Щонайменше 707 атак на систему охорони здоров’я в Україні за рік російської агресії проти цивільного населення: звіт

У масштабному дослідженні задокументовані жорстокі атаки Росії на українські лікарні, медичну інфраструктуру та медичних працівників. Автори звіту зазначають, що зібрані ними докази дають достатні підстави вважати, що атаки на систему охорони здоров’я України є воєнними злочинами, а також потенційними злочинами проти людяності.

707 жорстоких атак на лікарні, іншу інфраструктуру охорони здоров’я та медичних працівників серйозно пошкодили систему охорони здоров’я України за рік повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Про це йдеться у дослідженні, яке сьогодні опублікували організації eyeWitness to Atrocities, Insecurity Insight (II), Physicians for Human Rights (PHR), Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) та Український центр охорони здоров’я (UHC). У середньому щонайменше дві атаки проти системи охорони здоров’я відбувалися щодня у період з 24 лютого по 31 грудня 2022 року — включаючи бомбардування лікарень, катування медиків та обстріли автомобілів екстреної медичної допомоги.

Новий звіт  “Лікарні під прицілом: як Росія протягом року знищувала систему охорони здоров’я України” документує, як Росія навмисно та невибірково атакує систему охорони здоров’я України в рамках ширшої атаки на її цивільне населення та інфраструктуру. Докази, зібрані у цьому звіті, дають достатні підстави вважати, що атаки на систему охорони здоров’я України є воєнними злочинами. Вони також вкладаються у певну модель дій, що потенційно можуть вважатися злочинами проти людяності. 

У цьому звіті представлено найбільш вичерпно задокументовану базу атак на систему охорони здоров’я України. Дослідження спирається на набір даних про атаки та інтерактивну мапу атак, спільно розроблених протягом 2022 року на основі відкритої та конфіденційної інформації. У ньому також розглянуто конкретні приклади атак, які базуються на даних, зібраних у рамках польових візитів до лікарень в Україні, огляду та фотофіксації пошкоджених лікарень, а також напівструктурованих інтерв’ю з постраждалими та свідками.

“Наш звіт показує приголомшливі втрати, які російська агресія завдала українським лікарям, парамедикам та пацієнтам. Дослідження показує, що російські збройні сили бомбардували лікарні, катували медиків, нападали на автомобілі швидкої допомоги та грабували заклади охорони здоров’я. Результати нашого розслідування переконливо свідчать про те, що ці дії є воєнними злочинами, а також вкладаються у певну модель поведінки і потенційно можуть вважатися злочинами проти людяності. Оскільки ми відзначаємо рік з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну — і з огляду на неминучі загрози подальшого насильства проти охорони здоров’я на тлі останнього наступу Росії — прокурори повинні терміново розслідувати ці атаки і притягнути винних до відповідальності”, — заявив Крістіан Де Вос, доктор юридичних наук, співавтор звіту та директор з досліджень і розслідувань у PHR.

Серед 707 атак, здійснених у період з 24 лютого по 31 грудня 2022 року, зафіксовані як цілеспрямовані, так і невибіркові атаки на систему охорони здоров’я України. Представлені на мапі та у звіті дані про атаки надають мінімальну оцінку шкоди, оскільки цифри, ймовірно, можуть бути заниженими. 

Ключові цифри звіту:

• Внаслідок 292 атак 218 лікарень та амбулаторних закладів було пошкоджено або зруйновано повністю.
• Зафіксовано 65 атак на автомобілі екстреної медичної допомоги.
• 181 атака на іншу інфраструктуру охорони здоров’я (наприклад, аптеки, центри переливання крові, стоматологічні поліклініки, лабораторії тощо). 
• 86 атак на медичних працівників, внаслідок яких було вбито щонайменше 62 працівники  та 52 — поранено. Багатьом іншим медикам погрожували, незаконно ув’язнювали, брали в заручники та змушували працювати під російською окупацією.
• Кожен десятий заклад охорони здоров’я пошкоджено внаслідок атак. Найбільші руйнування зафіксовані у східних областях — Харківській, Донецькій, Луганській, а також в Херсонській та Київській.
• У Маріуполі пошкоджено або зруйновано 8 із 10 місць надання медичних послуг, де безпосередньо надавали медичну допомогу населенню.
• У 10 областях 48 лікарень були обстріляні кілька разів, що підкреслює не лише невибірковий характер атак, але й можливість того, що удари мали навмисний характер. 

