Російського військового заочно засудили до 11 років ув’язнення за постріл у жінку під час окупації Чернігівщини

Олексій Улецький — російський механік-водій танка Т-72, єфрейтор 74-ої окремої мотострілецької бригади ЗС РФ, яка окупувала село Сибереж на Чернігівщині у лютому 2022 року. За версією слідства, Улецький вистрілив у жінку з автомата. Його обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни.

Другого травня Чернігівський районний суд виніс заочний вирок російському військовому Олексію Улецькому.

У січні суд допитав потерпілих — подружжя Валентину Гомон та Олексія Іваненка. Валентина розповіла, що російська техніка заїхала в село 24 лютого. Другого березня разом із чоловіком вони пішли до хати його матері.

― По дорозі почули якусь розмову. Дивимось, а то військові йдуть. Видно, що не наші, бо з червоними стрічками, ― говорила жінка. ― Один був у балаклаві, у нього на плечі висіла зброя, а інший був без балаклави, він ніс у руках зброю. І вийшло так, що один вистрелив ― той, що без балаклави. Мене поцілили в праве плече. Ми впали в кущі й лежали.

Коли стало безпечно, подружжя побігло додому. Місцевий медик оглянув Валентину, кулі не знайшов, призначив перев’язки, однак ті не допомагали жінці. Вже після окупації, коли до села заїхали волонтери, жінку відправили до Ріпкинської лікарні, де з плеча витягнули кулю.

Під час допиту адвокатка Оксана Чикалевська, призначена з Центру з надання вторинної безоплатної правової допомоги, запитала, скільки було пострілів. Валентина відповіла, що була налякана і не запам’ятала.

― Як ви дізналися, що саме Улецький стріляв? ― уточнила адвокатка. ― Коли ви дізнались, що саме Улецький стріляв? Коли ви були в окупації, ви ж не знали, що це саме Улецький.

― Мені слідчий показав чотири фотографії і я вгадала із них, ― пояснила Валентина. Впізнати другого військового їй не пропонували.

Під час допиту другого потерпілого, Олексія Іваненка, прокурор поцікавився, чи бачив той обличчя обвинуваченого.

― Одного бачив в обличчя, можу впізнати, — відповів потерпілий.

― Той, що стріляв? — уточнив прокурор

― Так, він із автоматом підійшов. Ми думали, що вбивати будуть. Але він сказав: “Живи”. І вони пішли в бік, а ми кущами поповзли, ― пригадав Олексій.

Чоловік розповів, що вони одразу пішли до фельдшера. Той сказав, що це лише дотик, кулі немає, та рана з часом не загоїлася:

― Потім (після окупації, ― МІПЛ) до нас у село приїхали представники з ООН, ― розповів Олексій. ― Ми туди звернулись і лікар сказав, що потрібно звертатися в хірургію. Ми поїхали в Ріпки, там витягнули кулю. У мене є її фото.

Під час судових дебатів прокурор подав докази вини Улецького: слідчий експеримент, протокол пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, протокол огляду місця події. Прокурор прохав покарання у вигляді 11 років ув’язнення.

Адвокатка зазначила, що прокурор не надав належних і допустимих доказів вини Улецького:

— Під час допиту потерпіла Гомон зазначила, що вони йшли до матері чоловіка й зустріли двох російських військових, які вистрілили у їхній бік, один із яких був в балаклаві, а інший у шапці. І хоча вона безпосередньо сказала про те, що у неї немає сумнівів, що це саме Улецький в неї вистрілив, хочу зауважити, що Улецького вона побачила вперше. Це пояснювала й вона, й чоловік, який був у судовому засіданні. Вони говорили, що це відбулось дуже швидко і що вони дуже злякались.

Адвокатка попросила суд виправдати Улецького, оскільки, на її думку, вина її підзахисного не доведена.

Суд зрештою присудив покарання — 11 років ув’язнення.

Надія Чучвага, журналістка МІПЛ