Держзрада за 12 тисяч. У Кропивницькому судять чоловіка, який міг зливати росіянам дані про інфраструктуру
Пенсіонер Дмитро з невеликого селища неподалік Кропивницького — обвинувачений у справі про державну зраду. За даними слідства, він за гроші надсилав росіянам відео з об’єктами інфраструктури та військовою технікою. Дмитро доводить, що Україну не зраджував — лише хотів заробити. Шостого грудня у Кіровському райсуді допитали свідків (одного з них теж підозрюють у держзраді) та дослідили переписку обвинуваченого з росіянином. Як, імовірно, вербували чоловіка, а той своєю чергою інших — у репортажі МІПЛ.
Звинувачення
Слідство вважає, що в жовтні 2022 року Дмитру в Telegram написав чоловік із Росії та запропонував за гроші здавати інформацію про переміщення військової техніки й об’єкти інфраструктури. З того часу і до березня 2023 року Дмитро знімав та надсилав йому відео однієї з залізничних підстанцій, переміщення військової техніки, розташування казарм і підхід до військової частини. За інформацією з судових ухвал, у месенджерах Дмитро підписувався на групи “Вагнер”.
Франменти з преписок Дмитра з росіянином. Фото: МІПЛ
Двадцять дев’ятого березня 2023 року Дмитра затримали у Кропивницькому після того, як він знімав поблизу місцевої Льотної академії. Його обвинувачують у державній зраді в умовах воєнного стану — за це можуть ув’язнити на 15 років або довічно. Дмитро провину визнає частково.
Свідки
— Я два суда пройшов, три навіть, ще Ленінський, але ніхто мені не відповів, у чому я зраджую батьківщині! — обурюється чоловік у чорній куртці, стоячи посеред судової зали перед колегією суддів.
— Вас викликали як свідка, а не як підозрюваного у справі, на яку ви посилаєтеся. Ця справа стосується не вас, — намагається заспокоїти його Роман Петров, голова колегії. — Тому послухайте питання прокурора і майте терпіння і повагу — хоча б до себе! Не ганьбіть себе своєю поведінкою! Ви ж поважного віку!
— Я стільки прожив, щоб мене розглядали зрадником! — не вгамовується свідок.
Перший свідок дає присягу. Фото: МІПЛ
— Я не маю відношення і колегія суддів до Ленінського суду. Мені набридло вас заспокоювати. Давайте ми продуктивно попрацюємо, ви відповісте на запитання і вільно далі підете — як свідок у кримінальному провадженні. Ви ж тут не підозрюваний і не обвинувачений — так що заспокойтеся і відповідайте на запитання.
Так починається допит першого свідка в справі Дмитра. Юрію з Кропивницького 63 роки і його теж, як виявилося під час допиту, підозрюють у державній зраді. Це й обурює його, хоч зовсім недоречно. Зрештою Юрій заспокоюється, лише після попередження судді, що за неповагу до суду його можуть оштрафувати.
Після повторної присяги Юрій підтверджує, що знає Дмитра ще з часів своєї діяльності в Компартії, де займався питанням купівлі житла для бездомних ветеранів вторгнення СРСР в Афганістан. На той час Дмитро нібито був кандидатом на вступ до КПРС. Юрій бачився із ним двічі — у 2021 та 2022 роках. Але деталі останньої зустрічі не пригадав. На питання, чи пропонував йому Дмитро працювати на Росію, заперечив.
Після завершення допиту суддя уточнив у Володимира Лещенка, прокурора Кіровоградської облпрокуратури, навіщо взагалі цю людину допитували. Зі слів прокурора, СБУ під час стеження за Дмитром зафіксувала його зустріч із Юрієм, проте на досудовому слідстві той не надав змістовних свідчень — вирішили викликати його до суду. На це суддя зауважив, що Кіровський суд не допитує тих, хто насправді не є свідками у справі.
Прокурор Володимир Лещенко. Фото: МІПЛ
Другим свідчив 57-річний Олександр, сусід обвинуваченого. Дружина Олександра працює на залізничній станції неподалік села і Дмитро цікавився в нього про справи на залізниці.
— Розкажіть, що говорив і пропонував вам Дмитро? — почав допит прокурор Володимир Лещенко.
— На початку 2023 року він запропонував мені здавати акаунти в інтернеті. Я нічого не відповів, потім був зайнятий. За якийсь час він заявив, чому я не приходжу? Дав зрозуміти: його цікавить, що діється на залізничній станції, чи є воєнні ешелони. Я сказав, що не буду таким займатися. Він мені тоді заявив: якщо я зателефоную в СБУ, то він викрутиться, а я буду крайній, бо нічого не доведу.
— Чи показував він вам на телефоні якісь відео?
— Так, показував відео з якоюсь машиною військовою. Я питав, чи йому немає чим зайнятися, — відповів Олександр.
— А банківську картку свою?
— Він показував на телефоні, що в нього на картці десь 5 тисяч гривень є. Це за те, що він здає аукаунти. Казав, що я буду жити на свою пенсію, а в нього гроші є.
Сусід обвинуваченого дає свідчення. Фото: МІПЛ
Якось Олександр розповів, що збирає дрова уздовж залізниці й Дмитро пропонував поїхати разом. Того разу вони нікуди не поїхали, натомість у дворі сусіда з’явилися дрова. Одного разу Дмитро возив його до посадки поблизу залізничної гілки, а сам у той час кудись відходив.
