Війна і правосуддязбройний конфліктПублікації

Мешканців непідконтрольних територій перевіряють на лояльність до окупантів

Деяких затримують на 30 днів та утримують у місцях позбавлення волі разом із українськими військовополоненими, цивільні стають свідками воєнних злочинів.

Олексій – 27-річний житель села Анадоль Донецької області. Цей населений пункт наприкінці лютого 2022 року захопили військові РФ за підтримки своїх військових проксі-формувать. Тоді ж до будинку Олексія прийшли представники так званого «управління боротьби з організованою злочинністю» окупованого Донецька – так чоловік потрапив у полон на 30 днів.

Нині він уже на волі, в безпеці, але все одно просить не називати його прізвище, хоча й погодився розповісти свою історію МІПЛ.

Він говорить, що одразу після захоплення села там розпочалася так звана фільтрація. Кожен місцевий житель повинен був отримати спеціальну довідку, без якої не можна виїхати до іншого населеного пункту. Крім цього – спеціальну перепустку не лише для пересування транспортом, а й людини.

«Я був представником влади, тож коли ця фільтрація почалась, до мене прийшли представники так званих силових структур. Хотіли дізнатися більше про місцеву владу, зв’язки з СБУ, місце розташування українських військових. Запитували прізвища тих місцевих, хто міг допомагати українській армії, хто служив у лавах Збройних сил України або мав зв’язки з “Азовом”», – розповідає Олексій.

Операція «фільтрація». Через що проходять українці, які опинилися під російською окупацією

Після допиту його затримали і відвезли в Донецьк. Кілька днів Олексій перебував у місцевому ізоляторі тимчасового тримання: «Коли тебе привозять до цього “управління”, і не катуют – це рідкість. Я бачив, що робили з українськими військовими, до них застосовували електричний струм. Ні про які Женевські конвенції не йдеться».

Згодом Олексія перевезли до колонії №120 біля села Оленівка Донецької області. Спершу чоловік, як і багато інших, кото там утримують, перебував у камері разом із військовими, потім його перевели в камеру до цивільних. 

«Умови там дуже жахливі. В одній камері нас було 40 людей, 30 людей спали, а 10 стояли і ми так мінялися. На всіх нам давали п’ять літрів води. Санітарних умов взагалі не було. Ну, і крім цього, постійно всіх били», – каже чоловік.

За його словами, на той час у камерах було багато цивільних із Маріуполя, а також волонтерів, котрі вивозили людей з-під обстрілів. 

«Ці хлопці вивозили людей з Маріуполя, на блокпосту їх затримали. Хоча у них були документи від Червоного Хреста», – додає він.

Олексій також говорить, що у колонії утримуються жінки, не лише військові, але й поліцейські та цивільні: «Я бачив десь близько 50 жінок. Ставлення до них було трохи кращим, ніж до чоловіків – їх не били, але й нічого доброго теж не було». 

Звільнили чоловіка на початку квітня. «Мені просто сказали, що я цивільний, тож мене можуть утримувати лише 30 днів, тобто застосовувати так званий адміністративний арешт. Доказів порушень не знайшли – відпустили. Але про це я дізнався аж у день звільнення», – каже Олексій.

Він знайшов можливість виїхати з окупованих територій. Про те, що відбувається у його селі, знає небагато: «Військові залишилися на околицях. Є ті, хто “контролює порядок”. Зруйновані обʼєкти намагаються відновлювати. Наскільки мені відомо, у селі відкрили школу, вчать дітей любити “руській мір”. Нормального життя там нема».

——-

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button