Хронологія справи Медведєва: чому засідань майже не було в 2024 році
Андрій Медведєв — один із небагатьох російських військових, кого за майже три роки повномасштабної війни доставили в суд. Його взяли в полон на херсонському напрямку у 2022 році.
За даними слідства, він разом із іншими військовими затримав шістьох цивільних чоловіків на Київщині під час окупації у березні 2022 року. Їх допитували, били, погрожували розстрілом. Це воєнний злочин, тож проти Медведєва порушили кримінальну справу за статтею 438 КК України.
Справу слухає Ірпінський міський суд у складі колегії суддів: Наталії Карабази, Леоніда Мерзлого та Юлії Кравчук. Сторону захисту представляє адвокат Кирило Шурхно від Центру з надання вторинної безоплатної правової допомоги. Також у Медведєва є перекладачка.
Десятого квітня 2023 року суд обрав чоловіку запобіжний захід ― тримання під вартою, сьомого листопада 2023 року зачитали обвинувальний акт. За час розгляду справи змінювались адвокати та прокурори, а засідання неодноразово переносили. За спостереженнями МІПЛ, слухання частіше переносили, ніж власне проводили. Наразі суд все ще вивчає письмові докази.
МІПЛ візуалізувала динаміку засідань, щоб продемонструвати, як і з яких причин справа Медведєва стоїть на місці.
Засідання в 2024-му
У 2024 році загалом було призначено 21 засідання. Проте лише на чотирьох із них досліджували письмові докази, тоді як сім разів засідання не відбулося, бо колегія суддів не збиралася, і ще сім разів Медведєву продовжували запобіжний захід.
Засідання, призначені в 2024 році: 21
Засідання, які не відбулися: 10
З них через відсутність суддів: 7
Засідання, які відбулися: 11
З них продовження запобіжного заходу: 7
Засідання, на яких досліджували матеріали: 4
Засідання за датами
7 лютого. Засідання не відбулося, один із суддів не прийшов, оскільки перебував у нарадчій кімнаті.
12 лютого. Засідання не відбулося, бо колегія суддів не зібралася — Мерзлий затримався в іншій справі.
20 лютого. Медведєву продовжили запобіжний захід — лишили під вартою.
6 березня. Засідання не відбулося, бо головуюча суддя Карабаза перебувала в нарадчій кімнаті.
5 квітня. Засідання не відбулося, бо головуюча суддя Карабаза перебувала в нарадчій кімнаті.
16 квітня. Медведєву продовжили запобіжний захід — лишили під вартою.
17 травня. Засідання не відбулося, бо головуюча суддя Карабаза перебувала в нарадчій кімнаті.
3 червня. У справу вступив новий прокурор. Суд почав досліджувати письмові докази, але дослідити відео не змогли, оскілтки воно не вмикалося. Засідання перенесли на наступний день.
4 червня. Суд нарешті почав досліджувати письмові докази — подивилися відео. Також Медведєву продовжили запобіжний захід — лишили під вартою.
20 червня. Засідання не відбулося, один із суддів не прийшов, бо перебував у нарадчій кімнаті.
10 липня. Суд продовжив досліджувати письмові докази.
17 липня. Суд продовжив досліджувати письмові докази. Також Медведєву продовжили запобіжний захід — лишили під вартою.
10 вересня. Медведєву продовжили запобіжний захід — лишили під вартою.
19 вересня. Засідання не відбулося, бо перекладачка і захисник Шурхно не прийшли.
30 вересня. Засідання не відбулося, бо перекладачка і захисник Шурхно не прийшли.
9 жовтня. Засідання не відбулося.
5 листопада. Медведєву продовжили запобіжний захід — лишили під вартою.
2 грудня. Суд продовжив досліджувати письмові матеріали.
9 грудня. Суд продовжив досліджувати письмові матеріали.
16 грудня. Засідання не відбулося, один із суддів не прийшов, оскільки перебував у нарадчій кімнаті.
24 грудня. Суд продовжив досліджувати письмові матеріали. Також Медведєву продовжили запобіжний захід — лишили під вартою.
Що це каже нам про українське правосуддя
Андрій Яковлєв, адвокат і експерт МІПЛ з Міжнародного гуманітарного права, наголошує, що такий тривалий розгляд справи може порушувати права потерпілих, свідків, обвинуваченого і зрештою йде всупереч інтересам усього суспільства.
По-перше, чим більше часу минає після злочину, тим більша вірогідність втратити якісні докази. По-друге, порушення статті 103 Третьої Женевської конвенції вимагає провести судове розслідування і власне процес щодо військовополоненого якнайшвидше. По-третє, йдеться про фінансовий аспект. Андрій Яковлєв каже:
— Кожне судове засідання дорого коштує українському народу. Треба оплатити роботу захисника за призначенням, прокурора, судді, помічників судді тощо.
За розрахунками Яковлєва, одне засідання коштує щонайменше 3000 гривень. У такому разі у 2024 році засідання, що не відбулися, коштували українському бюджету орієнтовно 63 000 гривень.
— Поважною може бути кожна причина, — говорить Яковлєв про перенесення засідань. — Проте справа могла бути вирішена раніше. Але для цього треба, щоб суд належно планував засідання. Наприклад, справу Шишимаріна суд першої інстанції розглянув за один тиждень.
Якщо розгляд справи надмірно затягують, обвинувачений може звернутися в Європейський суд з прав людини. Присуд ЄСПЛ відбувається надзвичайно швидко. У такому випадку Україна відшкодовуватиме компенсацію, а довіра до української судової системи ослабне.
— На мій погляд, попри реальну завантаженість судової системи та об’єктивні складнощі, — говорить Яковлєв, — те, що справу Медведєва розглядають з 2022 року, свідчить про те, що її не визначають як пріоритетну. Або ж із нею є неочевидні проблеми, і тоді постійні відкладення влаштовують усіх учасників. Жодна зі сторін не зверталася до суду з клопотанням розглянути справу в найкоротший строк, як це передбачає частина 5 статті 28 КПК України.
Також Яковлєв пояснює, що Медведєв — військовополонений, тому його можна легально утримувати до завершення бойових дій. А якби він не мав цього статусу, питання порушення строків утримання під вартою стояло би гостріше. Україна взяла на себе зобов’язання за Європейською конвенцією з прав людини на справедливий і публічний розгляд справи впродовж розумного строку. У КК України закріплено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк розглянули або закрили. Серед найважливіших критеріїв розумності строків кримінального провадження є, зокрема, поведінка учасників — затягування розгляду, неприбуття в суд тощо. Тобто це саме те, що МІПЛ спостерігає в справі Медведєва.
Яковлєв додає, що загалом ця справа впливає на суспільні очікування щодо справедливості:
— Суспільство очікує, що зареєстровані 150 000 воєнних злочинів розслідують, а винних покарають.
Ця публікація створена за підтримки проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні», що фінансується Урядом Японії та впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
