Чернігівський апеляційний суд не задовольнив скаргу адвоката Красноярцева, засудженого за воєнний злочин
Майор Олександр Красноярцев — льотчик 1-го класу, начальник повітряної, вогневої та тактичної підготовки РФ. П’ятого березня 2022 він вилетів бомбардувати Чернігів. Літак збили, Красноярцев катапультувався і намагався втекти, проте його спіймали. Слідство встановило, що Красноярцев, тікаючи, убив Віталія Сергієнка з пістолета, а потім сховався в сусідньому будинку, де згодом його знайшли військові. Восени Красноярцева обміняли. Суд визнав його винним за статтею 438 КК України і призначив 14 років ув’язнення. Адвокат подав апеляцію.
Восени 2022-го року начальник ГУР Кирило Буданов повідомив, що навесні Красноярцева обміняли на українських пілотів. Через це справу проти російського пілота Новозаводський районний суд Чернігова розглядав заочно. Красноярцева у суді представляв адвокат із Центру надання безоплатної вторинної правової допомоги Валентин Лєсков. Прокурор Кирило Пугачов наполягав на 15 роках ув’язнення за частиною 2 статті 438 КК України. Суд засудив Красноярцева до 14 років позбавлення волі та задовольнив цивільний позов Світлани Войтешенко, сестри вбитого Сергієнка, на 2 млн гривень моральної компенсації. Адвокат Валентин Лєсков подав апеляційну скаргу на рішення суду.
Виступ адвоката Валентина Лєскова під час розгляду апеляційної скарги на вирок російському льотчику Красноярцеву. Фото: МІПЛ
Двадцять другого січня Чернігівський апеляційний суд розглянув скаргу. Засідання відбулося без потерпілих. У заяві Лєсков прохав змінити вирок суду першої інстанції та перекваліфікувати дії Красноярцева за частиною 1 статті 115 КК України: мовляв, він убив цивільного, щоб врятуватися. Лєсков переконаний, що міра покарання надто сувора, звернув увагу на те, що пістолет, з якого стріляв Красноярцев, не додали до справи як доказ.
Під час виступу в залі Лєсков сказав, що ставить під сумнів, чи справді вбитий Сергієнко не мав нічого, чим міг би погрожувати Красноярцеву. Останній в інтерв’ю заявляв, що Сергієнко йшов на нього з вилами.
Адвокат наголосив: для кваліфікації дії за статтею 438 КК України треба, щоб людина робила щось саме для окупації країни, а Красноярцев, мовляв, таких намірів не мав — він ніби просто захищався. Лєсков підкреслив, що Женевська конвенція захищає цивільних, які перебувають під владою окупанта, тоді як на той час Сергієнко не перебував під владою Красноярцева, адвокат припускає, що було навпаки. Саме тому, на його думку, вбивство Сергієнка не може бути порушенням законів і звичаїв війни. Тож Лєсков просив задовольнити апеляційну скаргу, змінити вирок суду першої інстанції, дії свого підзахисного перекваліфікувати за частиною 1 статті 115 КК України і пом’якшити йому міру покарання.
Натомість прокурор Пугачов повністю підтримав вирок суду першої інстанції. Він сказав, що пістолет як доказ не додали, бо не змогли вилучити: обвинувачення не мало до Красноярцева доступу ні під час затримання, ні надалі. Проте під час досудового слідства вилучили патрон із пораненого та гільзи на місці вбивства. Встановили, що українські військові не використовують патрони такої марки й року випуску, тож це міг бути лише російський патрон, а Красноярцев на той момент був єдиним російським військовим на тій території. Слідство допитало членів сім’ї Сергієнка, які сказали, що він виходив із дому з порожніми руками. Військовий ЗСУ, який першим виявив труп Сергієнка, зазначив, що жодних предметів біля нього не було.
Прокурор Кирило Пугачов у суді під час розгляду апеляційної скарги на вирок російському льотчику Красноярцеву. Фото: МІПЛ
Прокурор наголошує, що міжнародне гуманітарне право побудоване таким чином, що комбатант протилежної сторони під час виконання бойових завдань в умовах збройного конфлікту не може вчиняти будь-які інші злочини, окрім як порушення умов і звичаїв війни. Тобто або він діє правомірно, вбиваючи військових, наносячи удари по військових об’єктах, або порушує закони та звичаїв війни — здійснює напади на цивільних. Пугачов прохав залишити без зміни вирок суду.
Після повернення з нарадчої кімнати суд оголосив резолютивну частину вироку. Чернігівський апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції без змін. Ухвала може бути оскаржена до Верховного суду.
Надія Чучвага, журналістка МІПЛ
