Send Lette
Аналітика

864 випадки свавільного затримання громадян України: ООН оприлюднила доповідь про злочини Росії проти цивільних

Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало 864 випадки свавільного затримання громадян України Російською Федерацією. 94 із них стосуються жінок, 7 хлопчиків. Такі дані наводять у новій доповіді ООН про затримання цивільних осіб у контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну.

Доповідь охоплює період з 24 лютого 2022 року до 23 травня 2023 року і ґрунтується на результатах роботи Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Документ акцентує увагу на свавільних затриманнях, катуваннях, жорстокому поводженні, стратах без судового розгляду цивільних осіб та інших порушеннях міжнародного права. 

Зокрема, у доповіді є інформація, що багато людей затримали під час так званої “фільтрації”, яку здійснювала Російська Федерація на окупованій території. За даними ООН, російські збройні сили утримували цивільних від кількох днів до кількох тижнів або місяців, часто у непередбачених для цього місцях, без жодного зв’язку з зовнішнім світом.

У 26% випадків Російська Федерація перевозила утримуваних осіб в інші місця на окупованій території або депортувала їх до Російської Федерації, що суперечить міжнародному гуманітарному праву. Більше того, часто російські збройні сили та окупаційні органи не визнавали, що утримують громадян України та не надавали інформації про людину ані родичам, ані її адвокатам. “Ця практика особливо сильно вплинула на родичів і друзів утримуваних осіб, які відчайдушно шукали інформацію”, йдеться в доповіді ООН. 

За даними, задокументованими Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини, понад 91% цивільних, яких утримувала Росія, піддавали побиттю і знущанням, зокрема сексуальному насильству.

Росіяни це робили, аби примусити жертв зізнатися в наданні допомоги українським Збройним силам, змусити людей співпрацювати з окупаційними органами або налякати тих, кого вважали прихильними до України. “У багатьох місцях умови утримання були настільки жахливими, що, відповідно до міжнародного права, їх теж можна вважати тортурами”, зазначають у звіті.

В ООН серйозно стурбовані стратою Росією 77 цивільних під час їхнього безпідставного утримання під вартою та подальшою смертю одного затриманого чоловіка через катування, нелюдські умови утримання та відмову йому в 

медичній допомозі.

У доповіді підкреслено, що український уряд співпрацює з ООН, натомість Російська Федерація відмовляє ООН в доступі до затриманих. Наголошується на необхідності дотримання міжнародного права, міжнародного гуманітарного права та необхідності комплексного розслідування затримань цивільних. У доповіді також наводять рекомендації щодо захисту прав на свободу та особисту недоторканність, а також забезпечення ефективних засобів правового захисту для жертв.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Аналітика
Примусова паспортизація. Як українцям на окупованих територіях та в РФ нав’язують російське громадянство

Коаліція "Україна. П'ята ранку", до якої входить Медійна ініціатива за права людини, підготувала спільну аналітику. Мета дослідження: простежити ключові етапи та практики впровадження політики нав’язування громадянства РФ українським громадянам, а також надати правову кваліфікацію таких дій — у межах міжнародного права і в межах українського законодавства.

10 Квітня 2024

Аналітика
Зневіра чи пошук справедливості: чому потерпілі від воєнних злочинів беруть участь у судових засіданнях

Двадцятого березня МІПЛ презентувала аналітичне дослідження про правове становище, досвід і мотивацію потерпілих у справах щодо воєнних злочинів.

20 Березня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У справі Медведєва 14 місяців не можуть почати досліджувати докази. Чому унікальна незаочна справа проти росіянина стоїть на місці? 

Андрій Медведєв ― російський військовий, якого судять очно за воєнний злочин. Він один із небагатьох, кого можна побачити на лаві підсудних ― тож процес історичний та унікальний. Але справа в суді вже 14 місяців, а досліджувати докази все ще не почали. МІПЛ пояснює, чому так відбувається. 

17 Червня 2024

Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Війна і правосуддя
Херсонський діджей-втікач, проієрей з Черкас і корегування по Миколаєву через Telegram: 56 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

15 Червня 2024

Більше публікацій