Правозахисники встановили імена майже 1900 викрадених Росією українців і розповіли, як це зробили
У 2022 році Медійна ініціатива за права людини створила департамент документування міжнародних злочинів. Відтоді його співробітники системно фіксують випадки насильницьких зникнень, катувань, незаконного утримання та інші злочини Росії проти українців. Точна кількість затриманих цивільних невідома, МІПЛ же зафіксувала 1887 осіб, викрадених на окупованих територіях України. Ця цифра весь час змінюється.
Тож звідки МІПЛ дізнається про викрадених Росією українців і як верифікує ці дані? Про це розповідає Анастасія Пантелєєва, голова департаменту документування МІПЛ.
Анастасія Пантелєєва, голова департаменту документування МІПЛ
Де і за що затримують українців?
Росія систематично затримує, утримує і переміщує українських цивільних вже понад десять років, це безперервний процес. Причини затримання здебільшого не витримують жодної критики. Людей хапають, закривають у тюрмі і утримують там без суду і слідства.
Це відбувається щодня у Херсонській, Харківській, Запорізькій, Миколаївській, Луганській, Донецькій областях і в Криму. До звільнення Київщини, Чернігівщини та Сумщини затримання були й там.
Чи обмінюють цивільних?
Так, але це складний процес і таке трапляються рідко. Зокрема, через те, що Росія зазвичай не визнає, що утримує цивільних. Натомість їх часто класифікують як “порушників закону” або звинувачують у фіктивних злочинах. Крім того, немає правових механізмів звільнення цивільних. Так склалося через те, що саме цю категорію населення затримувати заборонено. Тобто Росія не має права цього робити, але робить.
Коли мова заходить про обміни, то вони стосуються військовополонених, статус яких врегульовано Міжнародним гуманітарним правом. Їх дозволено брати в полон і там є плюс-мінус чітка процедура обмінів. Натомість цивільні перебувають у правовому вакуумі: Росія не визнає, що утримує їх, не допускає до них міжнародні організації, зокрема Червоний Хрест. Тобто цих людей ніби не існує.
Перший від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну і на цей час поки останній офіційний обмін цивільними відбувся у червні 2024 року. Тоді з російської неволі повернули 10 цивільних українців. Фото: Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими
Одна з головних проблем — відсутність верифікованого списку цивільних українців, які перебувають у російських тюрмах. Росія приховує інформацію про них, про місця утримання.
Якщо списків цивільних немає, то як МІПЛ документує ці випадки насильницьких зникнень?
Є кілька основних джерел, з яких МІПЛ отримує інформацію про насильницькі зникнення українців: відкриті джерела, анонімні пабліки, свідчення звільнених військовополонених, яких часто утримують із цивільними, сайти російських судів, які пишуть про засуджених українців.
Складніше працювати з тими, кого затримали в Криму, адже півострів уже десятиліття перебуває в інформаційному вакуумі. Інформацію звідти здебільшого можна дізнатися лише через телеграм-канали, де публікують новини про засуджених за проукраїнську позицію кримчан. Але там немає імен і заблюрені обличчя. Тобто напевно назвати тих, кого і скількох затримують у Криму, ми не можемо, але стверджуємо, що це відбувається регулярно.
Як МІПЛ верифікує інформацію про затриманих людей і які складнощі виникають?
Верифікація відбувається на основі відкритих джерел. Якщо про людину немає жодної інформації, окрім ім’я та прізвища, така людина є неверифікованою.
Основна складність верифікації полягає в обмеженому доступі до інформації через окупацію, брак зв’язку та ризики для свідків викрадення і рідних цих людей.
Медійна ініціатива за права людини в польовій місії в Київській області. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ
Ми намагаємося знайти родичів. Якщо вони не в окупації, то звʼязуємося з ними і розпитуємо, чи вони досі розшукують і що відомо про зникнення, подальшу долю людини. Якщо родичі в окупації, то спілкуватися з ними небезпечно: російські спецслужби можуть знайти таку людину і вона теж ризикує опинитися у неволі. У таких випадках зникла людина залишається неверифікованою. Такий статус не є безнадійним, рано чи пізно ми верифікуємо інформацію: колишні полонені дадуть нам свідчення, родичі виїдуть із окупації, хтось зі свідків потрапить до нас на опитування і так далі. Ми також використовуємо інші способи верифікації, про які не можемо розповідати публічно.
Які статуси є у людини, інформацію про яку ви шукаєте?
Після того як документатори верифікували людину, їй надають один із пʼяти статусів:
- Зниклий безвісти: той, про чиє зникнення достеменно відомо, але його місцеперебування й подальша доля – ні.
- Утримуваний: відоме місце утримання.
- Ймовірно утримуваний: непевні свідчення про утримання.
- Звільнений: людина повернулася.
- Загиблий під час утримання: підтверджена смерть під час утримання.
Для розуміння цих статусів наведу приклад із журналісткою Вікторією Рощиною та міським головою Дніпрорудного Євгеном Матвєєвим, які загинули в російському увʼязненні.
Вікторія Рощина (ліворуч), журналістка, та Євген Матвєєв (праворуч), міський голова Дніпрорудного, які померли в російському ув’язнені
Від моменту зникнення Вікторія була у списку утримуваних. Потім росіяни і українська сторона заявили, що вона загинула. І хоча тіла немає, тобто Росія його не повернула, ми перевели Рощину в список загиблих під час утримання. Щодо Євгена Матвєєва, який у російському полоні перебував із 2022 року, то його точне місце утримання було невідоме. Через це в нашому списку Матвєєв був позначений як зниклий безвісти. Коли ж у листопаді 2024 року Росія повернула його тіло з ознаками насильницької смерті, ми перевели Матвєєва у категорію загиблих під час утримання.
Хто може допомогти визначити статус зниклого безвісти?
Наприклад, родичі, надаючи інформацію про затримання й умови утримання, переведення, побиття, суди, про нових співкамерників тощо.
Чому змінюється кількість утримуваних?
Через зміну їхнього статусу. Верифікація — це безперервний процес, статус оновлюється відповідно до нових свідчень чи обставин: звільнений може знову потрапити у список утримуваних через повторне затримання, а утримуваного, скажімо, можуть звільнити. Часом ці статуси змінюються по кілька разів. Через це і міняються цифри утримуваних, якими оперує МІПЛ.
Є чимало дуже складних кейсів. Наприклад, у нас була інформація про цивільного хлопця, якого росіяни затримали у 2022 році. Під час перевірки, чи досі його розшукують, я дістала нову інформацію від МВС. Там повідомили, що хлопець зник у 2024 році на Харківщині. Виявилося, що він дійсно був цивільним утримуваним, але згодом його звільнили. Після хлопець вступив до ЗСУ і потрапив у полон вже як військовий.
Яна Ільків, журналістка МІПЛ
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст необов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
