Send Lette
Війна і правосуддя

У Черкасах судять митрополита УПЦ МП за розпалювання релігійної ворожнечі — репортаж із засідання

У Черкасах судять Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита Черкаського і Канівського, керівника Черкаської єпархії Української православної церкви, що перебуває в єдності з Московським патріархатом. Його звинувачують у розпалюванні релігійної ворожнечі, образі почуттів вірян через їхні релігійні переконання, а також у виправдовуванні збройної агресії Росії. Сам церковник провину відкидає, звинувачення називає переслідуванням.

Судовий процес, який триває з минулого року, супроводжується громадськими акціями противників і прихильників УПЦ (МП) та низкою судових заборон щодо висвітлення засідань журналістами. Яким було останнє засідання — у цьому репортажі.

Прошу заборонити

У просторій залі Соснівського райсуду Черкас цього дня людно. Одну частину приміщення, яка призначена для слухачів, зайняли троє журналістів й оператор, другу — два десятки вірянок УПЦ (МП). В очікуванні головуючої судді жінки у хустках насуплено дивляться на кореспондентів. Деякі з них читають молитовники.

Слухачі в залі засідання під час засідання над Денисом Снігірьовим. Фото: МІПЛ 

Тим часом свої місця займають Вадим Коломієць та Катерина Костенко, прокурори Черкаської облпрокуратури. За столом навпроти —двоє адвокатів підсудного. Сам Денис Снігірьов перебуває у Києві. За рішенням суду він має бути під нічним домашнім арештом за місцем проживання, участь у процесі бере через онлайн-трансляцію, оскільки перебуває на лікуванні. Як видно на моніторі, поряд із ним сидить ще одна адвокатка.  

До зали заходить суддя Олександра Гоменюк. Засідання розпочинається зі з’ясування, хто присутній.

— Шановний суд, просимо зобов’язати журналістів не знімати нас і не повідомляти персональні дані, — одразу звертається один із захисників Снігірьова.

— Так, преса, нагадую про заборону щодо зйомки захисників, а також присутніх вірян, — каже суддя.

Підсудний митрополит і прокурори не заперечили, аби їх фотографували. Після цього суд перейшов до доказів обвинувачення. Серед них — прослушка телефонної розмови й тексти на сайті Черкаської єпархії УПЦ (МП), в яких, як вважає обвинувачення, заперечується збройна агресія Росії та поширюються російська пропаганда.

Митрополит Денис Снігірьов (ліворуч) разом з однією з його адвокаток (праворуч). Фото: МІПЛ

За словами прокурора, слідство отримало аудіозапис розмови людини, яка за дорученням обвинуваченого займалася наповненням сайту єпархії. Він запропонував послухати запис. У цей момент захисники Снігірьова попросили суд заборонити присутнім журналістам фіксувати аудіозапис.

— Шановний суд, те, що вони [журналісти] пишуть, багато у чому не відповідає тому, що відбувається на суді. Тому, не виключено, що вони подадуть у викривленому ключі й цю розмову на загал, а далі загальноукраїнські ЗМІ це поширять, — звернувся підсудний.

— Ця розмова стосується лише діяльності сайту, а не приватного життя, — заперечив прокурор. — Ми не включаємо до матеріалів справи особисті розмови. У нас відкритий судовий процес. Тим паче сторона захисту ознайомлена з матеріалами справи й знає, що там немає жодних особистих розмов.

Суддя Гоменюк повідомила про технічну перерву для того, аби ухвалити рішення за цим клопотанням. Тим часом у місті розпочалась повітряна тривога. Від ранку в Україні сповіщали про загрозу обстрілу балістикою і дронами-камікадзе.

— У Черкаській області тривога. Чи можна продовжувати засідання? — звернулася суддя до присутніх, повернувшись до зали за десять хвилин.

Сторони погодилися, аби слухання тривало.

— Ми заперечуємо, щоб ця розмова оприлюднювалася. Вона конфіденційна, — знову заявив захисник Снігірьова.

