У справі російського штурмовика переглянули відео з місця страти бійця ЗСУ
Суд у Запоріжжі продовжив вивчати докази у справі Дмитра Курашова, російського штурмовика, звинуваченого у воєнному злочині. За даними слідства, у січні 2024 року він розстріляв Віталія Годнюка, українського військового, який склав зброю.
На черговому засіданні оглянули відео з місця розстрілу, дослідили результати допиту на поліграфі Курашова та інших полонених з російського загону “Шторм-V”. МІПЛ розповідає деталі.
Відео з позиції
На засідання 7 травня до Заводського райсуду Запоріжжя прибули Микита Маневський, прокурор Запорізької обласної прокуратури, адвокатка, залучена за дорученням від Центру безоплатної правової допомоги, та перекладачка. Також були журналісти українських та іноземних медіа.
Курашова привезли на пів години пізніше, ніж мали. Завели до прозорої камери. На попередніх засіданнях він був у російській військовій формі, але тепер — у мультикамі.
Колегія суддів у складі Ольги Погрібної, Алли Завіновської та Руслана Сінєльніка розпочала засідання. Головуюча суддя Погрібна повідомила, що на засіданні продовжать досліджувати докази.
Колегія суддів у справі Курашова
Прокурор Маневський став оголошувати процесуальні документи, які клопотав долучити до матеріалів справи. Втім суддя його зупинила та звернулася до Курашова:
— Вам потрібно перекладати зміст оголошених прокурором документів?
— Ні, не потрібно, — відповів він російською.
— Адвокат, ви ознайомлювалися з цими матеріалами? — перепитала суддя у захисниці.
— Так, ваша честь.
— Все ж прошу перекладача оголошувати назву документа. А в разі питань ви можете звернутися, аби переклали усе, — зрештою вирішила суддя.
— Можете не турбуватися. Я не бажаю знати, — відреагував Курашов.
Суддя заперечила:
— Ні, ви маєте все розуміти.
Відтак обвинувач продовжив називати доручення та протоколи, виконані під час розслідування, а перекладачка озвучувала їх Курашову, який підвівся у камері, щоб краще чути.
Серед документів — відповіді від 127-ї бригади ТрО про події 6 січня 2024 року. За інформацією військових, тоді їхній підрозділ утримував позицію “Вовк” неподалік села Новодарівка Запорізької області. Вранці позицію втратили на кілька годин через російський штурм. Віталій Годнюк був серед військових, які тоді загинули.
Прокурор повідомив, що того ж дня українські військові відбили позицію і зняли на відео територію з дрона. Ці записи він надав суду. Відео безпосередньо російського штурму немає.
Позиція Вовк з дрона. Фото: МІПЛ
На екрані монітора у суді почергово продемонстрували п’ять відео. На двох із них видно, як бійці ЗСУ вивели російських військових із бліндажів та взяли у полон. На решті — загальна територія позиції й тіла загиблих українських військових.
Курашов, зазвичай мовчазний і байдужий, уважно спостерігає за екраном.
— Прошу звернути увагу на верхній правий кут, трохи нижче біля бліндажа, — коментує прокурор Маневський. — Поряд із уламками дерева знаходиться тіло Віталія Годнюка. Звертаю увагу, що поруч із тілом немає зброї.
Слідство наполягає, що під час бою Годнюк оголосив, що здається у полон, відкинув зброю і вийшов з бліндажа із піднятими руками. У цей момент, каже обвинувачення, Курашов його розстріляв.
Після перегляду відео суддя Погрібна уточнює, чи в захисту є зауваження або пояснення. Немає, тож суд продовжив досліджувати докази.
Прокурор Маневський надав відео слідчих експериментів за участі трьох побратимів загиблого. Із чотирьох запропонованих фото військові впізнають Віталія Годнюка. На питання слідчого один із них пояснює, що ідентифікував побратима зокрема за характерним підборіддям. Вони підтвердили, що того дня боєць воював на позиції “Вовк”.
