Send Lette
Аналітика

Як Україна розшукує зниклих безвісти внаслідок агресії Росії та підтримує членів їхніх сімей. Аналітичний звіт

Закон України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин” був прийнятий в 2018 році. Тоді мова йшли до декілька тисяч зниклих безвісти в наслідок збройної агресії Росії проти України. Ситуація змінилася після 24 лютого 2022 року, коли кількість випадків почала зростати до десятків тисяч, охоплюючи як військових, так і цивільних. На даний момент у Реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зареєстровано 47 194 особи.

Закон про правовий статус зниклих безвісти є основним нормативно-правовим актом, в якому окреслена державна політика щодо таких осіб. Він охоплює як цивільних, так і військових. При цьому для цивільних осіб цей закон, за виключенням профільного законодавства щодо призначення пенсії по втраті годувальника, є єдиним законодавчим актом, який визначає права та гарантії осіб, зниклих безвісти в умовах війни, та їхніх родин. У випадку зникнення військовослужбовців регулювання ширше — їхні права та гарантії також визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Система органів державної влади та інститутів, які займаються питаннями осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, розгалужена та динамічна — зміни у розподіл повноважень між цими органами вносяться регулярно (останні були внесені у вересні 2023 року). Основні зміни стосувалися переведення інституту Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зі структури Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України до Міністерства внутрішніх справ України, та перерозподілу (а радше — обмеження) частини його повноважень.

Через шість років з моменту прийняття закону про правовий статус зниклих безвісти та майже рік з моменту перерозподілу функцій між органами влади виникають запитання: чи достатніми є дії держави для забезпечення реального наповнення правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, чи відповідають державні гарантії для родин зниклих безвісти їхнім потребам, наскільки ефективно визначені законом органи виконують свої повноваження та які залишаються сфери, що потребують удосконалення.

Центр прав людини Zmina та Медійна ініціатива за права людини підготували аналітичний звіт, який описує практику реалізації законодавства щодо зниклих безвісти та їхніх родин, а також пропонує рекомендації щодо удосконалення його положень та їх імплементації.

Звіт читайте тут або нижче.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Аналітика
Близько 15 тис. цивільних були незаконно позбавлені волі в Україні в ході російської окупації — Генпрокурор

У рамках понад 4 тис. кримінальних проваджень Офіс Генерального прокурора України розслідує факти незаконного позбавлення волі майже 15 тис. цивільних українців в ході російської окупації.

28 Серпня 2024

Аналітика
Катування українців — це державна політика Росії. Правозахисники розкрили нові подробиці жорстоких тортур цивільних

Систематичні та поширені практики свавільних затримань, катувань, насильницьких зникнень, сексуального насильства, фільтрації та пов'язаних з ними злочинів проти українських цивільних осіб на підконтрольних Росії територіях можуть становити злочини проти людяності.

18 Липня 2024

Аналітика
Родини безвісти зниклих людей часто не знають, куди звертатися по допомогу та які державні гарантії можна мати — правозахисники

Держава не має єдиного органу чи інституту, який би повноцінно опікувався правами людей, зниклих безвісти в умовах війни, та їхніми сім'ями. Правозахисники кажуть, що родинам безвісти зниклих важко зрозуміти, до якого саме органу звертатися, адже їх багато і вони мають різні функції. Крім того, постраждалі родини часто не знають, на які гарантії від держави можна розраховувати. 

16 Липня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Мати азовця Ярослава Козирєва: “Я дійшла до стану, коли не розуміла, навіщо вставати з ліжка”. Історія полону

“Мої ранки починаються з молитви до Бога, щоб він його зміцнив, захистив від злих людей і катувань. І це останнє, про що я думаю перед сном”, — говорить крізь сльози Ірина Козирєва, мати військовослужбовця бригади “Азов”. Її син Ярослав уже 29 місяць перебуває у російському полоні, хоча за нормами Женевських конвенцій мав бути обміняний ще два роки тому.   

16 Вересня 2024

Війна і правосуддя
Обман ТЦК, розстріл військовополоненого і потерпілий, обвинувачений у держзраді: 67 справ щодо війни, за якими стежимо наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

13 Вересня 2024

Насильницькі зникнення
До України повернули Олену Федорук та Марину Юрчак, які понад сім років провели в ув’язненні у РФ

Під час 56-го обміну полоненими між Україною та Росією вперше за довгий час додому повернули полонених жінок. Серед них цивільні бранки РФ, яких незаконно затримали ще до 2022 року. 

13 Вересня 2024

Більше публікацій