Send Lette
Війна і правосуддя

Звіт – Право на правду

Zvit_MIPL_25-05-20 

Автори звіту “Право на правду. Висвітлення судових процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом в Україні” зробили 5 важливих висновків про те, чому сотні судових справ про війну, які слухаються національними судами, практично не висвітлюються українськими медіа.
Власне ці висновки були озвучені на дискусії “Чому ми так мало знаємо про суди, пов’язані з війною?”, під час якої було презентовано звіт.
Написання звіту автори почали зі збору статистичних даних щодо проваджень, пов’язаних з конфліктом. Як виявилося, отримати таку інформацію не так і просто.
“Для публічності цих судових процесів є дуже важливим виокремлення тих проваджень, які стосуються збройного конфлікту, – говорить співавтор звіту Сергій Буров. – Ми надіслали запити до обласних прокуратур з дуже простим питанням: “Скажіть, будь ласка, скільки є проваджень по статтях ККУ, які стосуються злочинів, що можуть бути пов’язаними зі збройним конфліктом?” З відповідей прокуратури виявилося, що такі провадження спеціально не виокремлюються. А статистична звітність рахує правопорушення, а не провадження. На нашу думку, це є прогалиною з точки зору публічності і висвітлення, адже громадян будуть цікавити історії, долі, що ховаються за провадженням, а не кількість правопорушень”.
Проте, є й інші причини, чому журналісти не поспішають на такі суди, навіть знаючи про цікаві і важливі історії, що розглядатимуться у рамках провадження.
Співавторка звіту Дар’я Свиридова розповідає: “Ми говорили з редакторами, журналістами й інтернет-видань, і телевізійних каналів, які формують політику медіа. Мені здається, що кожен з них сказав, що основним демотивуючим фактором у висвітленні судів, пов’язаних з війною, є те, що це вимагає дуже багато ресурсів. Це дуже довготривалі судові процеси. Зробити один сюжет – іноді треба посилати журналіста на судовий процес протягом року щотижня. Жодне ЗМІ не може собі цього дозволити. Дуже часто судові засідання переносяться, а якщо ще й журналіст їхав на засідання з Києва в регіон, витрачав ресурс, а повертається без сюжету. Ще одна проблема в доступності і зрозумілості того, що говорить суд. Журналістам часто складно перекладати на людську мову ці юридичні терміни, за якими насправді камуфлюються важливі події”.
Одним із важливих висновків звіту є те, що “існує висока потреба у розвитку судової журналістики, програмах підготовки журналістів щодо висвітлення судових процесів та врахування специфіки справ, пов’язаних зі збройним конфліктом. Рівень підготовки суддів, адвокатів та прокурорів щодо розгляду справ у зв’язку зі збройним конфліктом, а також спроможністю будувати комунікацію щодо ходу та результатів розгляду такої категорії справ досі є недостатнім”.
“Моїм побажанням було б, щоб комунікацію по таких складних резонансних злочинах журналісти використовували і з просвітницькою метою. Мало сказати, що слухається така-то справа, хто підсудний, хто прокурор. Потрібно пояснювати, що відбувається, що, наприклад, обирається запобіжний захід, а запобіжний захід – це не вирок… Тобто журналістські матеріали мають піднімати розуміння широким загалом того, як здійснюється правосуддя”, – говорить Роман Романов, директор Програми “Права людини та правосуддя” Міжнародний фонд “Відродження”.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Коригування по Херсону, обстріл Яворівського полігону і воєнні злочини: 39 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Квітня 2024

Війна і правосуддя
Ухилянти, афганські літаки та аграрії: 51 справа щодо війни, за якою радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

12 Квітня 2024

Війна і правосуддя
У Бородянці Радіка Гукасяна засудили до 12 років за воєнні злочини на Київщині

Девʼятого квітня Бородянський районний суд завершив розгляд справи Радіка Гукасяна — російського військового, механіка-водія 7 роти 3 батальйону 331 парашутно-десантного полку 98 повітряно-десантної дивізії повітряно-десантних військ ЗС РФ.

10 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
МІПЛ представила в ОБСЄ результати аналітики про права і мотивацію потерпілих від воєнних злочинів

Медійна ініціатива за права людини продовжує адвокаційний візит в ОБСЄ у рамках Supplementary Human Dimension Meetings. Аналітикиня Любов Смачило і керівниця відділу моніторингу судів у справах щодо війни Оксана Расулова взяли участь у заході “Виклики становлення правосуддя в Україні для потерпілих від воєнних злочинів і їхня мотивація на національному рівні", організований МІПЛ.

24 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
Жертвами сексуального насильства в умовах війни торік стали 85 українців, зокрема двоє дітей — звіт ООН

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявляє, що має дані про 52 чоловіка, 31 одну жінку, а також двох неповнолітніх, які у 2023 році постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Ці злочини скоєні як проти цивільних, так і проти військовополонених.

24 Квітня 2024

Адвокація
У Брюсселі показали фільм “20 днів у Маріуполі”: після цього МІПЛ взяла участь у дискусії

У столиці Бельгії показали десять фільмів цьогорічного міжнародного чеського фестивалю “Один світ” — найбільшої правозахисної події документального кіно у світі, організованої People in Need. Переглянули й оскароносну стрічку “20 днів у Маріуполі” українського режисера Мстислава Чернова. Серед глядачів була Любов Смачило, аналітикиня МІПЛ.

23 Квітня 2024

Більше публікацій