Send Lette
Без категорії

11 років суворого режиму за “шпигунство”. Як росіяни викрали і “судили” херсонця Івана Козлова

Коли росіяни розпочали повномасштабну війну проти України, вони досить швидко захопили Херсонщину. Загарбники почали викрадати людей із вулиць під час проукраїнських мітингів, на блокпостах і навіть прямо з помешкань. Багато українців досі перебуває в катівнях на тимчасово окупованих територіях або в РФ. МІПЛ розповідає історію херсонця Івана Козлова, якого росіяни викрали та незаконно вивезли до Сімферополя.

У квітні 2022 року Іван Козлов разом із дружиною Марією та двома маленькими дітьми намагався евакуюватися з Херсона. На блокпосту поблизу окупованого Армянська (АР Крим) їх розділила ФСБ і повела перевіряти речі та документи. Згодом росіяни наказали Марії з дітьми їхати геть, Івана не відпустили. На запитання, де чоловік і чому його затримали, окупанти не відповідали.

Родина Козлових. Фото: сімейний архів

Не маючи особливого вибору, жінка з дітьми рушила до Грузії, утім дорогою біля російського Нальчика її затримали. Упродовж кількох годин Марію допитували:

— Вони забрали мої документи і документи дітей. Ти не можеш піти, не можеш заявити про свої права. Спочатку вони ніби мирні були, але потім почали погрожувати, що вчинять зі мною щось. Казали, що коли я не зізнаюся в тому, що робив мій чоловік, то мене заберуть у колонію, а дітей відправлять у дитбудинок.

На ніч Марію з дітьми росіяни відвезли до поліцейського відділку, аби там переночували. Зранку їх відпустили, забравши телефони та решту техніки.

Пошуки чоловіка

Діставшись Грузії, жінка повідомила Червоний Хрест і Національне інформаційного бюро про викрадення Івана. Завдяки небайдужим людям вона дізналася, що росіяни нібито утримують чоловіка в СІЗО № 1 Сімферополя. Її матір, яка мешкала в Криму, намагалася випитати в окупантів, чи справді Іван там — хотіла надіслати йому передачку. Однак спершу росіяни брехали, переконували, що чоловіка у них немає. Лише згодом підтвердили, що він таки у СІЗО №1 і що його перевіряють на спротив “спеціальній військовій операції”. Про умови утримання в цьому СІЗО Марії розповів приятель, який там був.

СІЗО № 1 Сімферополя. Фото: Кримська правозахисна група

— Сказав, що умови жахливі, щодня бранців катують, бʼють, зокрема електрошокером, — переказує жінка слова знайомого. — Заручники там перебувають у цілковитій інформаційній ізоляції, їх погано годують, немає прогулянок і, здається, лише раз на тиждень дають п’ять хвилин холодного душу.

У жовтні 2022 року Івана Козлова перевели до СІЗО № 2 Сімферополя, де росіяни так само незаконно утримують цивільних українців. Станом на січень 2023-го, за словами Ольги Скрипник, голови правління “Кримської правозахисної групи”, там перебувало щонайменше 200 заручників із Херсонської та Запорізької областей. На відміну від СІЗО № 1, звідки бранці не можуть звʼязатися з рідними, в СІЗО № 2 Івану дозволили листуватися з дружиною. У листах він розповідає про цілодобове відеоспостереження в камерах, про тортури. Упродовж року чоловік не знав, що насправді сталося з його родиною, коли їх розділили в Армянську — росіяни переконували, що затримали Марію з дітьми і теж утримують їх у себе.

У лютому 2023-го ФСБ висунула Козлову підозру у шпигунстві на користь України і розпочала проти нього “розслідування”, яке тривало пів року. В інтернет росіяни виклали відео допиту чоловіка, заявивши, що спіймали “українського шпигуна”.

“Суд” і засекречене слідство

Коли справу передали до суду, там відбулося всього три засідання, останнє — 30 грудня минулого року. На ньому Івану Козлову оголосили “вирок” — 11 років колонії суворого режиму за статтею 276 КК РФ — шпигунство. Судила його колегія з трьох так званих суддів окупаційного суду Херсонської області, який розташований у Генічеську. До складу колегії увійшли росіяни Світлана Кураєва та Айрат Галлямов, а також українець Віктор Можелянський.

