Send Lette
Війна і правосуддя

Солом’янський районний суд Києва не пустив журналістку МІПЛ на відкрите засідання: ситуація і пояснення від суду

7 листопада Марина Кулініч, що працювала для МІПЛ, не змогла потрапити на відкрите судове засідання до Солом’янсього районного суду Києва. Охоронець пояснив це розпорядженням голови суду. Справа, яку планувала висвітлювати Кулініч, стосувалася державної зради. 

Солом’янський районний суд повинен був розглянути справу експроректора Міжнародної академії екології та медицини Фархода Абдуллаєва, якого обвинувачують у держзраді. Слідство вважає, що він за завданням ФСБ переїхав із Криму до Києва та збирав інформацію про українських військових, які перебували на лікуванні в медзакладах Київщини. Також слідчі інкримінують Фарходу Абдуллаєву вербування українських та іноземних науковців до ФСБ, збір інформації про їхні дослідження.

Марина Кулініч прийшла до суду 7 листопада о 15:30 за адресою вулиця Максима Кривоноса, 25. Проте охоронець Сергій Мелешко не пропустив її до приміщення. Він послався на розпорядження голови суду Людмили Шереметьєвої про заборону пускати вільних слухачів до зали судових засідань під час воєнного стану. Згодом сказав, що засідання, про яке запитувала Марина, проходить в приміщенні на Грушецькій, 1, але туди її теж не пропустять. 

На зауваження Марини Кулініч про те, що засідання проводять у відкритому режимі й вільні слухачі мають право бути присутніми, охоронець зазначив, що “під час воєнного стану всі судові засідання є закритими”.

Але це не так. Відповідно до ст. 11 ЗУ “Про судоустрій і статус судів”, усі судові засідання та рішення повинні бути відкритими, крім визначених законом випадків, а закон про воєнний стан це не змінює. Голова суду не мала законних підстав обмежувати доступ до відкритого засідання, тим паче — до всіх засідань суду.

Медійна ініціатива за права людини звернулася по коментар щодо цієї ситуації до судді-спікерки Вікторії Жовноватюк. Після з’ясування обставин і розмови з охоронцями вона від імені суду вибачилася за те, що трапилося. Пані Вікторія додала, що це помилка трактування правил з боку зміни служби судової охорони і з ними “проведуть інструктаж”. Але документ із пунктом про обмежений доступ до Солом’янського суду справді є.

За словами Жовноватюк, охорона неправильно зрозуміла пункт 6 розпорядження “Про встановлення особливого режиму роботи суду в період воєнного стану”, яке суд видав 23 травня 2022 року. Наразі документу немає у відкритому доступі, це внутрішній документ суду. Пані Вікторія пояснює:

“Охоронці пояснили, що вони керуються пунктом 6, в якому зазначено не допускати до приміщення суду громадян, окрім як для участі в судових засіданнях або до структурних підрозділів суду в години прийому. Як я зрозуміла зі спілкування з представниками ССО, вони неправильно розуміють цей пункт, і, можливо, потрібно цей пункт трішечки змінити з “не допускати” до “обмежити” і пояснити, чому — наприклад, з міркувань безпеки. Але це не буде стосуватися ЗМІ, спостерігачів і всіх тих, хто хоче висвітлювати справи про воєнні злочини. Тому що ці питання не тільки болючі, а, напевно, найважливіші зараз в усьому кримінальному процесі”. 

Також МІПЛ надіслала письмовий запит з проханням пояснити ситуацію. Відповідь опублікуємо разом із розпорядженням, якщо його нададуть. Зазначимо, що це не перший випадок, коли охорона Солом’янського суду не допускає журналістів та моніторів до судових засідань, посилаючись на воєнний стан. Проте Вікторія Жовноватюк сказала, що не знає про ці випадки, тому не може їх коментувати. 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
В Одесі судитимуть чоловіка, який чекав на допомогу з Придністровʼя. І ще понад 80 справ про колаборантів, зрадників і шпигунів

На лаві підсудних — аграрій, що годував окупантів, монах, який закликав до захоплення Києва, та чоловік, який погрожував викрасти дитину, аби дізнатися координати складів ЗСУ.

6 Червня 2025

Війна і правосуддя
“Харківський партизан”, шпигуни й ті, що не хотіли в Росію: кого відпустили на обмін у форматі тисяча на тисячу

Упродовж 23 — 25 травня Україна та Росія обмінялися військовополоненими і цивільними у форматі тисяча на тисячу. Зокрема Україна передала 120 людей, які отримали звинувачення і вироки за злочини проти основ національної безпеки. Для цього напередодні й під час обміну українські суди ухвалили низку рішень про звільнення цих людей з-під варти.

6 Червня 2025

Війна і правосуддя
Квартал 95, геноцид і Сомалі: у Львові другий рік не можуть почати судити обвинувачену у держзраді адвокатку Новицьку

У Галицькому районному суді Львова триває розгляд справи адвокатки Світлани Новицької. У лютому 2024 року їй висунули звинувачення у державній зраді, а також поширенні та публічному використанні символіки комуністичного тоталітарного режиму. Їй загрожує до 15 років ув'язнення з конфіскацією майна.

6 Червня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
В Одесі судитимуть чоловіка, який чекав на допомогу з Придністровʼя. І ще понад 80 справ про колаборантів, зрадників і шпигунів

На лаві підсудних — аграрій, що годував окупантів, монах, який закликав до захоплення Києва, та чоловік, який погрожував викрасти дитину, аби дізнатися координати складів ЗСУ.

6 Червня 2025

Війна і правосуддя
“Харківський партизан”, шпигуни й ті, що не хотіли в Росію: кого відпустили на обмін у форматі тисяча на тисячу

Упродовж 23 — 25 травня Україна та Росія обмінялися військовополоненими і цивільними у форматі тисяча на тисячу. Зокрема Україна передала 120 людей, які отримали звинувачення і вироки за злочини проти основ національної безпеки. Для цього напередодні й під час обміну українські суди ухвалили низку рішень про звільнення цих людей з-під варти.

6 Червня 2025

Війна і правосуддя
Квартал 95, геноцид і Сомалі: у Львові другий рік не можуть почати судити обвинувачену у держзраді адвокатку Новицьку

У Галицькому районному суді Львова триває розгляд справи адвокатки Світлани Новицької. У лютому 2024 року їй висунули звинувачення у державній зраді, а також поширенні та публічному використанні символіки комуністичного тоталітарного режиму. Їй загрожує до 15 років ув'язнення з конфіскацією майна.

6 Червня 2025

Більше публікацій