“Нам потрібно бути на одну війну попереду,” — Ольга Решетилова на Варшавській конференції ОБСЄ
Голова Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова зі вступним словом відкрила перше пленарне засідання Варшавської конференції ОБСЄ з людського виміру. Свою промову правозахисниця розпочала із пропозиції хвилиною мовчання вшанувати пам’ять українців, загиблих від збройної агресії Росії проти України.
Перше пленарне засідання конференції присвятили дотриманню Міжнародного гуманітарного права і Міжнародного права прав людини в умовах збройних конфліктів. Учасники обговорили, як війна, зокрема в Україні, порушує права людини. Дискутували також про притягнення до відповідальності за воєнні та інші міжнародні злочини.
У вступному слові Ольга Решетилова закликала міжнародну спільноту не витрачати час на дебати і консолідувати зусилля, аби діяти:
— Міжнародне право завжди запізнюється на одну війну. Я впевнена, що нам потрібно розвивати наші навички тайм-менеджменту і бути на одну війну попереду.
— Переслідування цивільних на окупованих територіях є системною політикою РФ, воно триває вже 11 років. Нещодавній звіт Московського механізму ОБСЄ це підтвердив. Однак ні Україна, ні міжнародна спільнота не запропонували ефективного способу звільнення цивільних.
МІПЛ ідентифікувала 1887 українських цивільних, утримуваних Росією. Однак їх значно більше, бо РФ продовжує викрадати людей на окупованих територіях. У лютому 2024 року було оголошено про створення Коаліції держав, які б займалися звільненням цивільних затриманих, утім результатів досі немає. Ольга Решетилова запропонувала присутнім створити спеціальний аналітичний центр із залученням міжнародних експертів, який має розробити для Коаліції дорожню карту звільнення цивільних.
— ОБСЄ має мандат і можливості для створення моніторингових місій. Я розумію, що це політично складно, але ці місії необов’язково повинні включати представників західних країн. Вони можуть складатися з представників, наприклад, Центральної Азії. Я переконана, що серед наших колег із Казахстану чи Узбекистану є багато відданих правозахисників. Нещодавнє звільнення російських політв’язнів показало, що знайти способи тиску на Росію реально, — сказала голова МІПЛ.
Окрему увагу Решетилова приділила темі позбавлення цивільних і військовополонених права на справедливий суд. У Росії тривають сотні судових процесів над українцями за цілковито сфабрикованими справами, які ґрунтуються на свідченнях, здобутих під тортурами. Таким чином керівництво РФ намагається перекласти відповідальність за вчинені воєнні злочини на українців та, що гірше, будує власну паралельну правову реальність, підриваючи систему міжнародного правосуддя. Єдиний можливий спосіб задокументувати і цей злочин — забезпечити присутність західних дипломатів на судових засіданнях над українцями, зазначила очільниця МІПЛ.
Авторка: Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка МІПЛ