Суддя перешкоджає журналістці МІПЛ висвітлювати засідання у справі про підготовку замаху на Синєгубова
Сімнадцятого червня відбулося чергове засідання у справі Олександра Голуба, якого обвинувачують у кількох злочинах, зокрема у підготовці замаху на голову Харківської ОВА Олега Синєгубова. Обвинувачення вважає, що замовником замаху є ФСБ. Справу слухає Шевченківський районний суд Харкова. Напередодні засідання головуючий суддя Євген Невеніцин фактично заборонив журналістці МІПЛ готувати матеріал із засідання.
Слідство вважає, що у 2024-му Олександр Голуб застрелив командира мінометного взводу 125-ї бригади ТрО, підірвав двері будівлі МСЕК і підпалив два авто військових. Також він нібито планував вбити очільника ХОВА Синєгубова та керівника Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслава Задоренка. Справу Голуба слухає колегія з трьох суддів — Євген Невеніцин, Тетяна Штих і Діана Цвіра.
Перед засіданням журналістка Вікторія Маньковська зайшла до приймальні головуючого судді Невеніцина, щоб уточнити, в якій залі слухатимуть справу. Суддя теж був у кабінеті і сказав:
— Журналістка з вашої організації минулого разу написала стенограму з засідання. Я читав матеріал.
— Такий формат заборонений? — запитала журналістка.
— На наступних засіданнях допитуватимуть свідків, де оголошуватимуть їхню особисту інформацію. Такий формат може їм нашкодити, — відказав суддя. — Ви у такому ж форматі писатимете?
— Так.
— Якщо ви вестимете стенограму, то не будете допущені до засідання, — відповів Невеніцин.
Підозрюваний у замаху на голову Харківської ОВА Синєгубова зірвав судове засідання
До приймальні зайшла суддя Тетяна Штих і приєдналася до розмови:
— Обвинувачений Голуб порушує порядок під час судового засідання, коли бачить журналістів.
— Але чи можу я бути присутньою на засіданні, щоб написати новину після закінчення? — запитала журналістка.
— Але сьогодні ще нічого не закінчиться.
Зрештою журналістка МІПЛ на засідання не потрапила.
Проте юристи МІПЛ вважають таке обґрунтування неправомірним. Засідання у справі Голуба є відкритим, тобто всі присутні вільні слухачі можуть записувати його на диктофон чи робити нотатки. Відповідно до частини 4 статті 11 ЗУ “Про судоустрій”, для цього не потрібен дозвіл від суду.
Доступ до засідання дійсно можна обмежувати. Наприклад, частина 2 статті 27 КПК дозволяє закривати інформацію, щоб запобігти розголошенню даних про особисте, сімейне життя або про обставини, що принижують гідність людини. Проте навіть коли така загроза для свідків є, суд може обмежити доступ до засідання лише ухвалою.
— Єдиний законний механізм — вмотивована ухвала суду, — пояснює експерт МІПЛ Андрій Яковлєв. — Таке рішення мають ухвалити колегіально в залі засідань. Один суддя не може усно у своєму кабінеті висловлювати таке рішення, наче як головуючий має право одноосібно діяти від імені колегії.
— Тож цю ситуацію можна кваліфікувати як неправомірний вплив на журналістку, щоб перешкодити її законній діяльності. Так, усної чи письмової ухвали про це немає, але головуючий суддя використав свій авторитет, щоб створити реалістичну загрозу недопуску. Ця неформальна заборона — це вихід за межі повноважень, який підриває сам принцип відкритого правосуддя, — вважає Яковлєв.
Журналістка зателефонувала до приймальні судді-спікера Шевченківського районного суду Харкова, щоб з’ясувати, чому суддя заборонив вести стенограму. Власне, суддею-спікером і є Невеніцин.
На прохання поспілкуватися з суддею, у приймальні спершу попросили журналістку зателефонувати за декілька хвилин. За другим разом у неї уточнили, з яким саме запитом вона хоче звернутися по коментар. Після уточнення у приймальні відповіли:
— Суддя не може давати коментарі до розгляду справи по суті. Ніякі коментарі він надавати не буде, бо це може викликати сумніви у його неупередженості.
— Але я хочу взяти коментар не по суті справи, а щодо ведення стенограми, — уточнила журналістка.
— Я перепрошую, ніяких коментарів він надавати не буде. І телефонні розмови тим паче не ведуть.
Наразі також не відомо, чи виніс суд ухвалу про закриття засідання для медіа. МІПЛ очікує на коментар від Шевченківського райсуду Харкова та Євгена Невеніцина зокрема й доповнить ним цей матеріал, якщо все ж його отримає.
Авторка: Вікторія Маньковська, журналістка судового моніторингу МІПЛ
