Send Lette
Війна і правосуддя

У Кропивницькому почали судити чоловіка, якого підозрюють у передачі Росії інформації про ЗСУ

У Ленінському райсуді Кропивницького розпочався розгляд справи 31-річного Дмитра Романченка, який із минулого року переїхав на Кіровоградщину з Торецька Донецької області. Як каже обвинувачення, він за гроші передавав росіянам інформацію про розташування ЗСУ. МІПЛ відстежує процес та звертає увагу на його проблеми, зокрема щодо належної роботи захисту.

Романченко родом із Торецька, звідки переїхав у селище Добровеличківка. За час перебування у Кіровоградській області нажив два кримінальні провадження. В одному з них (щодо зберігання коноплі) отримав рік умовно. У другому, щодо держзради, йому загрожує від 15 років тюрми до довічного ув’язнення.

За даними обвинувачення, Романченко підтримував зв’язок із представником РФ, час від часу переписуючись із ним у Telegram. У червні 2023 року, за версією слідства, він написав співрозмовнику й поцікавився, чи немає для нього роботи. У відповідь отримав вказівку лишатися на зв’язку, бо робота невдовзі буде. Згодом йому дали перше завдання — зібрати дані про дислокацію одного з підрозділів ЗСУ, що базувався неподалік житла Романченка.

Дмитро Романченко, обвинувачений в держзраді, у зал засідання. Фото: МІПЛ

Обвинувачення каже, що він надіслав інформацію про розташування будівлі, де розміщуватимуться військові, їхню приблизну кількість та рід військ, а згодом і фото приміщення.

У липні 2023 року на суді, де Романченку обирали запобіжний захід, йшлося, що він також фіксував наслідки влучання дрона. Тоді чоловік говорив, що провину визнає частково. Мовляв, не знав, що співрозмовник — представник російських спецслужб.

Наразі Ленінський райсуд Кропивницького взяв обвинувальний акт до розгляду. На засіданні 31 січня суд дослідив письмові докази у справі — протоколи огляду телефона та банківської картки обвинуваченого, повідомлення від представника військової частини про те, що розташування підрозділу, яке згадується у переписці Романченка, ніде раніше не розголошувалося. У протоколі огляду телефону йдеться, що у галереї є відео приміщення, де базувався підрозділ ЗСУ.

На засіданні суддя Світлана Льон запитувала в Ангеліни Дуднік, адвокатки обвинуваченого від Центру безоплатної правової допомоги, про позицію захисту. У відповідь Дуднік пропонувала запитати у клієнта, вказуючи, що позиція захисту базуватиметься на його відповідях. Суддя переадресувала питання, проте Романченко не міг відповісти, адже не розумів нюансів законодавства. Зрештою суддя запропонувала адвокатці узгодити правову позицію з клієнтом.

Колегія суддів, що розглядає справу Романченка. Фото: МІПЛ

Також суд розглянув клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу і лишив Романченка під вартою ще на два місяці. Адвокатка обвинуваченого не дочекалася повернення колегії суддів із нарадчої кімнати та покинула судову залу. Після засідання обвинувачений спитав у прокурора, чи слухатимуть його справу, уточнював нюанси. Вочевидь, його захисниця це не пояснила, або ж він не зрозумів.  

У Методичних рекомендаціях для адвокатів, які пропонує система Безоплатної правової допомоги, вказано, що захисник зобов’язаний провести конфіденційне побачення з клієнтом, узгодити правову позицію та дії у судовому процесі. На різних етапах слухання адвокат повинен надавати клієнту правову допомогу, збирати докази на його захист. 

Анастасія Зубова, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Пошук HIMARS, коригування у Миколаєві і воєнні злочини: 52 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

13 Травня 2024

Війна і правосуддя
Досвід для України. Як у Боснії та Герцеговині шукають зниклих безвісти

Одна з найсерйозніших проблем під час війни і після неї — пошук зниклих безвісти та їхня ідентифікація. В Україні, де вже зараз, за офіційною інформацією, налічується понад 30 тисяч зниклих безвісти, ефективна система пошуку лише формується. Утім досвід розбудови такої системи є, зокрема у Боснії та Герцеговини. На запрошення Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ) цю країну відвідала Олена Бєлячкова, координаторка родин полонених Медійної ініціативи за права людини. Розповідаємо про почуте і побачене нею.

9 Травня 2024

Війна і правосуддя
Коригування, воєнні злочини та пособництво: 39 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

3 Травня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Пошук HIMARS, коригування у Миколаєві і воєнні злочини: 52 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

13 Травня 2024

Військовополонені
Зниклі безвісти з 57-ї бригади: важкі бої, загибель, полон і пошук

У перший же день повномасштабного вторгнення Росії в Україну уся територія Луганської області перетворилася на поле битви. На той час бійці 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка перебували на позиціях у районі Трьохізбенки. Тоді ж у полон потрапила значна кількість військовослужбовців бригади, більшість із них досі утримують росіяни, є й ті, що вважаються зниклими безвісти. З того часу для багатьох сімей бійців 57-ї бригади почалася боротьба — знайти та повернути своїх рідних.

10 Травня 2024

Війна і правосуддя
Досвід для України. Як у Боснії та Герцеговині шукають зниклих безвісти

Одна з найсерйозніших проблем під час війни і після неї — пошук зниклих безвісти та їхня ідентифікація. В Україні, де вже зараз, за офіційною інформацією, налічується понад 30 тисяч зниклих безвісти, ефективна система пошуку лише формується. Утім досвід розбудови такої системи є, зокрема у Боснії та Герцеговини. На запрошення Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ) цю країну відвідала Олена Бєлячкова, координаторка родин полонених Медійної ініціативи за права людини. Розповідаємо про почуте і побачене нею.

9 Травня 2024

Більше публікацій