Send Lette
Війна і правосуддя

У Кропивницькому почали судити чоловіка, якого підозрюють у передачі Росії інформації про ЗСУ

У Ленінському райсуді Кропивницького розпочався розгляд справи 31-річного Дмитра Романченка, який із минулого року переїхав на Кіровоградщину з Торецька Донецької області. Як каже обвинувачення, він за гроші передавав росіянам інформацію про розташування ЗСУ. МІПЛ відстежує процес та звертає увагу на його проблеми, зокрема щодо належної роботи захисту.

Романченко родом із Торецька, звідки переїхав у селище Добровеличківка. За час перебування у Кіровоградській області нажив два кримінальні провадження. В одному з них (щодо зберігання коноплі) отримав рік умовно. У другому, щодо держзради, йому загрожує від 15 років тюрми до довічного ув’язнення.

За даними обвинувачення, Романченко підтримував зв’язок із представником РФ, час від часу переписуючись із ним у Telegram. У червні 2023 року, за версією слідства, він написав співрозмовнику й поцікавився, чи немає для нього роботи. У відповідь отримав вказівку лишатися на зв’язку, бо робота невдовзі буде. Згодом йому дали перше завдання — зібрати дані про дислокацію одного з підрозділів ЗСУ, що базувався неподалік житла Романченка.

Дмитро Романченко, обвинувачений в держзраді, у зал засідання. Фото: МІПЛ

Обвинувачення каже, що він надіслав інформацію про розташування будівлі, де розміщуватимуться військові, їхню приблизну кількість та рід військ, а згодом і фото приміщення.

У липні 2023 року на суді, де Романченку обирали запобіжний захід, йшлося, що він також фіксував наслідки влучання дрона. Тоді чоловік говорив, що провину визнає частково. Мовляв, не знав, що співрозмовник — представник російських спецслужб.

Наразі Ленінський райсуд Кропивницького взяв обвинувальний акт до розгляду. На засіданні 31 січня суд дослідив письмові докази у справі — протоколи огляду телефона та банківської картки обвинуваченого, повідомлення від представника військової частини про те, що розташування підрозділу, яке згадується у переписці Романченка, ніде раніше не розголошувалося. У протоколі огляду телефону йдеться, що у галереї є відео приміщення, де базувався підрозділ ЗСУ.

На засіданні суддя Світлана Льон запитувала в Ангеліни Дуднік, адвокатки обвинуваченого від Центру безоплатної правової допомоги, про позицію захисту. У відповідь Дуднік пропонувала запитати у клієнта, вказуючи, що позиція захисту базуватиметься на його відповідях. Суддя переадресувала питання, проте Романченко не міг відповісти, адже не розумів нюансів законодавства. Зрештою суддя запропонувала адвокатці узгодити правову позицію з клієнтом.

Колегія суддів, що розглядає справу Романченка. Фото: МІПЛ

Також суд розглянув клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу і лишив Романченка під вартою ще на два місяці. Адвокатка обвинуваченого не дочекалася повернення колегії суддів із нарадчої кімнати та покинула судову залу. Після засідання обвинувачений спитав у прокурора, чи слухатимуть його справу, уточнював нюанси. Вочевидь, його захисниця це не пояснила, або ж він не зрозумів.  

У Методичних рекомендаціях для адвокатів, які пропонує система Безоплатної правової допомоги, вказано, що захисник зобов’язаний провести конфіденційне побачення з клієнтом, узгодити правову позицію та дії у судовому процесі. На різних етапах слухання адвокат повинен надавати клієнту правову допомогу, збирати докази на його захист. 

Анастасія Зубова, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
В Україні вперше з 2022 року виправдали звинувачену у держзраді — великий репортаж МІПЛ про справу

МІПЛ понад рік відстежувала судовий процес над Світланою Оголь з Миколаївщини. Її обвинувачували в державній зраді за те, що вона нібито здала росіянам ветерана АТО, якого вони закатували разом зі ще одним чоловіком. Зрештою суд визнав, що нічого з переліченого Оголь не робила. Її виправдали та відразу ж звільнили. Оголь провела в СІЗО понад два роки.

18 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Спецоперація “Синиця”, блогер в ЄС та робота на ФСБ з “Укроборонпрому”: 73 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

15 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій