За всі обміни з полону повернули 505 морських піхотинців — Коордштаб
Водночас 1300 морпіхів, які боронили Маріуполь, досі перебувають у російському полоні. Ще близько 1000 вважаються зниклими безвісти. Про це заявили на пресконференції, присвяченій тисячі днів полону морських піхотинців. Її організовала МІПЛ спільно з асоціацією “Сила морської піхоти”.
Нагадаємо, найбільша кількість морпіхів потрапила в полон 12 квітня 2022 року під час прориву з оточеного росіянами заводу Ілліча, аби з’єднатися з азовцями, які утримували “Азовсталь”. Детально про ті події МІПЛ писала раніше.
Зі слів Анастасії Савової, доньки полоненого морпіха та співзасновниці асоціації “Сила морської піхоти”, кожен другий полонений морпіх має тяжкі хвороби, зокрема складні форми туберкульозу. Ба більше, за офіційними даними, в Україну вже повернули 12 тіл загиблих у полоні морських піхотинців.
Деякі загинули через ненадання належної медичної допомоги, говорить Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ.
– Під час опитувань звільнених військовополонених ми фіксуємо свідчення про застосування найжорстокіших катувань відносно морських піхотинців. Це пов’язано із тим, що під час анексії Криму у 2014 році морська піхота залишилася вірною присязі Україні. І це дуже не подобається Росії, — пояснила Бєлячкова.
За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, станом на січень 2025 року з російського полону вдалося повернути 505 морських піхотинців. Загальна кількість зниклих безвісти та підтверджених полонених із різних підрозділів морської піхоти сягає 3 тисяч. Про це під час пресконференції заявив керівник секретаріату Коордштабу Богдан Охріменко. З його слів, Україна продовжує наполягати на створенні змішаних медичних комісій (ЗМК), які передбачені Женевськими конвенціями, аби ті мали доступ до місць утримання хворих та поранених військовополонених.
– Це один із найдієвіших механізмів. Українська сторона втретє в історії започаткувала таку комісію. Ми зі свого боку відпрацювали, абсолютно всі кроки пройшли, передали МКЧХ необхідні документи, визначилися з незалежними лікарями. Чекаємо відповідного погодження від Росії вже більше півтора року, – повідомив Охріменко.
Інший перспективний шлях отримання доступу та звільнення військовополонених — залучення держав-покровительок, які можуть виступати посередниками у переговорах і контролювати дотримання умов утримання полонених. Присутній на заході радник департаменту міжнародного права МЗС Богдан Чумак сказав, що наразі тривають консультації з третіми країнами. Оскільки кандидатуру має погодити російська сторона, покровителькою має стати країна з переліку нейтральних.
– Як би Росії не хотілося бути абсолютно закритою державою, щоб надалі існувати, їй все одно потрібні контакти з зовнішнім світом. Якщо Росія таки погоджується на таку пропозицію якоїсь із нейтральних країн, це створює зобов’язання Росії вже не перед Україною, а саме перед цією державою. Тоді Росія вже буде стояти перед вибором: або вона порушує домовленість із цією країною і створює собі додаткові дипломатичні проблеми, або вона тяжко-важко, але починає виконувати зобов’язання, передбачені в рамках домовленостей з країною-покровителькою, — зазначив Богдан Чумак.
На думку Олени Бєлячкової, призначення держави-покровительки також допоможе в обміні інформацією, оскільки однією з її функцій є отримання списків утримуваних в іншої сторони збройного конфлікту. Таким чином Україна та родини полонених отримають більш ґрунтовні дані щодо кількості та стану тих, хто перебуває в російському полоні.
— Міжнародна практика і норми говорять, що це не обов’язково одна держава-покровителька. Якщо Росія погоджується на ту країну, яку пропонує Україна, вона також може запропонувати свою кандидатуру держави-покровительки. Тобто їхня кількість не обмежується.
Наприкінці пресконференції Анастасія Савова презентувала символічний значок, присвячений 1000 днів полону морпіхів.
– Це птах із крилами, скутими колючим дротом. Він не лише не може злетіти, а й абсолютно безпорадний, залежний від умов, у яких його утримують. Так само, як наші рідні у полоні, — пояснила Савова.
Значки подарували присутнім на заході дипломатам, а в подальшому планують передати представникам інших міжнародних місій, щоб ті памʼятали: агресія, насильство та воєнні злочини не мають залишитися безкарними.