Війна і правосуддяПублікації

У разі затримання захист не гарантується: як працюють “адвокати” на окупованих територіях

“Участь у терористичній діяльності” та “шпигунство” – за таким звинуваченнями з 2014 року в Донецьку затримали кілька тисяч мешканців окупованих територій. Насправді ж – за проукраїнську позицію. Більшість “засудили” до значних термінів увʼязнення, тоді як право на захист їм не забезпечили – адвокатів або не допускали, або призначали з когорти обраних. Прізвища кількох таких після звільнення називали десятки колишніх заручників. Про них вони говорили не як про захисників, а як про прокурорів.

Жорстоке затримання, “допит” з катуваннями, “обшук” та пограбування – за таким алгоритмом діяли і діють підконтрольні РФ формування в Донецьку, коли йдеться про звинувачення у шпигунстві чи проукраїнській діяльності цивільних. Зазвичай під час всіх етапів цього алгоритму ані затримані, ані їхні родичі не знають ні імен, ні прізвищ, ні посад тих, хто затримував. Не повідомляють рідним і про місце утримання людини, але завжди радять шукати адвоката.

Насправді ж у Донецьку чи інших окупованих містах України “адвокатів”, яким дозволено надавати “правову допомогу” в цій категорії справ, дуже мало. Тих, кого допускають до участі в політичних процесах, взагалі одиниці. Всі вони – в минулому українські адвокати, мають відповідні посвідчення, видані до 2014 року, але після окупації пішли на співпрацю з представниками керованих Росією окупаційних адміністрацій, перетворившись на співучасників злочинів у квазідержавних утвореннях. За свідченнями затриманих та їхніх родичів, на окупованих територіях ні про яке дотримання принципів верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності, правил адвокатської етики не йдеться. Право на захист реалізується хіба що на папері.

Так, дружині затриманого Олександра Ю. (ім’я з метою безпеки змінено, чоловіка затримано влітку 2019 року) порадили місцевого адвоката, який був одним із небагатьох, хто співпрацював із так званим “Міністерством державної безпеки “ДНР”. За надання адвокатських послуг родина мусила відразу заплатити тисячу доларів. Проте, за словами жінки, жодних дій щодо правового захисту її чоловіка адвокат не здійснював, правову допомогу не надавав. 

“Адвокат мені одразу сказав: “З такими кримінальними статтями, за якими проходить ваш чоловік, не випускають, а тільки відправляють на обмін”, – згадує жінка.

Єдина корисна інформація, яку родичі отримали від “захисника” — місце перебування Олександра. Так їм підтвердили те, що перші місяці чоловік утримувався в Донецьку на території колишнього заводу ізоляційних матеріалів – тюрмі “Ізоляція”. Родичі переконані, що там він піддавався катуванням. Восени 2019 року Олександра перевели до так званого СІЗО “МДБ” на території виправної колонії № 97, де його утримують донині.

Квазіправова система на окупованих територіях: «суди» за зачиненими дверима та смертні вироки


Нагадаємо, що одним із прав затриманого – є побачення наодинці з адвокатом. Проте “підзахисний” Олександр не те, що не міг зустрітися з адвокатом наодинці, він взагалі жодного разу не мав зустрічі з ним. Натомість цей псевдозахисник спілкувався з його рідними, запропонував їм включити прізвище Олександра в списки на обмін. Така “послуга” – також платна. “Точну суму ви дізнаєтесь лише тоді, коли надасте мені позитивну відповідь”, – так сказав “захисник”.

Однак родина розуміла, що це шантаж. Після того як вони відмовились, адвокат припинив відповідати на телефонні дзвінки та виходити на зв’язок. 

Діяльність так званого адвоката – лише один приклад того, як в окупації працює “система правосуддя”. Свідків там не допитують, із матеріалами справи можна ознайомитися лише частково, а людей засуджують протягом одного засідання без розгляду справи.

Керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт МІПЛ Андрій Яковлєв, говорить, що поводження з Олександром та іншими цивільними, затриманими на окупованих територіях за проукраїнську діяльність, порушує закони та звичаї війни, зокрема Конвенцію про захист цивільного населення під час війни. Цей міжнародний документ забороняє засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного незалежним і неупередженим судом, створеним належним чином, який надає загальновизнані судові гарантії.

Андрій Яковлєв, фото МІПЛ

Відповідно до мінімальних гарантій обвинувачений повинен мати право надати докази, необхідні для свого захисту, зокрема викликати до суду свідків, на допомогу кваліфікованого правозахисника за власним вибором, який повинен мати змогу вільно відвідувати обвинуваченого та повинен бути забезпечений усіма необхідними засобами для підготовки захисту.

Серед інших грубих порушень законів та звичаїв війни є тортури або нелюдяне поводження, що умисно спричиняють великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров’ю, нелегальне ув’язнення, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом законів та звичаїв війни, прав на справедливий і офіційний судовий процес.

Наведені обставини свідчать, що Олександра затримали і ув’язнили незаконно, з 2019 року йому не забезпечено право на справедливий суд, що становить грубе порушення законів та звичаїв війни, які в міжнародній практиці кваліфікується як воєнний злочин (ст. 8 (2) (а) (іі) (vi) Римського статуту).

