Проблема на десятиліття. Чому важко розшукати зниклих безвісти в умовах війни в Україні?
З 2014 року на території України триває міжнародний збройний конфлікт, розпочатий Російською Федерацією, внаслідок якого тисячі українських громадян зникли безвісти. Точна кількість зниклих в умовах війни осіб не була відома, але станом на 2020 рік до Міжнародного комітету Червоного Хреста надійшло 1835 заяв про пошук рідних у зв’язку зі збройним конфліктом в Україні. З початком повномасштабного вторгнення РФ кількість зниклих безвісти невпинно зростає.
Станом на квітень 2024 року в реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин, який діє при Міністерстві внутрішніх справ України, уже понад 36 тисяч записів про людей, які зникли безвісти в умовах війни. Десятки тисяч сімей нічого не знають про долю своїх рідних. Їх немає ані серед живих, ані серед загиблих. У цій цілковитій невизначеності рідні зниклих безвісті ризикують бути усе життя.
Пошук та ідентифікація зниклих безвісти — одна з найскладніших і водночас найнеобхідніших процедур в умовах війни. Випадок України унікальний, оскільки цей процес відбувається під час збройного конфлікту, а не після його завершення. Це обумовлено тим, що війна триває довго, складно прогнозувати, коли закінчиться, а з плином часу шанси на успішний пошук та ідентифікацію зниклих безвісти суттєво
зменшуються.
У цій аналітичній довідці представлено визначення поняття “зниклі безвісти”, описано, як регулюються права цієї категорії осіб та їхніх рідних, означено проблеми обліку та розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та запропоновано рекомендації щодо покращення ситуації із захистом прав зниклих безвісти та їхніх рідних.
Аналітичну довідку читайте нижче.
Текст довідки також доступний за посиланням.