“Проста фабула”. Чому в Кропивницькому з 2023 року провели три засідання по суті в справі про держзраду
22-річного Дмитра Романченка обвинувачують у державній зраді за збирання інформації про дислокацію підрозділу ЗСУ. Цю справу слухають вже понад рік. За цей час були призначали 19 засідань. Лише на 3 із них досліджували докази.
Дмитро Романченко — 22-річний уродженець Торецька. Після повномасштабного вторгнення він оселився у невеликому містечку на Кіровоградщині. Слідство стверджує, що у червні 2023 року Романченко написав знайомому росіянину і поцікавився, чи немає для нього роботи. Згодом він отримав перше завдання — зібрати інформацію про дислокацію підрозділу ЗСУ неподалік від свого дому. Дмитро сфотографував будівлю, де знаходилися військові, написав про їхню чисельність і рід військ. У липні 2023 року він намагався сфотографувати ще одне приміщення, де мали розміщуватися ЗСУ. У цей момент його затримали й оголосили про підозру за статтею 111 КК України — державна зрада.
Обвинувальний акт у справі передали до Ленінського райсуду Кропивницького у грудні 2023 року. Справу почали розглядати судді Світлана Льон, Олена Лук’янова, Владислав Драний. Романченку призначили захисника від Центру безоплатної правової допомоги.
Протягом року МІПЛ спостерігала за процесом. Більшість засідань стосувалися процесуальних моментів — заміни адвоката, продовження запобіжного заходу та розгляду клопотання. Одне засідання перенесли через невчасне конвоювання Романченка з СІЗО до суду. Докази досліджували лише на кількох засіданнях — у січні й жовтні 2024-го та в січні 2025 року.
Наразі Романченка представляє вже третя захисниця від Центру безоплатної правової допомоги. Захисників змінювали на його прохання — мовляв, замало допомагають. Перша захисниця висловлювалася лише після того, як свою позицію озвучував Романченко. Врешті навіть суддя просила адвокатку узгодити позицію з клієнтом, аби не затягувати слухання. Другому захиснику Романченко оголошував відвід через незгоду з його лінією захисту.
Засідання з 2023 по 2025 роки
З 2023 по 2025 роки в справі призначали 19 засідань. Лише на 3 із них досліджували докази. Ці дані ми отримали з власного спостереження, як відповідь Ленінського райсуду на запит МІПЛ і з Реєстру судових рішень.
Призначені засідання: 19
Засідання, які не відбулися: 6
Не відбулися, бо не було суддів: 2
Не відбулися, бо не доставили підсудного: 1
Не відбулися через клопотання захисників: 3.
Засідання, які відбулися: 13
З них продовження запобіжного заходу: 8
Досліджували матеріали справи: 3
Вирішували інші процесуальні питання: 2
Засідання по датах
2023 рік
19 жовтня. Під час підготовчого засідання суд направив справу до апеляційного суду для визначення підсудності. Суд просив відправити справу в Новоукраїнський район, де й скоїли злочин.
2 листопада. Кропивницький апеляційний суд розглянув клопотання судді Ленінського райсуду і відмовив у задоволенні клопотання.
8 грудня. Ленінський райсуд Кропивницького призначив підготовче засідання за обвинувальним актом по справі.
14 грудня. Засідання не відбулося, бо суддя була зайнята в іншій справі.
2024 рік
31 січня. Прокурор оголосив обвинувальний акт. У суді частково дослідили докази. Також суд продовжив запобіжний захід Романченку на 2 місяці.
26 лютого. Засідання не відбулося, бо Романченка не доставили з СІЗО.
27 березня. Суд продовжив запобіжний захід ще на 2 місяці. Захисниця Ангеліна Дуднік клопотала про перенесення засідання через зайнятість.
9 квітня. Засідання не відбулося. Захисниця Дуднік просила оголосити перерву через її заміну, бо Романченко оголосив їй недовіру.
25 квітня. Засідання не відбулося. Новий захисник від ЦБПД Роман Холоденко просив відкласти засідання, щоб ознайомитися зі справою.
8 травня. Засідання не відбулося. Захисник Холоденко попросив відкласти засідання.
22 травня. Захисник Холоденко просив відкласти засідання, щоб ознайомитися зі справою. Суд продовжив запобіжний захід ще на 2 місяці.
19 червня. Захисник Холоденко клопотав про перенесення засідання через процесуальну зайнятість. Суд продовжив запобіжний захід на 2 місяці.
22 липня. Захисник Холоденко клопотав про перенесення засідання, бо Романченко просив ознайомитися з матеріалами справи у його присутності. Суд також розглянув клопотання обвинуваченого про надання доступу до телефону та відмовив. Також суд продовжив запобіжний захід.
17 вересня. Захисник Холоденко клопотав про перенесення засідання через процесуальну зайнятість. Суд продовжив запобіжний захід.
17 жовтня. Частково дослідили матеріали справи.
7 листопада. Відкладено засідання через щорічну відпустку головуючої судді.
12 листопада. Підсудний заявив відвід адвокату. Суд відмовив у задоволенні клопотання. Також суд продовжив запобіжний захід.
23 грудня. Нова адвокатка у справі від ЦБПД Ксенія Петренко клопотала про перенесення засідання для ознайомлення з матеріалами. Продовження запобіжного заходу.
2025 рік
23 січня. У суді завершили досліджувати матеріали справи.
Про що каже така практика
Анна Рассамахіна, адвокатка й експертка МІПЛ з міжнародного гуманітарного права, наголошує — цей приклад відображає тенденцію, коли доволі проста за фабулою справа щодо злочину проти нацбезпеки через “незацікавленість” системи залежується у суді. Це може порушувати право підсудного на розгляд справи у розумні строки, а також марнує бюджет, адже треба оплатити роботу прокурора, судді й адвоката.
— Усі сторони присутні і ніщо не заважає за кілька місяців розглянути цю справу, — говорить Анна Рассамахіна. — Але ми бачимо на прикладі цієї та багатьох подібних справ: щоб засідання відбулося, має співпасти багато факторів. Невиправдане затягування процесу може бути порушенням Європейської конвенції з прав людини. А це означає потенційні заяви в ЄСПЛ від підсудних. Якщо їх задовольнять, компенсації треба буде платити з українського бюджету.
Такий повільний розгляд справи має кілька причин. Крім особливостей законодавства і затягування процесу підсудним, важить ще й своєрідна байдужість системи.
— На жаль, ми не бачимо зацікавлених у тому, щоб засідання відбувалися, — каже Рассамахіна. — Судді байдуже, адвокату і прокурору так само. Можливо, це хвилює підсудного, але хто ж його слухає.
Це створює проблеми не лише на рівні конкретної справи, а й для судової системи загалом. Чим більше проваджень накопичується, тим більше навантаження на суди за всіма категоріями справ. Рассамахіна пояснює:
— Є принцип економії процесуальних засобів в кримінальному провадженні. Тобто все, що можна розглянути швидко і ефективно, повинне так розглядатися. А накопичення справ після певної межі взагалі майже зупиняє розгляд. Чим більше зволікань у відносно простих справах, тим більше ускладнюється правосуддя по решті справ.
За останніми даними Офісу Генпрокурора, правоохоронці вже зафіксували понад 20 тисяч злочинів проти національної безпеки та 153 тисячі міжнародних злочинів Росії у війні проти України. Якщо підхід судової системи не зміниться, ці справи буде неможливо розглянути.
Ця публікація створена за підтримки проєкту “Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні”, що фінансується Урядом Японії та впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
