Send Lette
Інші воєнні злочини

Віталія Лапчука з Херсона знайшли мертвим зі слідами катувань

Російські військові вбили Віталія Лапчука – офіцера-десантника, кандидата психологічних наук, полковника поліції, який з перших днів вторгнення рф пішов у лави херсонської територіальної оборони. Про це МІПЛ повідомила дружина Альона Лапчук.

Вона понад два місяці намагалася знайти місце, де росіяни могли утримувати Віталія, сподіваючись, що він живий, його невдовзі обміняють. Однак 9 червня їй повідомили, що напередодні у Херсоні у річці знайшли тіло чоловіка з ознаками катувань: проломаним черепом та гирею на нозі. За описом Альона Лапчук впізнала чоловіка

Альона за описом впізнала свого чоловіка. Згодом тіло побачили родичі які залишилися в окупованому Херсоні, – вони підтвердили, що це Віталій Лапчук.

Вперше історію Віталія Лапчука журналісти МІПЛ розповідали невдовзі після його викрадення 27 березня. Тоді росіяни жорстоко побили чоловіка та приїхали до нього додому. Після обшуків забрали його дружину Альону та сина, яких також допитували. Альона є свідком катувань та знущань над її чоловіком. Також ми розповідали про те, як росіяни у Херсоні полювали на тероборонців, зокрема, як затримували Віталія та його товариша Дениса Миронова, який помер в окупованому Криму після жорстоких побиттів.    

Віталія та Дениса затримали, коли вони намагалися вирішити питання з пальним. Їм влаштували пастку. Обох чоловіків під час затримання жорстоко побили.

Про те, в якому стані Альона побачила тоді свого чоловіка, вона говорила: «Йому роздробили кістку черепа, у нього все обличчя було в смужку від приклада. Він увесь був просто чорний».

Побиття продовжилися у херсонському управлінні поліції. Там ФСБшники допитували затриманих. Якщо їм не подобалися відповіді, говорили: «спустимось вниз». Це означало, що людину ведуть у підвал, де розташована спеціальна кімната для катувань. 

«Це були просто звірі. Таке враження, що вони не відповідали за свої вчинки, були просто неадекватні. Вони не відчували, з якою силою б’ють», – розповідає Альона.

Їй із сином тоді вдалося вирватися, а Віталія залишили, звинувативши у злочинах проти російських військових. 

Відтоді інші затримані, з якими вдалося поспілкуватися МІПЛ, Віталія не бачили.

Як стало відомо, його тіло знайшли у річці неподалік річкового порту ще 22 травня, однак повідомили рідних лише зараз. 

Експерт МІПЛ та юрист Регіонального центру прав людини Микола Кіккас говорить, що ці звірства у юридичній площині є воєнним злочином, оскільки «порушують базові принципи всіх женевських конвенцій, що забороняють в тому числі катування і заподіяння смерті військовополоненому або цивільній особі». 

Аби встановити, хто причетний до катувань та вбивства Віталія, юрист радить детально дослідити обставини викрадення. 

«Можливо тут допоможуть дані, зафіксовані в інших справах (наприклад, у справі Миронова). Потрібно окреслити коло осіб, що потенційно можуть бути причетними або володіти відомостями. Наприклад, це представники військової чи цивільної окупаційної влади Херсону, командири підрозділів, що перебувають у місті тощо. Також варто за можливості обстежити предмети, пов’язані зі злочином, на яких могли залишитися сліди, наприклад, гиря», – каже Микола Кіккас. 

За його словами, те, що тіло кинули в річку, свідчить про спробу приховати сліди злочину. 

«А сам факт негуманного поводження зумовлений загальним низьким рівнем поваги окупантів до прав людини та міжнародних правил ведення війни, їх розповсюдженим правовим нігілізмом», – зазначає юрист.

Особлива жорстокість, додає він, є обставиною, що обтяжує покарання згідно Кримінального кодексу України. Також обтяжуючою обставиною є скоєння злочину групою осіб. Тому, якщо встановити, що закатували до смерті гуртом, це матиме значення.

Микола Кіккас наголошує: вбивство людини при порушенні законів та звичаїв ведення війни є кваліфікуючою ознакою для інкримінування ч. 2 ст. 438 КК України, яка передбачає максимальне покарання – довічне ув’язнення.

Артур Пріхно, МІПЛ

———

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

12 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
У справах про катування цивільних втрачаються докази, оскільки процесуально опитати свідків, які перебувають за кордоном, неможливо — Анна Рассамахіна 

Якщо справа порушена в Україні, а свідки перебувають за кордоном (і таких випадків зараз багато), то слідчий не може дистанційно допитати і долучити матеріали цього допиту як докази.

30 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Адвокація
Україна та незахідні країни мають багато спільних викликів, пов’язаних з Росією — Ольга Решетилова на відкритті Crimea Global

Виклики, що стоять перед Україною та незахідними країнами у зв’язку з Російською агресією багато у чому перетинаються. Про це сказала Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час свого виступу на відкритті Другої міжнародної конференції «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South».

22 Листопада 2024

Більше публікацій