Send Lette
Аналітика

Зневіра чи пошук справедливості: чому потерпілі від воєнних злочинів беруть участь у судових засіданнях

Двадцятого березня МІПЛ презентувала аналітичне дослідження про правове становище, досвід і мотивацію потерпілих у справах щодо воєнних злочинів. Це перша подібна робота в Україні. Дослідження складається з теоретичної частини про досвід інших країн у роботі з потерпілими від воєнних злочинів, аналізу національного законодавства та практичної частини, де команда підсумувала досвід потерпілих, чиї справи вже в судах або на стадії активного розслідування. 

Перша частина дослідження пояснює правову рамку становища потерпілих — як у національних процесах, так і з точки зору міжнародних стандартів. Зокрема у цій частині ми звертаємо увагу на недосконалості захисту прав потерпілих і неповну відповідність національних стандартів міжнародним. Також вводимо поняття людиноцентричного підходу та пояснюємо недоречність терміну “жертва” і жертвоцентричної оптики. 

У другій частині МІПЛ розповідає, з якими викликами стикалися і як формували системи підтримки потерпілих і свідків інші країни, в яких була війна. Зокрема звертаємо увагу на кейси Грузії, Хорватії та Боснії і Герцеговини — на їхньому прикладі добре видно, що чим далі від моменту вчинення злочину, тим більша зневіра потерпілих у правосудді, а міжнародні механізми не здатні компенсувати втрати.

Під час презентації нової аналітики МІПЛ Людмила Шумкова (праворуч), потерпіла у справі щодо однієї з катівень Херсона, розповіла про власний досвід спілкування з правоохоронними органами

Третій розділ складається з глибинних інтерв’ю з потерпілими, які ми проводили з літа 2023 року. Люди розповідають про людяне або ж нечуйне ставлення правоохоронної та судової систем до них, особливості комунікації, власне судовий процес, свідчення, а також про очікування і ставлення до справедливості. Виявилося, що люди, які пережили воєнні злочини на початку повномасштабного вторгнення РФ і досі не мають вироку, втрачають мотивацію та віру в правосуддя. Водночас усвідомлення власної історичної ролі та бажання встановити істину може їх підтримати. 

На додачу до цього ми аналізуємо засади роботи новоствореного Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків.

Завершуємо дослідження переліком порад для залучених акторів, які можуть покращити підхід до роботи з потерпілими на різних рівнях — від законодавчого до висвітлення у медіа. 

Повну аналітику читайте нижче.

Пряму трансляцію презентації аналітики можна подивитися тут.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Аналітика
Правозахисники довели, що Росія катує українських військових так само, як це робив СРСР 

Медійна ініціатива за права людини презентувала новий аналітичний звіт, який порівнює методи катувань, що їх сучасна РФ застосовує до українських військовополонених, із практиками радянської доби. Автори звіту довели не лише спадковість використання певних практик тортур, але й політичних мотивів їх застосування. 

29 Квітня 2025

Аналітика
Сповіщають про загибель телефоном: як держоргани порушують права родин захисників

Проблеми комунікації родин військовослужбовців із державними органами та шляхи їхнього вирішення обговорили під час презентації нового аналітичного огляду Медійної ініціативи за права людини. У заході взяли участь родини військовослужбовців, правозахисники, представники Офісу Уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин та Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генштабу ЗСУ.

7 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
Понад 80% викрадених українців зазнали насильства в російському утриманні — дослідження МІПЛ і Zmina

Медійна ініціатива за права людини і Центр прав людини Zmina проаналізували свідчення 93 цивільних українців, яких росіяни затримали під час окупації територій України, але згодом звільнили.

3 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Вперше до довічного: як російський суд засудив родину із Мелітополя

Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив трьох цивільних із Мелітополя Запорізької області у справі про вибухи в місті. 31-річного Артема Мурдіда до довічного ув'язнення, його цивільну дружину 28-річну Ганну Вошкодер до 20 років колонії загального режиму та 50-річну матір Ганну Мурдід — до 22 років.

4 Червня 2025

Війна і правосуддя
У Балаклії жінку звинувачують у колабораціонізмі через постачання ліків в окупації — репортаж із суду

Наталія Крицька з Балаклії до повномасштабного вторгнення була фармацевткою і мала аптеку. За версією слідства, під час окупації вона очолила “медичну службу” та виконувала обов’язки керівниці місцевої лікарні. Після звільнення Балаклії у вересні 2022-го Наталія Крицька не переховувалася і сама звернулася до правоохоронців.

3 Червня 2025

Насильницькі зникнення
Червоний Хрест три роки не підтверджує утримання в російській неволі екскомандира ВМС Олексія Кисельова

Колишній морський офіцер Олексій Кисельов перебуває в російській неволі. Його викрали в окупованому Генічеську, били, катували, а згодом засудили до 8,5 року позбавлення волі. РФ досі не підтвердила його утримання міжнародним організаціям.

3 Червня 2025

Більше публікацій