— ЗМІ, не здійснюємо аудіо та відеозапис. Ви можете лише слухати й сприймати, — оголосила своє рішення суддя.

— Шановний суд, я прошу вас наголосити представникам ЗМІ, що зміст цієї розмови не можна відтворювати у будь-якому вигляді. Ні у формі цитат, ні стенограм. Взагалі заборонити запис та подальше оприлюднення, — не заспокоювався адвокат.

— Так, добре. Ви зрозуміли, — звернулася до преси суддя. — Відтворюємо розмову.

Після заслуховування двохвилинного запису прокурори мали представити протоколи огляду сайту єпархії.

— Шановний суд, у Київській області також оголошена тривога, — повідомила прокурорка Катерина Костенко.

Прокурори у справі Дениса Снігірьова. Фото: МІПЛ

Суддя звернулася до підсудного, який перебуває у Києві:

— Чи можемо ми продовжувати засідання? Ви там у безпеці, в укритті?

— На ваш розсуд.

— Дивіться, я не можу за вашу безпеку ручатися, — відповіла суддя.

— Ну, ми ж не знаємо, які зараз обстріли. Найближче укриття — це метро, — сказала адвокатка підсудного.

Зрештою суддя оголосила перерву у засіданні, аби митрополит Феодосій міг піти в укриття.

Звинувачення

Підсудний, який нині очолює УПЦ (МП) на Черкащині, давній функціонер цієї церкви. За його офіційною біографією, яка оприлюднена на сайтах Черкаської єпархії та Російської православної церкви, уродженець Києва Денис Снігірьов у 1990-их роках здобув релігійну освіту у Калузькому духовному училищі з благословення московського патріарха Олексія II.

До початку 2000-х років Снігірьов вчився і працював у Росії, зокрема завершив Московську духовну академію. У 2001-му повернувся до Києва та продовжив релігійну діяльність в УПЦ (МП). 

Кар’єра Феодосія склалась успішно: він отримав сан архієпископа, став доцентом Київської духовної академії. У 2020-му очолив Черкаську єпархію, а за рік його висвятили у сан митрополита. 

Снігірьов вів активну медійну роботу: роздавав інтерв’ю, виступав із публічними проповідями. У своїх промовах часто критикував Православну церкву України.

В одному з таких інтерв’ю Снігірьов заявив, що ПЦУ є маргінальною, малочисельною структурою, а справжньою церквою є лише УПЦ (МП). Це та інші подібні висловлювання лягли в обвинувачення митрополита в образі почуттів вірян.

— У справі є потерпілі — це представники церкви, військові капелани ПЦУ. Їх обурили ті вислови, які говорив Снігірьов. На їхню думку, у цьому є образа релігійних почуттів, — пояснив прокурор Вадим Коломієць у коментарі МІПЛ.

За цим фактом СБУ оголосила Снігірьову підозру за статтею 161 ККУ, тобто у порушенні рівноправності громадян через їхні релігійні переконання. Такі дії караються штрафом, або обмеженням волі до п’яти років, або позбавленням волі до трьох років.

Також релігійного функціонера звинувачують за двома частинами статті 436-2 ККУ. Йдеться про виправдовування збройної агресії РФ, яке виявляється у поширенні на сайті єпархії проросійської пропаганди. За такі дії підсудному загрожує позбавлення волі до п’яти років.

У лютому минулого року СБУ обшукала будинок Снігірьова. У нього знайшли нагороду з російським гербом, а також літературу із посланням Володимира Путіна до Федерального зібрання РФ у 2014 році. Навіть після повномасштабного вторгнення РФ митрополит Феодосій зберігав текст із цитатою Путіна про формування російської держави з Криму.

Нагорода з російським гербом та література із посланням Володимира Путіна. Фото: СБУ

На час досудового слідства суд обрав Снігірьову запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Втім уже навесні 2023 року змінив на нічний домашній арешт.