“Вони прекрасно бачили, знали, що це лікувальний заклад”, — розповіла в інтерв’ю дослідникам Алла Барсегян, директорка КНП “Баштанська багатопрофільна лікарня” Миколаївської області. “Ми думали, що це хоч якось нас врятує. Але виявляється, що святого нічого в цій війні немає”, — сказала лікарка журналістам Sky News.

Ці 707 атак мали нищівний вплив на здоров’я і добробут українців, який буде відчутний і в майбутньому. Серед наслідків атак — обмеження доступу до життєво важливої медичної допомоги, зниження рівня вакцинації, переривання лікування хронічних захворювань та серйозні наслідки для психічного здоров’я. Хоча ще занадто рано оцінювати повний масштаб шкоди, яку ця війна завдала Україні, результати опитування Міжнародної організації з міграції показали, що кожний третій українець стикнувся з браком доступу до медичних послуг (станом на початок грудня 2022 року).  

“Жорстока стратегія Росії полягає в тому, що вона навмисно змішує цивільні та військові цілі у війні. Росіяни руйнують лікарні, школи та енергетичну інфраструктуру, щоб досягти військових цілей. Росія використовувала цю вбивчу тактику раніше — в Чечні та Сирії, але не понесла за це жодної відповідальності. Якщо і зараз Росія уникне покарання, ми побачимо ще багато зруйнованих лікарень, які будуть використовувати як засіб ведення війни в майбутньому. Непокаране зло завжди зростає”, — сказав Павло Ковтонюк, співавтор звіту та співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC).

Атаки на функціонуючу інфраструктуру охорони здоров’я та медиків під час збройного конфлікту та здійснення невибіркових атак на цивільну інфраструктуру, включаючи лікарні та амбулаторні заклади, є воєнними злочинами. Звіт надає детальний юридичний аналіз з оглядом механізмів притягнення до відповідальності за ці атаки через інструменти міжнародного кримінального права, національного законодавства України та універсальної юрисдикції.

Звіт опубліковано разом з  інтерактивною мапою атак на охорону здоров’я в Україні. На мапі можна досліджувати патерни атак за категоріями — атаки на медичні заклади, інфраструктуру охорони здоров’я та медиків. Мапа доступна за посиланням www.attacksonhealthukraine.org і буде періодично оновлюватися.

Серед іншого у звіті представлено 10 детально описаних випадків атак військових сил Росії на медичні заклади, інфраструктуру охорони здоров’я та медичних працівників. Описи кейсів складено на основі польових візитів до лікарень, що зазнали атак, та інтерв’ю зі свідками та постраждалими. Серед них:

1. Ізюмська центральна міська лікарня у Харківській області, яку атакували кілька разів протягом березня 2022 року з використанням великокаліберних артилерійських боєприпасів та серії авіаударів, здійснених російськими військами. Лікарня була позначена червоним хрестом на білому полотні, який було помітно з повітря.  (стор. 21)
2. Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування, приватний медичний центр та амбулаторія первинної медичної допомоги у Макарівській громаді Київської області, які неодноразово обстрілювали, а деякі з них зруйнували протягом лютого-березня 2022 року. Такий масштаб руйнувань спричинив серйозні проблеми у доступі до медичних послуг у цій громаді. (стор. 24)
3. Чернігівська обласна дитяча лікарня у Чернігівській області, яку обстріляли у березні 2022 року із застосуванням касетних боєприпасів. У результаті атаки було вбито щонайменше 14 людей. (стор. 27)
4. Баштанська багатопрофільна лікарня у Миколаївській області, яку крилатою ракетою атакували у квітні 2022 року. У результаті атаки близько 30-40% будівель лікарні було зруйновано. На даху закладу було розміщено червоний хрест (стор. 30)
5. Тростянецька міська лікарня у Сумській області, яку обстріляли російські танки у березні 2022 року під час окупації міста. (стор. 33)
6. Автомобіль швидкої допомоги, який обстріляли у місті Лиман Донецької області у квітні 2022 року. (стор. 37)
7. Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування у Харківській області, яку спочатку обстріляли у квітні 2022 року та окупували російські військові, а пізніше — розграбували та пошкодили приміщення лікарні. (стор. 40)
8. Надання медичної допомоги під час російської окупації Херсонської обласної клінічної лікарні. (стор. 44)
   
9. Надання медичної допомоги під обстрілами у Маріупольській обласній лікарні інтенсивного лікування з медичними працівниками та пацієнтами у заручниках. (стор. 46)
   
10. Надання медичної допомоги під час полону у виправних колоніях Донецької області (стор. 49)
    

“Медичні працівники, які стали свідками, розповідають про жахливі злочини, скоєні Росією в Україні. Одні були заручниками російських військових, інші потрапляли під обстріли, деякі були змушені працювати в умовах окупації. Свідки описують ці події з жахом і сльозами на очах. Варто підкреслити, що це лише декілька свідчень і лише від тих, хто вижив. Вони діляться своїми історіями, щоб притягнути Росію до відповідальності за її злочини”, — зазначила Любов Смачило, аналітикиня Медійної ініціативи за права людини.

