Що відбувається з політв’язнями Кремля та Донбасу

Цього тижня – маємо зливу подій, так чи інакше, присвячених Криму та 7-й річниці окупації півострова. У вівторок, 23 лютого, під час онлайн-конференції, організованої спільно Об’єднанням родичів політв’язнів Кремля та Посольством Великої Британії в Україні, ішлося про ситуацію довкола політв’язнів Кремля та Донбасу.

Ми виписали для вас ключові тези з конференції, але повністю подивитися запис трансляції ви можете за посиланням.

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник наголосила, що кількість політичних в’язнів постійно зростає. У 2020 році щонайменше ще 24 особи стали новими політичними в’язнями. 

На кінець 2020 року 69 мусульман, здебільшого кримських татар, позбавили волі за так званою «справою Хізб ут-Тахрір». Вже на початку 2021 року ця цифра зросла. 17 лютого затримали ще шістьох кримських татар. 

У 2020 році почали кримінально переслідувати свідків Єгови. Шістьох затримали, двоє отримали вироки — по шість років колонії, четверо ще перебувають у СІЗО.

Також кримських татар переслідують за іншою справою — обвинувачення в участі в «кримськотатарському батальйоні імені Челебіджихана». Шістьох осіб затримали, одному з них оголосили вирок — 8 років позбавлення волі, іншому — 19 років.

Також українців переслідують за так званими шпигунськими справами. У 2020 році засудили двох людей за розповсюдження листівок із закликами повернути Крим. 15 українцями оголосили вироки. 

Скрипник наголосила, що політв’язні не мають захисту ані правового, ані інших захистів, як, наприклад, медичної допомоги. У більшості цих справ фіксують застосування тортур, і ці факти системно не розслідуються окупаційною владою.

Кримська адвокатка та правозахисниця Ліля Гемеджі підсумувала, що на сьогодні кількість неповнолітніх дітей в Криму, які залишилися без опіки батька внаслідок арешту — не менше 210. Близько 15 політв’язнів – літні люди або люди з інвалідністю.

Вона додала, що карантин спровокував порушення принципу гласності. Фактично кримінальні справи розглядаються у відкритому режимі, але ні один вільний слухач потрапити на це засідання не може. Також відмовляють у проведенні відеотрансляцій судових засідань. 

Адвокатка зазначила, що останній рік політичних переслідувань виділився не лише новими затриманнями та обшуками, а й новими трендами з боку окупаційної влади:

«Якщо в 2019 були переслідування у адміністративному порядку двох правозахисниць, то зараз вже переслідують кримінально. Ніні Малаховій, громадянці України, яка займалася волонтерською діяльністю, загрожує від 15 років до довічного позбавлення волі. А її місячна дитина — це інструмент тиску на неї», — розповіла Лілія Гемеджі.

Журналістка та координаторка Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) Тетяна Катриченко розповіла про те, що у списку МІПЛ є 152 прізвища заручників ОРДЛО, зокрема, 8 військовослужбовців. Більшість цих людей затримані за начебто співпрацю з СБУ, за так звані «державну зраду» і «диверсійну діяльність», а також публічну підтримку проукраїнської позиції. 

«Складність збору інформації полягає у тому, що на відміну від Криму чи Росії, де можуть бути якісь адвокати чи про це пише місцева преса, в ОРДЛО всього цього немає. Так звані судові засідання відбуваються у закритому режимі, адвокатів там взагалі майже не буває. І люди просто зникають, родичі не бачать їх місяцями і роками і шукають цих викрадених людей. Також ці люди не заявляють про викрадення своїх рідних до українських правоохоронних органів», — розповіла Катриченко.

Вона пояснила, що це відбувається через страх і через те, що немає єдиного центру, куди люди могли би звернутися та отримати всю необхідну інформацію: як зареєструвати провадження в поліції, як подати особи на включення до списку СБУ, яким чином спілкуватися з міжнародною спільнотою.

Про конкретну історію умов утримання в Росії українського громадянина Геннадія Лимешка розповіла його дружина Ірина.

