Send Lette
Війна і правосуддя

Солом’янський районний суд Києва не пустив журналістку МІПЛ на відкрите засідання: ситуація і пояснення від суду

7 листопада Марина Кулініч, що працювала для МІПЛ, не змогла потрапити на відкрите судове засідання до Солом’янсього районного суду Києва. Охоронець пояснив це розпорядженням голови суду. Справа, яку планувала висвітлювати Кулініч, стосувалася державної зради. 

Солом’янський районний суд повинен був розглянути справу експроректора Міжнародної академії екології та медицини Фархода Абдуллаєва, якого обвинувачують у держзраді. Слідство вважає, що він за завданням ФСБ переїхав із Криму до Києва та збирав інформацію про українських військових, які перебували на лікуванні в медзакладах Київщини. Також слідчі інкримінують Фарходу Абдуллаєву вербування українських та іноземних науковців до ФСБ, збір інформації про їхні дослідження.

Марина Кулініч прийшла до суду 7 листопада о 15:30 за адресою вулиця Максима Кривоноса, 25. Проте охоронець Сергій Мелешко не пропустив її до приміщення. Він послався на розпорядження голови суду Людмили Шереметьєвої про заборону пускати вільних слухачів до зали судових засідань під час воєнного стану. Згодом сказав, що засідання, про яке запитувала Марина, проходить в приміщенні на Грушецькій, 1, але туди її теж не пропустять. 

На зауваження Марини Кулініч про те, що засідання проводять у відкритому режимі й вільні слухачі мають право бути присутніми, охоронець зазначив, що “під час воєнного стану всі судові засідання є закритими”.

Але це не так. Відповідно до ст. 11 ЗУ “Про судоустрій і статус судів”, усі судові засідання та рішення повинні бути відкритими, крім визначених законом випадків, а закон про воєнний стан це не змінює. Голова суду не мала законних підстав обмежувати доступ до відкритого засідання, тим паче — до всіх засідань суду.

Медійна ініціатива за права людини звернулася по коментар щодо цієї ситуації до судді-спікерки Вікторії Жовноватюк. Після з’ясування обставин і розмови з охоронцями вона від імені суду вибачилася за те, що трапилося. Пані Вікторія додала, що це помилка трактування правил з боку зміни служби судової охорони і з ними “проведуть інструктаж”. Але документ із пунктом про обмежений доступ до Солом’янського суду справді є.

За словами Жовноватюк, охорона неправильно зрозуміла пункт 6 розпорядження “Про встановлення особливого режиму роботи суду в період воєнного стану”, яке суд видав 23 травня 2022 року. Наразі документу немає у відкритому доступі, це внутрішній документ суду. Пані Вікторія пояснює:

“Охоронці пояснили, що вони керуються пунктом 6, в якому зазначено не допускати до приміщення суду громадян, окрім як для участі в судових засіданнях або до структурних підрозділів суду в години прийому. Як я зрозуміла зі спілкування з представниками ССО, вони неправильно розуміють цей пункт, і, можливо, потрібно цей пункт трішечки змінити з “не допускати” до “обмежити” і пояснити, чому — наприклад, з міркувань безпеки. Але це не буде стосуватися ЗМІ, спостерігачів і всіх тих, хто хоче висвітлювати справи про воєнні злочини. Тому що ці питання не тільки болючі, а, напевно, найважливіші зараз в усьому кримінальному процесі”. 

Також МІПЛ надіслала письмовий запит з проханням пояснити ситуацію. Відповідь опублікуємо разом із розпорядженням, якщо його нададуть. Зазначимо, що це не перший випадок, коли охорона Солом’янського суду не допускає журналістів та моніторів до судових засідань, посилаючись на воєнний стан. Проте Вікторія Жовноватюк сказала, що не знає про ці випадки, тому не може їх коментувати. 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
У справі митрополита УПЦ МП додивилися відео обшуку: вилучили російську книгу і комп’ютер

Соснівський районний суд завершив досліджувати відео обшуку вдома у Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита УПЦ МП з Черкас. Церковника звинувачують у виправданні агресії Росії та порушенні рівноправності через віросповідання. Він відкидає провину, справу називає сфабрикованою. Раніше МІПЛ розповідала, як триває судовий процес та про докази у справі. Продовження — у репортажі з Черкас.  

18 Квітня 2025

Війна і правосуддя
Локальність і формалізм: правозахисники проаналізували вироки воєнним злочинцям за лютий і березень

Упродовж лютого — березня українські суди винесли ще 14 вироків у справах щодо воєнних злочинів, які російські військові та їхні прибічники вчинили на півночі та півдні України під час окупації. Ці справи, зокрема, стосувалися депортації, катувань, вбивств і незаконного затримання цивільних.

17 Квітня 2025

Війна і правосуддя
Реєстр збитків для України: як українцям домогтися компенсації від Росії

Реєстр збитків для України, створений за ініціативи Ради Європи, запрацював у травні 2023 року. Однак більшість категорій для подання заяв на відшкодування відкрилися нещодавно. Деякі українці дещо скептично ставляться до появи ще одного Реєстру. Медійна ініціатива за права людини роз'яснює його роботу та пояснює, чому варто подати до нього заяву.

14 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У справі митрополита УПЦ МП додивилися відео обшуку: вилучили російську книгу і комп’ютер

Соснівський районний суд завершив досліджувати відео обшуку вдома у Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита УПЦ МП з Черкас. Церковника звинувачують у виправданні агресії Росії та порушенні рівноправності через віросповідання. Він відкидає провину, справу називає сфабрикованою. Раніше МІПЛ розповідала, як триває судовий процес та про докази у справі. Продовження — у репортажі з Черкас.  

18 Квітня 2025

Війна і правосуддя
Локальність і формалізм: правозахисники проаналізували вироки воєнним злочинцям за лютий і березень

Упродовж лютого — березня українські суди винесли ще 14 вироків у справах щодо воєнних злочинів, які російські військові та їхні прибічники вчинили на півночі та півдні України під час окупації. Ці справи, зокрема, стосувалися депортації, катувань, вбивств і незаконного затримання цивільних.

17 Квітня 2025

Військовополонені
Три роки без сну, онкологія, відчай: родини полонених морпіхів заявляють про подвійне катування

У російському полоні досі перебуває близько 1300 морських піхотинців. Ось уже три роки їхні родини борються за повернення морпіхів додому. Та поруч із цим є ще одна виснажлива боротьба — за власне здоров'я. Цю ситуацію родини називають “подвійним катуванням”: поки морських піхотинців мордують у російському полоні, їхні рідні ніби відчувають усе це на собі.

16 Квітня 2025

Більше публікацій