Російські збройні сили атакували медичних працівників та лікарні і під час минулих конфліктів, зокрема в Сирії, Чечні та Грузії. На сьогодні жодне судове переслідування за ці зухвалі порушення міжнародного права не закінчилося притягненням до відповідальності.

Атаки на охорону здоров’я у зонах конфліктів є глобальним явищем. Однак систематичне знищення Росією системи охорони здоров’я України у 2022 році вирізняється масштабами та жорстокістю. Згідно з нещодавно опублікованими даними Коаліції із захисту здоров’я в умовах конфлікту (SHCC), щонайменше 1892 атак  на охорону здоров’я в умовах конфлікту було скоєно у 2022 році. Ці цифри включають 628 пошкоджених медичних закладів, 215 вбитих та 287 викрадених медичних працівників по всьому світу. Понад третина від усіх зафіксованих атак у світі у 2022 році були скоєні в Україні під час російського вторгнення.

Захист охорони здоров’я є спільним обов’язком усіх сторін збройного конфлікту. Міжнародне гуманітарне право (МГП), сукупність правових норм, що застосовуються під час збройних конфліктів, встановлює детальні правила, спрямовані на захист охорони здоров’я від насильства, пов’язаного з конфліктом, головним чином, шляхом обмеження засобів і методів ведення війни. Крім того, медичні заклади, медичні працівники та медичний транспорт перебувають під особливим захистом МГП, щоб пом’якшити вплив конфлікту на їхню роботу і забезпечити надання медичної допомоги хворим і пораненим. Згідно з МГП, сторони конфлікту повинні захищати цивільне населення від небезпек, що виникають внаслідок військових операцій, а також дозволяти і сприяти швидкій та безперешкодній доставці гуманітарної допомоги цивільному населенню, яке її потребує. Однак, крім захисту, існує нагальна потреба у забезпеченні відповідальності за порушення норм і принципів МГП.

“Викликає велике занепокоєння той факт, що пошкодження та руйнування системи охорони здоров’я є поширеним явищем у багатьох конфліктах по всьому світу, попри те, що міжнародне гуманітарне право захищає доступ до медичної допомоги, — сказала Крістіна Вілле, директорка Insecurity Insight. — Ми вже кілька років відстежуємо моделі насильства проти охорони здоров’я в умовах конфлікту по всьому світу, і ніколи раніше не бачили такої масштабної шкоди та  руйнування системи охорони здоров’я шляхом невибіркового застосування сили. Часте використання вибухової зброї з широкою зоною ураження в містах України спричиняє неприйнятні руйнування для всієї системи охорони здоров’я із загрозливими наслідками для доступу до медичної допомоги”.

У звіті закликають слідчих і прокурорів України, Міжнародного кримінального суду та третіх країн, які можуть діяти за принципом “універсальної юрисдикції”, пріоритезувати ці атаки, і цим засвідчити, що закони, які захищають медичні заклади та персонал, повинні поважатися і виконуватися.

“Висновки, представлені у звіті, вимагають негайного подальшого розслідування органами прокуратури. Зокрема, 10 дуже детально описаних випадків атак надають переконливі докази для прокурорів — чи то в МКС, чи то в Києві, або в інших інстанціях — для притягнення до відповідальності за ці жахливі дії”, — заявила Венді Беттс, директорка організації “eyeWitness to Atrocities”.

Автори звіту вимагають, щоб Росія “припинила ці атаки та свою агресію. Росія також зобов’язана відповісти за порушення міжнародного права, включаючи компенсацію українській державі, окремим українцям, іншим убитим або пораненим громадянам за жахливі втрати життів, каліцтва та значні руйнування, а також компенсувати величезні витрати на відбудову, в тому числі інфраструктури охорони здоров’я”.

Звіт також закликає світову дипломатичну спільноту та структури ООН діяти задля захисту охорони здоров’я та припинення безкарності.

Повний текст звіту англійською (pdf)

Повний текст звіту українською (pdf)

Саммарі звіту українською (pdf)

Інтерактивна мапа атак українською (web)

Звіт на сайті PHR англійською (web)