У переддень, 29 березня, коли Дмитра затримали, він, зі слів Олександра, пропонував йому разом поїхати прогулятися до Кропивницького. Проте чоловік відмовився. На уточнення судді, чи говорив йому Дмитро, що збирає інформацію для росіян, Олександр заперечив.
Докази
Після допиту свідків суд досліджував відео та листування з телефона Дмитра. Слідчі почали працювати над його справою в грудні 2022 року, в рамках розслідування з дозволу суду отримали доступ до переписки й відстежили дії Дмитра.
У жовтні 2022 року Дмитру з російського номера написав чоловік із РФ, якого згодом ідентифікували як Болахчеєва Радміра Сієбійовича 1991 року народження. Він запропонував Дмитру співпрацю, він же надалі давав завдання і заохочував грошима.
Прокурор надав виписку з банківської картки Дмитра. Упродовж січня-лютого 2023 року він отримав шість переказів по 2 тисячі гривень. На уточнення судді, звідки надсилали кошти, прокурор зазначив — вдалося лише з’ясувати, що гроші перераховували через термінал IBox.
Фрагменти з листування обвинуваченого з представником РФ. Фото: МІПЛ
На одному з відео Дмитра, які переглянули в суді, була залізнична станція. Дмитро пройшовся повз, піднявся на місток і відзняв територію згори. Він коментував, де вхід та чи є охорона і військова техніка. На іншому записі був рух військової техніки залізницею. Ще в одному відео Дмитро відзняв казарму й при цьому зазначив: “А це казарми, де живе всілякий зброд ЗСУ в складі до 30 чоловік з різним озброєнням”.
— Ви дійсно вважаєте, що наші військові — “зброд”? — уточнив у нього суддя Петров.
— Ні, мені просто треба було так грати. Як я можу кацапам сказати, що вони не погані? Потрібно було так грати, — відповів Дмитро.
Обвинувачений Дмитро. Фото: МІПЛ
В іншому відео, знятому поблизу лісопосадки, він каже, що там підхід до військової частини.
Дмитро знімав і у Кропивницькому. На одній із людних вулиць поблизу автовокзалу під звуки сирени він каже: “А у Кіровограді життя своєю чергою, сирена, а люди рухаються”. Зняв він і місцеве машинобудівне підприємство, проїжджаючи повз.
Вів зйомку того дня не лише Дмитро. Двадцять дев’ятого березня 2023 року його приховано фільмували працівники СБУ в рамках негласних слідчих розшукових дій. На суді продемонстрували ці відео. З них видно, як Дмитро з міжміського вокзалу дістався до льотної академії та пішов у бік летовища.
СБУ не зняла, як Дмитро знімав академію. Проте надала суду фото цієї території з його телефону.
Судді дослідили скриншоти переписки Дмитра в Telegram. Серед іншого він писав Радміру Болахчеєву про переміщення техніки залізницею. А також зустріч з “афганцем Юрієм”, якого росіянин пропонує залучити до перевірки військкоматів й говорить, що у випадку успіху Дмитро зможе дистанційно отримувати від нього інформацію. Ще Дмитро писав, що “їде на пікнік у Чорний ліс”, згодом вказав, що позначив на карті розміщення військової частини. Його співрозмовник відповів, що він “вдало сходив по дрова”.
Після судового засідання журналістка МІПЛ запитала в Дмитра про його ставлення до справи та чи усвідомлював він, що за його координатами може бути приліт.
— Не було прильоту. Я старався якомога більше інформації спотворити, надавав неправильні дані. Так, я хотів заробити, але я не зраджував Україну, — відповів Дмитро.
Наступна стадія у справі — дебати сторін та оголошення вироку.
Колегія суддів: Вікторія Мохонько, Роман Петров, Наталія Варакіна. Фото: МІПЛ
Коментар Андрія Яковлєва, адвоката, керуючого партнера АО “Амбрела”, експерта МІПЛ:
— Державна зрада — один із серйозних злочинів, який можуть вчиняти і в мирний час, і впродовж воєнного стану. Її умова — умисність дії на шкоду своїй державі. Це може бути перехід на бік ворога під час збройного конфлікту, шпигунство або допомога в підривній діяльності проти України іншій державі, іноземній організації або їх представникам.
Дмитра обвинувачують саме за третім пунктом. Він передавав координати місць дислокації військової техніки, об’єктів критичної інфраструктури та три відео: казарми з військовими, залізничною станцією та військовою технікою поблизу; шляхи проходу на територію військової частини; переміщення військової техніки ЗСУ.
Зважаючи на перелік, дії Дмитра можна кваліфікувати й за іншою статтею — 114-2 КК України. Тобто як несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ, озброєння та боєприпаси в умовах воєнного стану. За це передбачена м’якша кримінальна відповідальність, ніж за статтею про державну зраду — максимум 12 років ув’язнення.
Водночас у цій статті йдеться про поширення чутливої для національної безпеки інформації без мети заподіяти шкоду державі, тобто людина допомагає ворогу неусвідомлено.
Отже, ключове в цій справі — зʼясувати, чи усвідомлено Дмитро допомагав ворогу. Якщо так, то це державна зрада.
Анастасія Зубова, журналістка МІПЛ
