Любов зруйнує ґрати. У Києві відбулася акція на підтримку незаконно утримуваних Росією цивільних українців
Акція відбулася на Контрактовій площі. Її ініціювала громадська організація “Цивільні в полоні”. На сьогодні вона об’єднує родини близько 350 цивільних заручників і зниклих безвісти з різних регіонів України. Це вже не перший захід на підтримку цивільних бранців. Нинішня акція відбулася під гаслом “Любов зруйнує ґрати” і зібрала близько 200 людей.
“Цивільні мають бути вдома”, “Поверніть цивільних заручників!”, “Відсутність механізму звільнення = повільна смерть”, “Не буває німих вуст. Бувають байдужі душі!”, “Не мовчить! Допоможіть врятувати!” — з такими гаслами рідні цивільних звертаються до громадськості і влади України.
“Сьогодні холодно, але нас гріє любов. Я бачу, як всі втомилися, як всім важко, але давайте не дамо цій біді зламати нашу віру. Давайте будемо сильними!”, — звернулася до присутніх засновниця громадської організації Карина Дячук.
Багато хто з присутніх є постійним учасником подібних акцій. Серед них родина Володимира Андросовича, жителя Миколаївської області. Чоловік працював водієм шкільного автобуса. На початку повномасштабного вторгнення був відряджений для перевезення мобілізованих у Маріуполь. На той час за місто точилися запеклі бої. Після того як чоловік потрапив у місто, росіяни замкнули кільце. Вибратися з оточення Андросович не зміг. Разом із іншими водіями знайшов прихисток на заводі ім. Ілліча, який росіяни накривали вогнем. Водії чекали на гуманітарний коридор, сподівалися вивезти цивільних, які залишились у Маріуполі під російськими обстрілами. За словами доньки Володимира Людмили, батько намагався повсякчас бути на зв’язку з родиною. 4 квітня 2022 року він зателефонував востаннє. Пізніше з відео пропагандистських каналів родина дізналася, що чоловік потрапив у полон разом із оборонцями Маріуполя. З того часу його тримають у різних місцях неволі. Зараз Володимиру Андросовичу 64 роки.
Приїхала на захід і Світлана Герасименко. Вона два роки шукає сина Михайла Слободяна, викраденого російськими силовиками у березні 2023 року зі свого дому в селі Богданівське, що на Харківщині.
Світлана Герасименко (в центрі) тримає плакат із фотографією сина Михайла Слободяна. Фото: Лідія Тараш
З того часу місце перебування Михайла невідоме. В пошуках сина мати зверталася до різних організацій і установ, зокрема на території Російської Федерації. Втім жодної інформації про сина не отримала.
“Жоден холод нас не злякає, особливо коли думаєш, в якому стані перебувають наші рідні”, — зазначає Світлана.
Підтримали акцію також рідні тих, кого на окупованих територіях України захопили ще до 2022 року. Серед них Наталія Барчишак. Вона бореться за повернення Олександра Борисова. Чоловіка захопили у місті Кадіївка (колишній Стаханов) Луганської області у 2021 році за проукраїнську позицію.
Наталія Барчишак (у центрі) шукає Олександра Борисова. Фото: Лідія Тараш
У розмові з МІПЛ Наталія зазначає, що такі акції дуже важливі для підтримки бранців Кремля та їхніх рідних. Вона сподівається, що українська влада буде наполегливішою у питанні повернення додому незаконно утримуваних Росією цивільних громадян України.
На акцію родин прийшов і представник Уповноваженого ВР з прав людини. Він заявив, що з полону повернулися дуже мало цивільних. Пов’язано це з тим, що міжнародних норм, які б регулювали це питання, немає.
На акції виступив представник Уповноваженого ВР з прав людини. Фото: Лідія Тараш
За даними Офісу Уповноваженого, понад 16 000 цивільних вважаються зниклими безвісти внаслідок збройної агресії Росії. У російських місцях несвободи верифіковано понад 1700 осіб.
Нагадуємо, що МІПЛ створила інтерактивну карту місць утримання цивільних і військовополонених, яка постійно оновлюється.
