“Ми не маємо права гнатися за швидкістю! Помилки під час ДНК-експертиз, дорого коштують для родин зниклих безвісти”, — Добросердов
Вчора, 30 вересня, команда МІПЛ презентувала аналітичну записку “Як пришвидшити ідентифікацію загиблих, зниклих безвісти на війні”. На заході говорили про те, як відбувається ДНК-ідентифікація загиблих, про проблеми, з якими стикаються рідні зниклих безвісти, і що робить держава, громадський сектор і міжнародні організації, аби допомогти цим людям.
Наразі в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, обліковується понад 55 тис. осіб. Серед них — військовослужбовці, цивільні дорослі, діти. Ця цифра зростає щодня, але держава не встигає ідентифікувати загиблих.
На думку Олени Бєлячкової, координаторки груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ, одним із найсерйозніших викликів досі лишається тривалість цього процесу, яка передусім пов’язана з нестачею експертів, що досліджують ДНК. Так, на сьогодні в Україні в структурах Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС (ДНДКЦ) працює лише 240 експертів. У день до одного центру надходить до 300 експертиз. На кожного експерта припадає 35 — 40 досліджень на місяць, які тривають від декількох днів до декількох тижнів залежно від цілісності тіла.
— Те, про що ми говорили і два роки тому, і говоримо сьогодні, це тривалість проведення ДНК-експертиз. Те, що говорять родини, процедура займає від 8 до 10 місяців.
Іноді цей термін може складати 12 місяців. Потрібно шукати шляхи врегулювання і вирішення цих проблем: в більшій кількості спеціалістів; в більшій технічній спроможності за кількістю лабораторій; більш активної залученості Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти.
Залученість міжнародних спеціалістів дозволить, на нашу думку, покращити й результат, і, можливо, навіть пришвидшити строки проведення експертиз, особливо у складних випадках, — зазначила Олена Бєлячкова.
Нещодавно ДНДКЦ розширив штат експертів, які робитимуть ДНК-дослідження, повідомила під час пресконференції Лєна Сікорська, завідувачка лабораторії державної реєстрації геномної інформації. Нині служба у пошуку фахівців, яких навчатиме.
Зі слів Артур Добросердов, Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Україна працює над тим, щоб пришвидшити ідентифікацію, але це не має впливати на її якість:
— Ми не маємо права гнатися за швидкістю і при цьому допускати помилки. Ці помилки дуже багато чого будуть вартувати для родин зниклих безвісти. Для долі того військового або цивільного, яку ми намагаємося з’ясувати.
Так, у 2024 році з чотирьох до п’ятнадцяти збільшилась кількість Бюро судово-медичних експертиз, які отримували тіла за процедурою репатріації, говорить Артур Добросердов. Крім того, в усіх областях України, крім Дніпропетровської, створили центри розшуку при Національній поліції України. Зі слів Добросердова, це має покращити комунікацію між рідними безвісти зниклих та слідчими Нацполу.
Детальніше про проблеми, пов’язані з ідентифікацією зниклих безвісти, та рекомендаціями щодо їх розв’язання, читайте в аналітичній записці МІПЛ.
Запис трансляції пресконференції дивіться за посиланням.
Авторка: Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка МІПЛ