«Умови утримання залишаються жахливими. Зі слів чоловіка, у приміщенні, де він перебуває з іншими в’язнями, взагалі немає води. Туалет знаходиться на вулиці. Харчування жахливе. Вдячна за виплату державної допомоги (родина Геннадія Лименка – одна з тих, які отримали державну допомогу у 100 тисяч гривень у зв’язку з ув’язненням, що є наслідком окупації Криму – прим. МІПЛ), бо щомісяця ми намагаємося перекинути гроші або купити продукти, щоб чоловіку було що їсти. У зимовий сезон опалення в приміщенні, де сплять в’язні, взагалі немає. В’язні постійно хворіють», — розповіла Лемешко. 

Вона додала, що після затримання її чоловіка піддавали тортурам: били, використовували електричний струм. Після знущань у нього почалися проблеми зі здоров’ям, особливо із суглобами та зубами. Справа щодо катувань чоловіка російськими правоохоронними органами не розслідувалася. 

«Кваліфікованої медичної допомоги він не отримав. Йому або відмовляють, або обіцяють, що він отримає допомогу з часом. Під час пандемії дуже багато захворіло ув’язнених, і фактично весь барак мав високу температуру та кашель, нікому допомогу не надавали. Двоє людей померли», — розповіла Лемешко.

Олег Сенцов розповів про ініційований ним, а також іншими політв’язнями інструмент для допомоги у звільненні політв’язнів — Платформу заради звільнення бранців Кремля. Вона створена, щоб залучати якомога більше людей для звільнення в’язнів Кремля – як тих, хто утримується в окупованому Криму та Росії, так і тих, хто перебуває в ОРДЛО.

Голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук наголосила на важливості того, що Україна повинна привести у відповідність до міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального прав своє національне законодавство.

«Україна оперує поняттями «злочини проти людяності», «воєнні злочини», «політичні переслідування», але на сьомий рік війни Україна досі не внесла зміни до ККУ і не встановила відповідальність за злочини проти людяності, а також за воєнні злочини», — зазначила Матвійчук.

Учасники та учасниці дискусії згадували також про Кримську платформу – ініціативу держави, яка має намір привернути увагу міжнародної спільноти до проблем окупованого Криму та прискорити деокупацію.

Дізнатися більше

«In my neighborhood alone 60 children grow up without fathers»

Powerful speech of activist Mumine Saliyeva on the situation in Crimea   On April 6-10, 2021 Media Initiative for Human Rights jointly with the CREES (Center for Russian, East European,

Читати далі

Як деокупувати та реінтегрувати Крим?

Ключові тези із розмови уряду та неурядового сектору про пріоритети державної політики щодо окупованого півострова   Як відомо, 11 березня 2021 року РНБО затвердила Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої

Читати далі

Аналіз російських висловлювань до річниці окупації Криму

Ми продовжуємо моніторити висловлювання представників Російської Федерації щодо Криму — аби краще розуміти, що на порядку денному та які аргументи використовує Кремль, намагаючись виправдати порушення міжнародного права та окупацію частини

Читати далі

Медійна ініціатива за права людини оголошує відкритий конкурс підрядників з надання логістичних послуг

Медійна ініціатива за права людини оголошує відкритий конкурс підрядників з надання логістичних послуг   Цим оголошенням МІПЛ запрошує підрядників із гарною репутацією, що спеціалізуються на наданні логістичних послуг, запропонувати свої

Читати далі

Стала відома інформація про ще одного заручника ОРДЛО

Володимир Черкас зник у Донецьку 6 вересня 2017 року. «Принаймні, ми вважаємо цю дату умовно офіційною, оскільки в той день Володя не відповів на дзвінок – замість нього знайомі почули

Читати далі

Another story of the hostage kept in Donetsk. Volodymyr Cherkas

Volodymyr Cherkas was kidnapped in Donetsk on September 6, 2017.    Volodymyr’s ex-wife Tetyana has reported to the Media Initiative for Human Rights (MIHR) that since that day Volodymyr does

Читати далі

Наративи щодо Криму, які просуває Росія на міжнародному рівні, та їх спростування

Щоб ефективно протидіяти російській інформаційній війні та маніпуляціям, треба розуміти, які саме меседжі та наративи просуває Російська Федерація. Це для нас вони за замовчуванням не мають нічого спільного з реальністю,

Читати далі