Send Lette
Адвокація

70 запитів — 0 відповідей: Інтерпол ігнорує розшук воєнних злочинців Росії

З початку повномасштабної війни Нацбюро Інтерполу України отримало понад 70 запитів слідчих на розміщення оповіщень про міжнародний розшук російських воєнних злочинців. Про це під пресконференції МІПЛ заявив керівник відомства Віталій Касап. Водночас жодне оповіщення так і не опублікували. Причина, за словами Касапа, у тому, що Генеральний секретаріат Інтерполу наразі не опрацьовує такі запити від України. Там посилаються на третю статтю статуту організації, яка забороняє Інтерполу втручатися у розслідування справ воєнного характеру.

Україна сподівалась обійти ці обмеження, застосувавши механізм, передбачений резолюцією Генасамблеї Інтерполу AG-2010-RES-10. Цей документ ухвалили у 2010 році після війни в Югославії і під тиском міжнародної спільноти. Механізм дозволяє оголошувати у міжнародний розшук підозрюваних чи засуджених у воєнних злочинах, злочинах проти людяності та геноциді. Його широко використовували під час розслідування міжнародних злочинів у Югославії, Руанді та Сьєрра-Леоне. Детально про це МІПЛ розповідала у своєму розслідуванні.

Втім застосовувати цей механізм в Україні Інтерпол відмовляється, обґрунтовуючи своє рішення тим, що збройний конфлікт між Росією та Україною все ще триває. Там вважають, що задоволення запитів однієї з воюючих країн може нашкодити Інтерполу і його країнам-членам. 

— Починаючи з червня минулого року ми ведемо кампанію, аби Генеральний секретаріат Інтерполу все ж переглянув свою позицію, — пояснює Віталій Касап. — Справа в тому, що попереднє керівництво, на наш погляд, чинило опір. Тепер же, з призначенням нового Генсека Інтерполу пана Уркізи, наші консультації отримали новий поштовх. Ми дуже сподіваємося, що найближчим часом Інтерпол ухвалить відповідні рішення.

Керівник Нацбюро Інтерполу України Віталій Касап очікує, що нове керівництво Генерального секретаріату Інтерполу дозволить видавати червоні картки на затримання російських воєнних злочинців. Фото: Медіацентр “Україна”

Альтернативою Інтерполу у питанні розшуку підозрюваних чи засуджених за воєнні злочини росіян наразі стали двосторонні договори України з іншими країнами та універсальна юрисдикція. На цьому наголошує Ірина Діденко, заступниця начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генпрокурора України:

— Наприклад, фіни зараз в активній судовій стадії притягнення російського воєнного злочинця до відповідальності. Ми наближаємося до судового остаточного рішення, і в цьому випадку людина може понести не заочне, а реальне покарання, оскільки воєнний злочинець утримується на території Фінляндії. Це дуже ефективний приклад співпраці. І ми переконані, що після її фіналізації вироком інші країни наслідуватимуть цей приклад.

Ірина Діденко з Офісу Генпрокурора вважає, що ефективною альтернативою Інтерполу можуть стати двосторонні договори з іншими країнами про розшук злочинців. Фото: Медіацентр “Україна”

Складність таких процесів, говорить Ірина Діденко, полягає у тому, що Україна має отримати та верифікувати інформацію щодо перебування воєнного злочинця на території іншої держави, а потім вчасно передати таку інформацію цій країні. 

На думку Андрія Яковлєва, експерта МІПЛ з Міжнародного гуманітарного права, наразі Інтерпол є найдієвішим органом для розшуку злочинців, оскільки має найбільш розгалужену систему в світі та охоплює 196 країн. Через це Україні важливо зосередитися на переконанні Генерального секретаріату змінити свою позицію щодо застосування згаданої вище резолюції в контексті війни Росії проти України.

— Кожен, хто порушує закони та звичаї війни, теоретично думає, яке буде покарання і наскільки ймовірно, що його спіймають. Я впевнений, що командири вищої ланки точно про це думають. Якщо ж вони будуть переконані, що їх ніхто не спіймає, що їх навіть не шукатимуть, то їм буде все одно. І тоді вони точно будуть порушувати. Тому, коли ми говоримо про розшук, ми говоримо про превенцію злочинів, — підкреслює Яковлєв.

Андрій Яковлєв, експерт МІПЛ з Міжнародного гуманітарного права, зазначає, що мандат переслідування воєнних злочинців має Європол. Фото: Медіацентр “Україна”

Він також зазначає, що мандат переслідування воєнних злочинців має Європол, який не відсторонюється від проблеми та ефективно використовує цей механізм. Однак Україна не є членом ЄС, тому повної мірою для неї інструменти Європолу недоступні. Втім, говорить Андрій Яковлєв, Україні варто розширити цю співпрацю і укласти відповідні договори.

Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Верховна Рада пропонує нові правила визнання зниклих безвісти військових померлими

У ВР зареєстрували законопроєкт № 12451, яким хочуть змінити правила визнання зниклих безвісти військових померлими. Документ уточнює строки, з якого часу родина має право звернутися до суду, не чекаючи на завершення війни.

9 Червня 2025

Адвокація
Трибунал для Путіна: лідери незахідного світу не квапляться судити Росію за війну проти України

Попри підтримку Заходу, більшість лідерів країн Африки, Азії та Латинської Америки тримаються осторонь ідеї Спеціального трибуналу щодо Росії за агресію проти України. МІПЛ обговорила цю проблему під час відкритої дискусії “Поза межами Заходу: Глобальні перспективи щодо Спеціального трибуналу за злочин агресії”.

30 Травня 2025

Адвокація
Українські правозахисники пропонують ОБСЄ нову тактику звільнення викрадених Росією цивільних українців

Катування, ізоляція, вбивства і морок російських тюрем. У Відні українські правозахисники розповіли світові про долю тисяч цивільних, які стали заручниками окупаційного режиму. У центрі уваги — історії незаконно затриманих журналістів, мерів, активістів і нові пропозиції, як їх звільнити.

7 Травня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Росіяни вивезли з Криму викраденого в Херсоні іспанського волонтера: 77-річний Маріо зник

Російська військова прокуратура стверджує, що іспанський волонтер Маріано Гарсія Калатаюд залишив Крим у напрямку Херсонської області. До того його понад рік утримували у слідчому ізоляторі Сімферополя після того, як викрали у Херсоні. Зараз місце перебування 77-річного чоловіка, який у неволі пережив інфаркт, залишається невідомим, рідні продовжують пошуки.

13 Червня 2025

Інші воєнні злочини
Сліди війни на кожному фасаді: репортаж із Сараєва, де воєнні злочинці подібно Росії казали, що вбиті діти — це вигадка

На запрошення Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти українська делегація, яка складалася з представників громадських організацій, родин зниклих безвісти та державний органів, відвідала Боснію та Герцеговину, аби обмінятися досвідом.

12 Червня 2025

Війна і правосуддя
Сталкерив жінок і погрожував російськими ракетами: у Миколаєві поштаря засудили за держзраду

Поштара із Миколаєва Дмитра Т. визнали винним у державній зраді та призначили йому 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Прокуратура також обвинувачувала його в пособництві у воєнному злочині, однак суд визнав ці дії недоведеними.

11 Червня 2025

Більше публікацій