За інформацією з судових ухвал, прокурори просили змінити таке рішення. Наголошували, що підсудний може переховуватися, адже після обшуків СБУ офіційно продав будинок і автомобілі Land Cruiser Prado та Peugeot 308. Натомість захист підсудного наполягав, що митрополит має проводити богослужіння та керувати єпархією. У підсумку суд не змінив свого рішення.

Через це прокурори заявляли відвід суду. На думку обвинувачення, суддя Олександра Гоменюк проявляє упередженість до прокурорів. Мовляв, у жовтні 2023 Снігірьову вручили ще одну підозру за звинуваченням у розпалюванні міжрелігійної ворожнечі, тобто він продовжує вчиняти нові злочини. Крім цього, на одному з судових засідань обвинувачення планувало допитати свідків. Вони приїхали на слухання з сусіднього міста Сміла. Проте суддя перенесла допит на прохання адвокатів підсудного. Ті заявили, що не готові до засідання. Прокурорам відмовили у відводі судді.

Провадження розпочали слухати по суті у червні минулого року. За цей час обвинувачення встигло опитати потерпілих у справі — чотирьох капеланів ПЦУ, після чого перейшло до допиту свідків. Утім, за рішенням суду, їхні показання заборонено публікувати.

Така ситуація склалася після того, як свідчення потерпілих капеланів оприлюднили на медіаплатформах Черкаської УПЦ (МП). Як повідомив на одному з судових засідань прокурор, показання подані фрагментарно й спотворюють об’єктивне сприйняття. Представник потерпілих також заперечував, аби суд дозволяв відеозйомку засідань представнику пресслужби УПЦ (МП). Зрештою суддя дозволила пресслужбі церкви та журналістам знімати засідання лише після того, як свідків допитають.  

Новини РПЦ

У перерві присутні у судовій залі прихожанки помітно занудьгували. Деякі з них дістали лоточки з їжею і склянки, аби пообідали, кілька інших жінок дрімали, решта спілкувалися або читали молитовники.

Коли за пів години у Київській області оголосили про відбій повітряної тривоги, судове засідання продовжилося.

Судове засідання у справі Дениса Снігірьова. Фото: МІПЛ

Прокурор Коломієць представив суду протоколи огляду й скриншоти з сайту Черкаської єпархії УПЦ (МП). Ці матеріали вивели на екран у суді.

Як пояснив обвинувач, на російськомовній версії сайту в розділі “Загальноцерковні новини” є публікації, натискаючи на які, користувач переходить на сайт Російської православної церкви.

Серед цих публікацій були тексти з такими російськомовними заголовками: “Председатель Синодального комитета по взаимодействию с казачеством провел совещание, посвященное духовному окормлению участвующих в СВО казаков”, “Епископ Бачский Ириней: Большинство Поместных Православных Церквей продолжают признавать каноническим митрополита Киевского и всея Украины Онуфрия, игнорируя гражданина Сергея Думенко” і подібні. 

— Чи є необхідність зачитувати усі ці статті? — запитав прокурор Коломієць.

— Так, зачитуйте, — наполіг адвокат.

Упродовж десяти хвилин прокурор монотонно і дещо збиваючись через недосконалу російську перечитував публікації з сайту РПЦ. Тим часом на екрані демонстрували скриншоти.

Коли я почала фотографувати екран, який розміщений на стіні позаду прихожанок, ті подумали, що їх знімають,  почали конфліктувати.

— Шановний суд, я прошу зробити зауваження слухачам, — втрутилася прокурорка Катерина Костенко. — Це вже схоже на перешкоджання журналістській діяльності.

Коли суддя заспокоїла вірянок, слово взяв обвинувачений. Поскаржився, що йому погано чути засідання. Суддя знову оголосила перерву, аби працівник із технічної підтримки переналаштував відеоконференцію.

