Правозахисники покроково відтворили ланцюжок злочинів Росії на півночі України
Медійна ініціатива за права людини презентувала нове масштабне дослідження, яке реконструює злочини росіян проти мирних жителів під час окупації північних регіонів України. Дослідження доводить, що переслідування цивільних — не поодинокі випадки жорстокості російських солдатів, а систематична, послідовна та цілеспрямована політика військового і політичного керівництва РФ.
Звіт не лише описує воєнні злочини російської армії проти мирного населення, вчинені на території Київської, Чернігівської та Сумської областей, але й систематизує інформацію про маршрути їх депортації, місця утримання та визначає причетних до цих злочинів.
— У цьому звіті ми співставили усі ті факти, які у нас є, намагаючись простежити логіку затримань і їхню мету. Це розслідування систематизує інформацію, яку можна використати для притягнення винних до відповідальності, — зазначає Любов Смачило, керівниця аналітичного департаменту МІПЛ.
Любов Смачило заявляє, що дослідження ґрунтується на 143 глибинних інтервʼю. Фото: Медіацентр Україна
Дослідження ґрунтується на 143 глибинних інтерв’ю з потерпілими, свідками і звільненими з полону українськими військовими. Для його підготовки також проаналізовано судові справи щодо воєнних злочинів та географію місць незаконного утримання українців. Під час роботи над звітом МІПЛ використовувала базу даних I-DOC, яка допомогла виявити повторювані патерни дій російських сил на окупованих територіях Київської, Сумської та Чернігівської областей. Мова йде про причини затримання під час фільтраційних заходів, місця та умови утримання, тортури з метою отримати зізнання у співпраці з ЗСУ, накопичення затриманих цивільних у материнських місцях утримання на окупованих територіях України і подальше їх вивезення в Росію у місця позбавлення волі.
— Саме так відбулося з моїм чоловіком, — сказала присутня на презентації звіту Юлія Баіш, чоловіка якої разом із сусідом росіяни затримали в Бучі, кілька днів тримали у двометровій ямі посеред лісу, а згодом перевезли на територію аеропорту “Антонов” у Гостомелі. За п’ять днів після викрадення чоловік Юлії помер за невідомих обставин. Сусіда вивезли на територію Брянської області, де утримували впродовж року.
За словами Ганни Рассамахіної, однієї з авторок звіту, проти цивільних із північних областей України, про депортацію яких відомо МІПЛ, Росія досі не порушила жодних кримінальних справ. Так само вона не підтверджує утримання цивільних українців.
— Ці повторювані дії формують безперервний ланцюжок злочинів, який демонструє послідовність та узгодженість дій різних російських структур. Ми бачимо, як злочин, який почався, наприклад, у Бучі або десь на Чернігівщині, продовжувався іншими російськими структурами уже на території Білорусі чи Росії: армією, Федеральною службою безпеки, Федеральною службою виконання покарань і так далі. Все це разом є переслідуванням мирного населення, який є злочином проти людяності і саме так має розслідуватися, — підкреслила Рассамахіна.
Свідок Юлія Баїш, а також Ганна Рассамахіна і Любов Смачило з МІПЛ (зліва направо). Фото: Медіацентр Україна
База даних I-DOC, яку МІПЛ використовувала для кластеризації, аналізу даних та виявлення спільних тенденцій, базується на таксономії Міжнародного кримінального суду та вже використовувалась під час документування та аналізу злочинів у багатьох інших збройних конфліктах. Відтак кейси, створенні за його допомогою, можуть стати в нагоді для доведення злочину проти людяності, зазначила Лене Ваттеланд, керівниця Центру документації та притягнення до відповідальності Норвезького Гельсінського комітету:
— I-DOC використовується для збору та аналізу даних, визначення тенденцій, виявлення винних і дослідження методів, які використовують російські війська. Та поки ми чекаємо на юридичні процедури і правосуддя, які зазвичай забирають дуже багато часу, надзвичайно важливо поширювати зібрану про російські злочини інформацію. Я переконана, що це матиме так само хороший результат, як це було у випадках використання I-DOC в інших конфліктах по всьому світу.
До дискусії Лене Ваттеланд із Норвезького Гельсінського комітету долучилась онлайн. Фото: Медіацентр Україна
Ознайомитися з аналітикою можна за цим посиланням.
Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка МІПЛ