“Вирок” так званого “Херсонського обласного суду РФ”. Івана Козлова засудили до 11 років позбавлення волі в колонії суворого режиму

Кураєва раніше працювала в Димитровградському міському суді Ульяновської області РФ. Галлямов працював суддею в Казані, допоки у вересні 2023-го Володимир Путін не перевів його до окупаційного обласного суду в Херсоні. Щодо Можелянського, то до окупації АР Крим він працював там суддею у Київському райсуді Сімферополя, однак у 2014-му зрадив присязі і перейшов під юрисдикцію РФ. На посаді окупаційного судді він, зокрема, засудив євромайданівця Олександра Костенка, розглядав справу заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, а в 2018-му відправив у СІЗО українських моряків, яких росіяни взяли в полон у Керченській протоці. У 2015 році Генпрокуратура України оголосила Віктору Можелянському підозру у держзраді, а в червні 2021-го його викликали для вручення підозри за статтею 438 ККУ — порушення законів і звичаїв війни.

“Судді” у справі Івана Козлова (зліва направо): Світлана Кураєва, Віктор Можелянський, Айрат Галлямов. Колаж: МІПЛ

Дружина Івана Козлова до останнього не знала імен так званих суддів. Не відомі їй і прізвища слідчих, які займалися справою чоловіка, оскільки, за її словами, справу засекретили. Через це вона також не знає подробиць перших двох судових слухань. На руках має лише вирок. Адвокат чоловіка, якого знайшла Марія, подав апеляцію, але сподівань на неї мало.

— Суд відбувався в Криму. Це було виїзне засідання так званого “Херсонського обласного суду РФ”. Тобто ці судді приїхали в Крим. Та вони роблять лише те, що їм наказали робити: просто “відпрацьовують” таких людей, як мій чоловік, — каже Марія.

Наразі Іван Козлов перебуває в СІЗО № 2 у Сімферополі. У квітні сплине два роки з моменту його затримання. За цей час він втратив батька, їхній з Марією будинок затопило внаслідок підриву окупантами Каховської ГЕС, а квартира в Херсоні перебуває під постійними обстрілами ворога. Дружина чоловіка весь час комунікує з правоохоронцями, українськими та міжнародними правозахисниками. Вона намагається надати розголосу справі Івана Козлова та прискорити його звільнення:

— Хочеться більше визначеності та розуміння, що буде далі з цими людьми. 

Марина Кулініч, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Справа Ягідного, Діана Панченко та “російська громада” Полтави: 29 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

24 Лютого 2024

Тимчасовий пункт. Як українські полонені проходили через Шебекіно

На початку повномасштабного вторгнення РФ очікувала, що Шебекіно прийматиме українських біженців і біженок, проте очікуваних масштабів не було, тож росіяни швидко знайшли для міста іншу роль. МІПЛ продовжує документувати свідчення звільнених із полону — цього разу розповідаємо про табір у Шебекіно.

23 Лютого 2024

Паша “Мерседес”, воєнні злочини та коригувальники: 28 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

9 Лютого 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Справа Ягідного, Діана Панченко та “російська громада” Полтави: 29 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

24 Лютого 2024

Тимчасовий пункт. Як українські полонені проходили через Шебекіно

На початку повномасштабного вторгнення РФ очікувала, що Шебекіно прийматиме українських біженців і біженок, проте очікуваних масштабів не було, тож росіяни швидко знайшли для міста іншу роль. МІПЛ продовжує документувати свідчення звільнених із полону — цього разу розповідаємо про табір у Шебекіно.

23 Лютого 2024

Аналітика
Загибель українських військових у російському полоні — МІПЛ презентувала аналітику

Мета аналітики — наголосити на неналежному утриманні українців у російському полоні та проблемах із забезпеченням їхніх прав і притягненням до відповідальності винних у тортурах.

22 Лютого 2024

Більше публікацій