Send Lette
Адвокація

Потрібен режим тиші. Як тривають пошуки 16 зниклих моряків з катерів “Слов’янськ” та “Станіслав”

Навесні 2022 року через російські ракетні удари у Чорному морі затонули два українські військові катери — “Словʼянськ” і “Станіслав”. Частину моряків врятували. Однак доля ще 16-ти залишається невідомою.

Після трагедії родини зниклих екіпажів об’єднали зусилля та заснували громадську організацію “Об’єднані морем”. Багато інформації про обставини загибелі катерів рідні зібрали самостійно.

Зниклі безвісти 16 моряків: куди поділися військові з затонулих катерів “Словʼянськ” і “Станіслав”

За цей час організація скерувала звертання в усі можливі державні органи та міжнародні організації, а також зробила офіційні запити до країни-агресорки. Проте доля моряків все ще залишається невідомою. Про це рідні розповіли під час пресконференції, яку організувала Медійна ініціатива за права людини.

Лише минулого місяця пошукова група ВМС змогла обстежити катер “Станіслав”, який затонув біля острова Зміїний та лежить на глибині близько 20 метрів. Під час цієї операції в катері знайшли тіло.

“Тривалий час перебування у воді не завжди дає можливість швидко ідентифікувати тіло. Тому зараз триває експертиза”, – зазначила Олена Бєлячкова, координаторка родин військовополонених та зниклих безвісти МІПЛ.

Олена Бєлячкова, координаторка родин військовополонених та зниклих безвісти МІПЛ

Вона додає, що оскільки вода негативно впливає на можливість візуальної ідентифікації тіл, обстежити затонулі катери необхідно якомога раніше.

Як зазначив Андрій Урсол, начальник управління психологічної підтримки персоналу командування ВМС ЗСУ, для проведення такої операції потрібен режим тиші. Однак досягти таких домовленостей з Росією неможливо.

“Має бути безпека цих заходів. В умовах ведення бойових дій проти Російської Федерації і, відповідно, постійних обстрілів з її боку, провести таку операцію неможливо. Це питання, яке може бути вирішено після нашої перемоги”, – заявляє Урсол.

Андрій Урсол, начальник управління психологічної підтримки персоналу командування ВМС ЗСУ

Тим не наш, родини зниклих безвісти моряків та правозахисники шукають можливості розвʼязання цієї проблеми. Для цього пропонують залучити треті країни.

“Наші катери вже небойові, тож жодного ризику для російської сторони немає. Це, по суті, гуманітарна місія для того, щоб родини змогли знайти відповіді на свої питання. Все що нам потрібно – це підняти тіла, якщо вони там є”, – каже Олеся Ауліна, голова ГО “Об’єднані морем” та дружина зниклого безвісти командира патрульного катера “Слов’янськ” Даміра Ауліна.

Вона зазначила, що минулого року була створена трьохстороння угода між трьома країнами НАТО – Туреччиною, Румунією та Болгарією – по розмінуванню Чорного моря. Ауліна вважає: угоду можна використати, щоб представники цих країн допомогли забезпечити режим тиші для дослідження катерів.

Олеся Ауліна, голова ГО “Об’єднані морем” та дружина зниклого безвісти командира патрульного катера “Слов’янськ” Даміра Ауліна

“Також в нас була закріплена морська коаліція з Великобританією та Норвегією. Ми вважаємо, що модна використати і ці домовленості для вирішення проблеми з дослідженням катерів”, – підкреслила Олеся Ауліна.

Паралельно продовжуються активний пошуки зниклих моряків у полоні. Олена Бєлячкова розповіла, що наразі моніторинг МІПЛ не дав результатів, однак це ще нічого не означає.

“Ми розуміємо, що Росія – не та країна, яка буде підтверджувати всіх полонених. В кожному обміні є приблизно 25% тих, хто значився зниклими безвісті, тобто відносно кого не було абсолютно ніякої інформації про те, що людина перебувала в полоні”, – підкреслила вона.

“Офіційно за ці понад два роки ми не просунулись ні на крок. Наразі наші хлопці так і залишаються в статусі зниклих безвісті. Ми не знаємо, куди ще постукати, щоб вплинути на Росію. Просто, щоб нам підтвердили, що вони в полоні, якщо вони там”, – каже Тетяна Шерішоріна, мати зниклого безвісти Нікіти Шерішоріна, матроса патрульного катера “Слов’янськ”.

Тетяна Шерішоріна, мати зниклого безвісти Нікіти Шерішоріна, матроса патрульного катера “Слов’янськ”

Повну версію пресконференції дивіться тут.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Верховна Рада ухвалила закон про виплату 15 мільйонів гривень родинам загиблих в полоні військових

Верховна Рада у другому читанні підтримала законопроєкт №13168, який гарантує одноразову виплату у розмірі 15 млн грн родинам військовослужбовців, загиблих у полоні — незалежно від причини смерті. Для набрання чинності закон має підписати президент України.

16 Липня 2025

Адвокація
Україна має підтримати поправки про гармонізацію юрисдикції МКС щодо злочину агресії – заява правозахисників

Ми, представники організацій громадянського суспільства, об’єднань постраждалих, науковці та експерти, вважаємо, що Україна має допомогти подолати безкарність, через яку стала можлива російська агресія, як для нашої держави, так і для суспільств по всьому світу.

4 Липня 2025

Адвокація
Підтримка родин полонених і фіксація наслідків катувань. У Києві міркують про підтримку постраждалих від дій РФ

26 червня у світі відзначають Міжнародний день на підтримку жертв катувань. За ініціативи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими у Києві в цей день відбулась панельна дискусія, участь у якій взяли спільноти родин військовополонених, громадські організації та представники держорганів.

26 Червня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Розслідування
Війна все спише: військові звинувачують командира Юрчука у зловживаннях

Цього тексту, ймовірно, не було би, якби в Україні повноцінно працювали правоохоронні органи і особливо суди. Якби права військовослужбовців мали дієві механізми захисту. Якби те, що відбувається у збройних силах, було більш прозорим і зрозумілим принаймні для тих, кого це безпосередньо стосуються.

30 Липня 2025

Війна і правосуддя
Депортації, обстріли й “суди” як репресивний апарат: що показали червневі вироки за воєнні злочини

У червні українські суди винесли три вироки у справах про воєнні злочини, вчинені на тимчасово окупованих територіях — у Криму та на Херсонщині. Йдеться про депортацію, переміщення засуджених до Росії та обстріл цивільних з дрона. Разом із Андрієм Яковлєвим, експертом МІПЛ з міжнародного гуманітарного права, ми проаналізували ці рішення. Пояснюємо, які проблеми кваліфікації, доведення вини та дотримання прав сторін залишаються актуальними.

28 Липня 2025

Військовополонені
В Україні почали ховати військовополонених, які загинули в авіатрощі літака ІЛ-76 над Бєлгородом 

У Львові попрощалися з дванадцятьма українськими захисниками. Всі вони воювали у складі 24-ї окремої механізованої бригади, виконували бойові завдання і потрапили у російській полон, з якого не повернулися додому живими.

25 Липня 2025

Більше публікацій