Український військовий впізнає загиблого на фото. Фото: МІПЛ
На уточнення судді Руслан Сінєльніка, чи були поняті на слідчій дії, прокурор пояснив, що її проводили лише під відеозапис. Мовляв, це передбачено законодавством, оскільки військових опитували біля лінії фронту.
— Чому я не бачу на відео, кого саме він впізнав? — уточнив суддя Сінєльнік після перегляду одного з записів.
— Ваша честь, не я проводив слідчу дію. Прошу робити висновки на власний розсуд, — відповів Маневський.
Поліграф
Після цього прокурор надав протоколи допиту на поліграфі Курашова та ще чотирьох полонених російських військових із його підрозділу. Їх запитували щодо обставин загибелі Віталія Годнюка і хто до цього причетний.
За інформацією з протоколу, Курашов розповів про події того дня й зазначив, що Годнюка застрелив санітар із позивним “Сєдой”. У попередніх засіданнях повідомляли, що цей медик загинув тоді під час бою.
— Спеціаліст, який досліджував результати поліграфа, надав висновок, — почав прокурор. — Згідно з ним, фізіологічні реакції Курашова вказують, що він володіє прихованою винною інформацією про вчинення страти особисто ним.
Суддя Погрібна звернулася до Курашова:
— Чи є якісь коментарі щодо цього?
— Ні, — відповів той.
Також прокурор оголосив про свідчення, які давали четверо російських військових на поліграфі та висновки спеціаліста.
Зокрема військовополонений Руслан Русінов розповів, що бачив на позиції вбитого Годнюка, який лежав обличчям вниз, та ще одного загиблого у бліндажі. Зі слів інших військових він чув, що Курашов із позивним “Сталкер” хизувався, що застрелив двох українців. У висновку спеціаліста вказано, що свідок не володіє прихованою винною інформацією, а його фізіологічні реакції підтверджують сказане. Двоє інших російських військовополонених також це чули зі слів інших бійців.
Полонений Дмитро Зуєв розповів, що бачив, як Курашов застрелив Годнюка. Поліграф, за висновком спеціаліста, підтверджує правдивість його показів. Раніше Зуєв свідчив про це у суді. Зокрема вказав, що під час штурму української позиції Курашов наказав Годнюку здатися. Коли беззбройний військовий вийшов з піднятими руками, “Сталкер” вистрілив у нього з автомата.
Курашов не коментував ці висновки, тож прокурор оголосив про дослідження наступного відео за участі українського військового. На ньому чоловік коментує кадри з дрона, який зафіксував позицію “Вовк” після бою з російськими штурмовиками.
— На цих кадрах видно нору, з якої ми витягнули бійця з позивним “Грінч”. Тіло Годнюка із позивним “Пінгвін” ми не переносили, воно лежало ось тут, — показуючи на екран сказав боєць.
Після цього суддя Сінєльнік уточнив у прокурора, для чого проводили цю слідчу дію.
— Під час досудового розслідування необхідно було встановити, хто взагалі був вбитий і де чиї тіла знаходилися, — пояснив прокурор. — Свідок вказує, що тіло “Пінгвіна” на момент штурму було біля бліндажа. Тобто це виключає можливість його переміщення і вказує, що він був саме там від початку і до кінця.
Оскільки відведений час на судове засідання вичерпався, суддя Погрібна оголосила про перерву до 14 травня. Тоді продовжать вивчати матеріали справи.
Нагадаємо, що на першому судовому засіданні у справі Курашов визнав провину. Проте у розмові з журналістами сказав, що нібито Годнюка застрелив інший боєць. Він заявив, що обмовив себе, аби його швидше обміняли. Також у справі допитали українського військового, який бачив тіло Годнюка після відбиття позиції. З його слів, поряд не було зброї, а положення тіла вказує на розстріл.
Якщо провину Курашова доведуть, йому загрожує від 10 років позбавлення волі, або довічне ув’язнення. Раніше Юрій Бєлоусов, очільник департаменту війни Офісу Генпрокурора говорив в інтерв’ю, що наполягає, аби росіян, засуджених за тяжкі воєнні злочини, не обмінювали.
