У справах про катування цивільних втрачаються докази, оскільки процесуально опитати свідків, які перебувають за кордоном, неможливо — Анна Рассамахіна
Попри величезну роботу з розслідування воєнних злочинів, яка ведеться в Україні, низка системних проблем призводять до втрати значної кількості доказів у справах про катування російськими окупантами цивільного населення. Про це заявила Анна Рассамахіна, юристка Медійної ініціативи за права людини, під час панельної дискусії “Катування та переслідування цивільних осіб як злочини проти людяності з боку російської влади в Україні: шляхи притягнення до відповідальності”.
— Процесуально неможливо повноцінно допити свідків, які перебувають за кордоном, за винятком справ, порушених в іноземних юрисдикціях. Якщо ж справа порушена в Україні, а свідки перебувають за кордоном (і таких випадків зараз багато), то слідчий не може дистанційно допитати і долучити матеріали цього допиту як докази, — зазначила Рассамахіна.
Ще однією проблемою, на якій акцентує увагу юристка, є те, що відповідно до українського Кримінального процесуального кодексу, якщо адвокат потерпілого проводить опитування свого клієнта самостійно, то таке опитування теж не можна долучити до матеріалів кримінальної справи і в подальшому використовувати як доказ.
Анна Рассамахіна додає, що звільнені з російського полону цивільні та їхні родичі часто не знають, куди звертатися для порушення кримінальної справи і як правильно провести судово-медичну експертизу, аби зафіксувати наслідки полону.
Учасники панелі “Внутрішні розслідування катувань, пов’язаних із конфліктом, насильницькими зникненнями, позасудовими вбивствами та сексуальним насильством”
Все це відбувається через те, що обліком полонених і звільнених займається кілька різних державних суб’єктів, а їхні повноваження і функції часто перетинаються.
Щоб уникнути таких ситуацій, Рассамахіна пропонує скласти дорожню карту дій для звільнених із полону та їхніх родичів, до розробки якої могли би долучитися правозахисники.
Нагадаємо, що Олена Волочай, незалежна експертка з компенсації моральної шкоди особам, які пережили тортури, переконана, що у національних і міжнародних судах і трибуналах потрібен величезний масив доказів впливу катування на здоров’я і якість життя потерпілих. Через це держава має негайно поступитися монополією на судово-експертну діяльність в сфері медицини на користь залучення більшої кількості спеціалістів.
Автори:
Ігор Вишневський, комунікаційний менеджер МІПЛ
Марина Кулініч, журналістка МІПЛ
