Send Lette
Адвокація

70 запитів — 0 відповідей: Інтерпол ігнорує розшук воєнних злочинців Росії

З початку повномасштабної війни Нацбюро Інтерполу України отримало понад 70 запитів слідчих на розміщення оповіщень про міжнародний розшук російських воєнних злочинців. Про це під пресконференції МІПЛ заявив керівник відомства Віталій Касап. Водночас жодне оповіщення так і не опублікували. Причина, за словами Касапа, у тому, що Генеральний секретаріат Інтерполу наразі не опрацьовує такі запити від України. Там посилаються на третю статтю статуту організації, яка забороняє Інтерполу втручатися у розслідування справ воєнного характеру.

Україна сподівалась обійти ці обмеження, застосувавши механізм, передбачений резолюцією Генасамблеї Інтерполу AG-2010-RES-10. Цей документ ухвалили у 2010 році після війни в Югославії і під тиском міжнародної спільноти. Механізм дозволяє оголошувати у міжнародний розшук підозрюваних чи засуджених у воєнних злочинах, злочинах проти людяності та геноциді. Його широко використовували під час розслідування міжнародних злочинів у Югославії, Руанді та Сьєрра-Леоне. Детально про це МІПЛ розповідала у своєму розслідуванні.

Втім застосовувати цей механізм в Україні Інтерпол відмовляється, обґрунтовуючи своє рішення тим, що збройний конфлікт між Росією та Україною все ще триває. Там вважають, що задоволення запитів однієї з воюючих країн може нашкодити Інтерполу і його країнам-членам. 

— Починаючи з червня минулого року ми ведемо кампанію, аби Генеральний секретаріат Інтерполу все ж переглянув свою позицію, — пояснює Віталій Касап. — Справа в тому, що попереднє керівництво, на наш погляд, чинило опір. Тепер же, з призначенням нового Генсека Інтерполу пана Уркізи, наші консультації отримали новий поштовх. Ми дуже сподіваємося, що найближчим часом Інтерпол ухвалить відповідні рішення.

Керівник Нацбюро Інтерполу України Віталій Касап очікує, що нове керівництво Генерального секретаріату Інтерполу дозволить видавати червоні картки на затримання російських воєнних злочинців. Фото: Медіацентр “Україна”

Альтернативою Інтерполу у питанні розшуку підозрюваних чи засуджених за воєнні злочини росіян наразі стали двосторонні договори України з іншими країнами та універсальна юрисдикція. На цьому наголошує Ірина Діденко, заступниця начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генпрокурора України:

— Наприклад, фіни зараз в активній судовій стадії притягнення російського воєнного злочинця до відповідальності. Ми наближаємося до судового остаточного рішення, і в цьому випадку людина може понести не заочне, а реальне покарання, оскільки воєнний злочинець утримується на території Фінляндії. Це дуже ефективний приклад співпраці. І ми переконані, що після її фіналізації вироком інші країни наслідуватимуть цей приклад.

Ірина Діденко з Офісу Генпрокурора вважає, що ефективною альтернативою Інтерполу можуть стати двосторонні договори з іншими країнами про розшук злочинців. Фото: Медіацентр “Україна”

Складність таких процесів, говорить Ірина Діденко, полягає у тому, що Україна має отримати та верифікувати інформацію щодо перебування воєнного злочинця на території іншої держави, а потім вчасно передати таку інформацію цій країні. 

На думку Андрія Яковлєва, експерта МІПЛ з Міжнародного гуманітарного права, наразі Інтерпол є найдієвішим органом для розшуку злочинців, оскільки має найбільш розгалужену систему в світі та охоплює 196 країн. Через це Україні важливо зосередитися на переконанні Генерального секретаріату змінити свою позицію щодо застосування згаданої вище резолюції в контексті війни Росії проти України.

— Кожен, хто порушує закони та звичаї війни, теоретично думає, яке буде покарання і наскільки ймовірно, що його спіймають. Я впевнений, що командири вищої ланки точно про це думають. Якщо ж вони будуть переконані, що їх ніхто не спіймає, що їх навіть не шукатимуть, то їм буде все одно. І тоді вони точно будуть порушувати. Тому, коли ми говоримо про розшук, ми говоримо про превенцію злочинів, — підкреслює Яковлєв.

Андрій Яковлєв, експерт МІПЛ з Міжнародного гуманітарного права, зазначає, що мандат переслідування воєнних злочинців має Європол. Фото: Медіацентр “Україна”

Він також зазначає, що мандат переслідування воєнних злочинців має Європол, який не відсторонюється від проблеми та ефективно використовує цей механізм. Однак Україна не є членом ЄС, тому повної мірою для неї інструменти Європолу недоступні. Втім, говорить Андрій Яковлєв, Україні варто розширити цю співпрацю і укласти відповідні договори.

Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Як Росія використовує суди для переслідування українців: у Гельсінкі пролунали свідчення про полон, тортури та сфабриковані вироки

У Гельсінкі відбулася високорівнева конференція Helsinki+50, присвячена 50-й річниці підписання Гельсінського заключного акту, який став основою створення ОБСЄ та вперше закріпив права людини як складову міжнародної безпеки.

4 Серпня 2025

Адвокація
Верховна Рада ухвалила закон про виплату 15 мільйонів гривень родинам загиблих в полоні військових

Верховна Рада у другому читанні підтримала законопроєкт №13168, який гарантує одноразову виплату у розмірі 15 млн грн родинам військовослужбовців, загиблих у полоні — незалежно від причини смерті. Для набрання чинності закон має підписати президент України.

16 Липня 2025

Адвокація
Україна має підтримати поправки про гармонізацію юрисдикції МКС щодо злочину агресії – заява правозахисників

Ми, представники організацій громадянського суспільства, об’єднань постраждалих, науковці та експерти, вважаємо, що Україна має допомогти подолати безкарність, через яку стала можлива російська агресія, як для нашої держави, так і для суспільств по всьому світу.

4 Липня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Капітан-лейтенант з Криму перейшов на бік Росії, а тепер його затримали і судять

МІПЛ публікує анонси найцікавіших справ щодо міжнародних злочинів і злочинів проти основ національної безпеки, які будуть слухати в останній тиждень серпня. За посиланнями і в доданих файлах — таблиця з усіма 65 справами у різних регіонах країни.

22 Серпня 2025

Насильницькі зникнення
У Криму діджей увімкнув пісню Сердючки зі словами Ще не вмерла Україна і того ж дня опинився за ґратами

У нічному клубі в Криму у плейлісті діджея опинилася пісня Вірки Сердючки “Гуляночка” початку 2000-х років, у приспіві якої є слова “Ще не вмерла Україна, если мы гуляем так”. Відео, зняте під час її програвання, демонструє кількох людей, які весело танцюють. Діджей різко обриває пісню на приспіві, з зали чути обурення словами з українського гімну. 

22 Серпня 2025

Війна і правосуддя
МІПЛ назвала проблеми українських судів у справах про війну: заочні процеси, затягування і відмова у трансляціях

Поки на міжнародному рівні лише напрацьовують правові механізми притягнення Росії до відповідальності, в українських судах процеси щодо війни вже відбуваються. Щотижня в різних регіонах слухають тисячі справ — і саме за ними стежить відділ судового моніторингу МІПЛ. 

21 Серпня 2025

Більше публікацій