Важливо додати, що оскільки Росія здійснює повний воєнний контроль над окупованою частиною Донецької області та зокрема містом Донецьк, то передбачений Римським статутом воєнний злочин вчинено саме Російською Федерацією

***

Проєкт «Квазіправова система на окупованому Донбасі: боротьба з безкарністю правовими та адвокатськими інструментами» (“The quasi legal system in the occupied Donbas: combating impunity by legal and advocacy tools”) реалізується Медійною ініціативою за права людини за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів У Києві.

***

No defense guaranteed in case of detention: the way so-called attorneys work in the occupied territories

Since 2014, thousands of inhabitants of the occupied territories have been imprisoned on such charges as “involvement in terrorist activities” and “espionage”. The real reason is their pro-Ukrainian position. The majority were “sentenced” to long terms of imprisonment, while they were not provided with the right to defense – lawyers were either not allowed or appointed from the selected cohort. Dozens of former hostages named several of them after the release. They did not speak of them as defenders but as prosecutors.

Rude detention, “interrogation” with torture, “searches”, and robbery are the algorithm Russian-controlled armed formations in Donetsk use when it comes to accusations of espionage or pro-Ukrainian activities of civilians. Usually, during all stages of this algorithm, neither detainees nor their relatives know the names, surnames, or positions of those who detain them. They do not inform relatives about the person’s place of detention but always recommend them to look for a lawyer.

In fact, in Donetsk or other occupied cities of Ukraine, very few so-called lawyers are allowed to provide “legal aid” in this category of cases. The number of the ones allowed to participate in political processes is even smaller. All of them used to be Ukrainian lawyers, have the relevant certificates issued before 2014, and after the occupation, they decided to cooperate with representatives of the Russian-led occupation administrations, turning into accomplices of crimes in quasi-state entities. According to the testimony of detainees and their relatives, there is no respect for the principles of the rule of law, legality, independence, confidentiality, there’s no lawyer ethics rules in the occupied territories. The right to protection is exercised only on paper.

Thus, detainee Oleksandr U.’s wife (the name changed for security reasons, they detained the man in the summer of 2019) received a piece of advice from a local lawyer, one of the few cooperating with the so-called Ministry of State Security of the DPR. The family had to pay a thousand dollars for the provision of legal services immediately. However, according to the woman, the lawyer did not take any actions regarding the legal protection of her husband and provided no legal assistance.

“The lawyer immediately told me, with such criminal law articles, which your husband is facing, no one releases, they only send them for exchange,” the woman recalls. The only valuable information the relatives received from the “defender” was Oleksandr’s whereabouts. He confirmed that during the first months, Oleksandr was held in Donetsk on the territory of the Izolyatsia prison, a former insulation factory. Relatives are sure that he was tortured there. In the fall of 2019, Oleksandr was transferred to the so-called MSS Pre-trial detention center on the territory of Penal colony No. 97, where they keep him to this day.

It should be reminded that one of the rights of a detainee is to see a lawyer alone. However, Oleksandr, a “protege”, didn’t have any meeting with the lawyer at all, not to mention in private. Instead, this pseudo-defender communicated with his relatives and offered them to add Oleksandr’s name to lists for exchange. Such a “service” wasn’t free. “You will learn the exact amount only when you give me a positive answer,” said the “defender”.

However, the family understood that this was a shakedown. After they refused, the lawyer stopped answering phone calls and contacting them.

The activity of the so-called lawyer is just an example of how the “justice system” works in the occupation. No one interrogates witnesses there, they can show case materials only partially, and they convict people during one session without considering the case.

Managing partner of the Umbrella attorneys at law and MIHR expert Andrii Yakovliev says that the way they treat Oleksandr and other civilians detained in the occupied territories for pro-Ukrainian activities violates the laws and customs of war, in particular, the Convention relative to the Protection of the Civilian Persons in Time of War. This international instrument prohibits conviction and punishment without a prior judicial decision by an independent and impartial tribunal, duly constituted and providing universally recognized judicial guarantees.

According to the minimum guarantees, the accused must have the right to present the evidence necessary for his defense, in particular, to call witnesses to the court, with the help of a qualified human rights defender of his choice, who must be able to visit the accused freely and must be provided with all the necessary means to prepare the defense.

Other gross violations of the laws and customs of war include torture or inhuman treatment intentionally causing great suffering or serious injury to body or health, illegal imprisonment, or the intentional deprivation of rights to a person protected by the laws and customs of war, a fair and formal trial.

The stated circumstances indicate that Oleksandr was detained and imprisoned illegally, and they haven’t been providing him with the right to have a fair trial since 2019, which constitutes a gross violation of the laws and customs of war, which international practice qualifies as a war crime (Article 8 (2) (a) (ii) (vi) ICC Statute).

It is essential to add that as Russia exercises absolute military control over the occupied part of the Donetsk region and, in particular, the city of Donetsk, the war crime stipulated by the Rome Statute was committed by the Russian Federation.

***

The project “The quasi legal system in the occupied Donbas: combating impunity by legal and advocacy tools” is implemented by the Media Initiative for Human Rights with the financial support of the Embassy of the Kingdom of the Netherlands in Kyiv.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button