Send Lette
Насильницькі зникнення

Тетяна Катриченко: “Ми не можемо перекладати на потерпілих обовʼязок самим доводити, що Росія позбавила їх свободи. Це так само і наша робота”

Цивільним, яких затримує та викрадає Російська Федерація, наразі важко довести факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Потерпілі та їхні родини, перебуваючи в окупації, часто не звертаються з відповідними заявами до правоохоронних органів, не повідомляють міжнародні моніторингові місії. Тож коли подають заяви до спеціальної комісії, яка займається встановленням таких фактів і призначенням грошової компенсації від держави, ризикують отримати відмову в підтвердженні статусу. Про це йшлося під час міжвідомчої наради щодо роботи цієї комісії під головуванням Ірини Верещук, пані віцепрем’єр-міністра України.

У нараді взяла участь Тетяна Катриченко, виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини, яка є членом комісії.

“Ми забагато відповідальності покладаємо на заявників, родини цивільних та колишніх цивільних заручників, які були звільненні не в результаті офіційних обмінів полоненими, заявила вона. Переконана, що потерпілі можуть подавати заяви з обґрунтуванням, а вже члени комісії мають докласти максимум зусиль, аби встановити всі обставини. Велика частина колишніх заручників все ж є свідками або потерпілими у кримінальних провадженнях, утримання деяких підтверджено Міжнародним комітетом Червоного хреста”.

Водночас Катриченко зауважила, що є проблеми і з підтвердження факту позбавлення особистої свободи військовослужбовців. Так, військові частини, які уповноважені видавати обов’язкову довідку № 55, інколи не проводять належних службових розслідувань щодо обставин зникнення військовослужбовців, хоча є свідчення та свідки, які підтверджують утримання.

Нагадаємо, спеціальна комісія створена на виконання закону № 2010-ІХ, який набрав чинності 19 листопада 2022 року. До її складу входять 18 членів, пʼять із яких представники громадських організацій. Комісія працює при Мінреінтеграції.

На сьогодні проведено вісім засідань комісії, за результатами яких встановлено факт позбавлення волі 4337 осіб (3574 військових та 763 цивільних). З них 1953 звільнені з полону.

За результатами засідань комісії відповідні дані вносяться до Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Адміністратором цього реєстру визначено Національне інформаційне бюро, яке належить до сфери управління Мінреінтеграції. Потерпілим, яких позбавляли особистої свободи, для отримання державної грошової допомоги потрібно звернутися до Мінреінтеграції. З алгоритмом дій та переліком необхідних документів можна ознайомитись за посиланням алгоритмом дій та переліком необхідних документів можна ознайомитись за посиланням.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
У другій половині березня Росія затримала і засудила 44 українців

Щонайменше 12 українців затримали на окупованих територіях у другій половині березня. Щонайменше 32 засуджено на окупованих територіях і в Росії. 

4 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
Росія блокує повернення викрадених цивільних із Київщини: бранці сидять без зв’язку і суду

З сотень українських цивільних бранців із територій, які росіяни коротко окуповували у 2022 році, жодного досі не судили. Звинувачення, яке їм закидають, навіть немає в російському кримінальному кодексі. Вони не отримують листів і передач, до них не приходять адвокати. Про місце їхнього утримання рідні дізнаються лише від звільнених через обмін військовополонених.

4 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
Понад 80% викрадених українців зазнали насильства в російському утриманні — дослідження МІПЛ і Zmina

Медійна ініціатива за права людини і Центр прав людини Zmina проаналізували свідчення 93 цивільних українців, яких росіяни затримали під час окупації територій України, але згодом звільнили.

3 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У Києві судитимуть затриманого очільника окупаційної поліції Нової Каховки. І ще 101 справа наприкінці квітня 

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

19 Квітня 2025

Війна і правосуддя
У справі митрополита УПЦ МП додивилися відео обшуку: вилучили російську книгу і комп’ютер

Соснівський районний суд завершив досліджувати відео обшуку вдома у Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита УПЦ МП з Черкас. Церковника звинувачують у виправданні агресії Росії та порушенні рівноправності через віросповідання. Він відкидає провину, справу називає сфабрикованою. Раніше МІПЛ розповідала, як триває судовий процес та про докази у справі. Продовження — у репортажі з Черкас.  

18 Квітня 2025

Війна і правосуддя
Локальність і формалізм: правозахисники проаналізували вироки воєнним злочинцям за лютий і березень

Упродовж лютого — березня українські суди винесли ще 14 вироків у справах щодо воєнних злочинів, які російські військові та їхні прибічники вчинили на півночі та півдні України під час окупації. Ці справи, зокрема, стосувалися депортації, катувань, вбивств і незаконного затримання цивільних.

17 Квітня 2025

Більше публікацій