Права людини у КримуСанкційна політика

«Кримська платформа»: реакції та думки з Лондона

Британське Товариство Генрі Джексона, трансатлантичний аналітичний центр із питань зовнішньої політики та національної безпеки, у квітні провів захід, присвячений “Кримській платформі”. Відео дискусії можна переглянути тут. Цей інтерес не спонтанний, свого часу ця організація, приміром, була співорганізатором заходу, присвяченого в’язням Кремля в Британському парламенті, в якому брала участь також МІПЛ. Ця ж годинна дискусія була важливою для отримання реакції західних експертів на ініціативу “Кримської платформи”. 

 

У зустрічі, що модерував член парламенту Великої Британії Боб Сілі, який системно стежить за подіями в нашому регіоні та підтримує Україну, взяли участь у тому числі представники Міністерства закордонних справ України, які озвучили бачення українського уряду щодо “Кримської платформи”, а далі свої думки озвучили британські учасниці дискусії.

 

Орися Луцевич як очільниця проєкту “Український форум” в рамках програми “Росія та Євразія” британського дослідницького центру Chatham House, дуже добре розуміє міжнародний і водночас український контекст. Цікаво було почути думку також д-рки Джейд Макглінн, директорки дослідницького відділу Товариства Генрі Джексона, яка спеціалізується на вивченні російської політичної культури та зовнішніх відносин, а попередньо працювала викладачкою та дослідницею в Оксфордському університеті. Загалом, на її думку, Великобританія має не просто підтримати «Кримську платформу», а й відігравати у цій ініціативі одну з ключових ролей. 

 

Ось на які аргументи і думки промовиць ми звернули увагу.

 