За кілька хвилин засідання продовжилося. Захисник підсудного заявив, що наведені прокурором статті з сайту РПЦ можна переглянути лише за допомогою VPN. Мовляв, тексти не були у публічному доступі.

Натомість Коломієць заперечив, що у протоколі огляду сайту Черкаської єпархії йдеться про використання сервісу обходу блокування сторінок. Він продовжив читати статті, проте адвокати знову сказали, що їм погано чути.

— Змінимо голос, — діловим тоном відповіла прокурорка Катерина Костенко та продовжила читати матеріали, забравши том справи у колеги.

“В зоне СВО погиб клирик Шуйской епархии иеромонах Дамаскин, руководитель отдела по взаимодействию с казачеством”, — навела прокурорка ще одну публікацію, яку через сайт Черкаської єпархії могли побачити користувачі.

— Я досконало не володію мовою агресора, тому перепрошую за помилки, — сказала Костенко, продовжуючи зачитувати статті.

Згідно з позицією обвинувачення, у цих матеріалах є ознаки злочину — виправдовування збройної агресії РФ.

— Сьогодні ми дослідили перші томи справи, тож продовжимо наступного засідання, — підсумувала наприкінці суддя.

На прохання МІПЛ розповісти про свою позицію, адвокати підсудного сказали, що коментарів не дають. Раніше митрополит Феодосій заявляв, що справа проти нього сфабрикована і є переслідуванням УПЦ. 

Наступне слухання має відбутися наприкінці листопада. Відомо, що паралельно з цією справою Денису Снігірьову оголосили три нові підозри за звинуваченням у порушенні рівноправності через віросповідання. За цими провадженнями слухання призначили у Соснівському і Придніпровському районних судах Черкас та Києво-Святошинському районному суді Києва.

Цей матеріал є частиною серії про воєнні злочини в Україні, створений у партнерстві з JusticeInfo.net — Fondation Hirondelle.

0 Коментарів
  • Скільки можна вдавати “Демоератію” з цією кацапською потвороою? Ви тільки уявіть що би було в подібному випадку у кацапії з укранцем? може досить витрачати гроші платників податку у військовий час? а СБУ треба двічі зацікавитись судею і адвокатами цієї потвори. пло максимуму –довічно і на зону до бандеровців.

    Коментар очікує модерації.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Telegram-канал про ТЦК на замовлення росіян, власник “Мотор Січ” і продаж посади для благодійного фонду “ЛНР”: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

29 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
В Україні вперше з 2022 року виправдали звинувачену у держзраді — великий репортаж МІПЛ про справу

МІПЛ понад рік відстежувала судовий процес над Світланою Оголь з Миколаївщини. Її обвинувачували в державній зраді за те, що вона нібито здала росіянам ветерана АТО, якого вони закатували разом зі ще одним чоловіком. Зрештою суд визнав, що нічого з переліченого Оголь не робила. Її виправдали та відразу ж звільнили. Оголь провела в СІЗО понад два роки.

18 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Правозахисницю і волонтерку Олену Бєлячкову нагородили медаллю “Честь. Слава. Держава”

Олену Бєлячкову, координаторку родин зниклих безвісти і полонених Медійної ініціативи за права людини та волонтерку з 10-річним стажем, нагородили медаллю Київського міського голови “Честь. Слава. Держава” за мужність, патріотизм та високу громадянську позицію. 

29 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Telegram-канал про ТЦК на замовлення росіян, власник “Мотор Січ” і продаж посади для благодійного фонду “ЛНР”: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

29 Листопада 2024

Адвокація
Війна проти цивільних: РФ фабрикує образ українців як ворогів, — Любов Смачило

РФ воює не лише з українськими військовими, як того вимагає міжнародне право, вона воює і з українським суспільством, його світоглядом і цінностями. Штучно сфабрикований образ українського «ворога» поставив під приціл російських військових будь-яку цивільну особу — громадянина України, яка активно не поділяє ідеологію «руського міра».

27 Листопада 2024

Більше публікацій