  • – Крим у глобальному контексті та безпекові аргументи для наших західних партнерів. Орися Луцевич вдало контекстуалізує російські дії в Криму та посилається на них як на потенційний взірець для, приміром, Китаю, який, спостерігаючи за слабкою реакцією міжнародної спільноти на російську агресію, може вдатися до подібних дій у своєму регіоні, розраховуючи на аналогічну реакцію. Докторка Макглінн наголосила на тому, що часто забувають про стратегічну роль Криму не лише для України, і що дії Росії в Чорному та Азовському морях є загрозою потенційно також для союзників Британії у рамках НАТО. Саме тому – «Кримська платформа» має бути підтримана.  
  •  – В умовах окупації Крим потенційно може також стати джерелом інших нестабільностей та небезпек. Низка дослідників наголошує на тому факті, що десятиліттями Крим був простором толерантності та мирного співіснування різних національностей і етнічних груп. Наразі ж окупація Росії провокує появу зовсім іншої атмосфери. До того ж, Росія намагається перетворити на зброю історію, точніше, спотворену її версію(насправді, за словами Орисі Луцевич, тільки 6% багатосторічної кримської історії – напряму пов’язані з Росією, значно більшою мірою кримська історія є орієнтальною). У контексті розпалювання ворожнечі на півострові варто згадати зокрема про мілітаризацію публічного простору, про підтримку агресивних настроїв, російського націоналізму. Ці всі проблеми – вже є на порядку денному «Кримської платформи». Окрім цього, в згаданій дискусії спливла важлива та чутлива тема, яка також потенційно може бути предметом обговорення в рамках «Кримської платформи», зокрема, експертного виміру. Це питання деколонізації. Яким чином Україна буде деколонізувати Крим? До яких методів готова вдатися? Цю теми ми порушували раніше у дискусії щодо затвердженої Україною «Кримської стратегії». Відповідь, яка прозвучала від МЗС цього разу, відрізняється від того бачення, яке раніше озвучувалося представниками МінРе. І це не дивно, бо затвердженого єдиного бачення наразі немає. «Кримська платформа» може бути важливим інструментом для вироблення такого бачення експертами, з урахуванням міжнародного досвіду, а в подальшому, після ухвалення рішення українським урядом, підтримки цього бачення союзниками. 
  • «Кримська платформа» як зміна парадигми бачення Криму, а також України як «традиційної російської сфери впливу». Докторка Макглінн звернула увагу на тенденцію, притаманну і Великобританії, і іншим країнам – розглядати Крим як історичний fait accompli (“доконаний факт”), закрите питання. “Путін хоче Ялту-2, де великі нації розподілили б сфери впливу, він оперує в межах парадигми, в якій Україна належить до сфери впливу Росії”, – вважає Орися Луцевич. Власне, «Кримська платформа» як потужна міжнародна коаліція, яка заявляє, що не приймає путінської парадигми – сама по собі є важливим кроком. Але тут варто говорити не лише про запуск роботи платформи, а й про її продовження та системність.   
  •   – Підтримка «Кримської платформи» як елемент ширшої рамки співпраці між Україною та Великобританією. Підтримку України і “Кримської платформи” зокрема докторка Макглінн пропонує розглядати в контексті Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Великобританією, яка, нагадаємо, була підписана та ратифікована минулого року. У тексті угоди, зокрема, йдеться про те, що її сторони «віддані неухильному дотриманню політики невизнання спроб анексії Росією АР Крим та м.Севастополя». Важливо пам’ятати, що для західних країн важливою є позиція українського суспільства і на цьому важливо наголошувати щоразу, коли дискусія сповзає у “сфери впливу”. Наприклад, д-рка Джейд Макглінн посилається на дослідження, в якому йдеться про високу довіру та симпатію української молоді до Великобританії, а також на той факт, що Україна визнає Британію однією із топ-5 своїх союзників. Для британців це, вочевидь, є аргументами на користь того, що їхній уряд повинен активніше включатися в підтримку України. 
  • – «Кримська платформа» як інструмент стримування Росії. І Україна, і її союзники повинні мати чітку позицію щодо Криму. На думку учасників і учасниць дискусії, це саме по собі слугуватиме меті стримування Росії. У розумінні Орисі Луцевич чітка позиція з боку Великобританії має означати – військову підтримку, сприяння нарощування стійкості українського суспільства у протидії агресивним діям з боку Росії, а також санкції. Важливо те, що дослідниця звертає увагу на проблему порушення санкційного режиму, які, за її словами, відбувається і всім про це відомо. На важливості жорстких санкцій та їх імплементації у контексті чіткої політики стримування говорила і докторка Макглінн. Загалом, за її словами, потрібен чіткий план стримування, а не просто реакція на дії Росії. Тобто “Кримська платформа” має розглядатися також як інструмент вироблення та впровадження проактивної політики стримування Росії.
  •  – «Кримська платформа» як спосіб стримування Росії, але водночас – уникнення ескалації. Це цікавий аргумент, який був озвучений докторкою Макглінн. “Кримська платформа”, на її думку, має стати майданчиком, який дозволить у послідовний і дуже чуткий спосіб сигналізувати Росії про “червоні лінії”,але водночас може допомогти уникнути військової ескалації. Як приклад експертка згадала епізод у Керченській протоці, захоплення Росією українських кораблів і моряків. У такій ситуації «Кримська платформа» могла б дати чітку реакцію від союзників України задля стримування дій РФ, але водночас задля уникнення військового загострення. 
  • – Важливо, що попри очевидний дискомфорт теми про обмеження свободи медіа для західних експертів, з боку докторки Макглінн прозвучала чітка підтримка дій України щодо запровадження санкцій проти ВіктораМедведчука та афілійованих із ним медіа. Вона розглядає цей крок саме в контексті розвитку стійкості українського суспільства. 
  •  – Британія визнає на рівні офіційних документів і стратегій той факт, що Росія є для неї загрозою, але таке визнання та сильна мова, за спостереженнями Орисі Луцевич, не є характерною для країн ЄС. Тут є простір для адвокації на рівні «Кримської платформи». Докторка Макглінн вважає, що міжнародні союзники України могли б і мали би робити значно більше, і висловила сподівання, що “Кримська платформа” може бути частиною такого нарощування підтримки України західними країнами. 

 

Текст підготовлено в рамках співпраці МІПЛ із UNDP Ukraine / ПРООН в Україні

00AdminOO

Співзасновниця, координаторка напрямку «Війна і правосуддя»

Related Articles

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button