Send Lette
Насильницькі зникнення

Перший етер МІПЛ у Twitter Spaces щодо насильницьких зникнень: що розповіли спікери

Перший етер з незалежною журналісткою Ольгою Токарюк у Twitter Spaces щодо насильницьких зникнень прослухали понад 5 тисяч людей. Запис буде доступний у twitter ще протягом місяця. МІПЛ планує серію таких етерів щодо воєнних злочинів в Україні та наслідків збройної агресії рф. За анонсами стежте на сторінках у соцмережах.

Під час першого етеру правозахисники назвали кількість людей, про викрадення яких під час окупації районів Київської області стало відомо. Наразі не встановлено місцезнаходження щонайменше 30 осіб, яких викрали на Київщині, розповіла під час етеру Ольга Решетилова, координаторка Медійної ініціативи за права людини. Очевидці повідомляли МІПЛ деякі локації утримання, проте після звільнення Київщини, цих людей там не знайшли. Вони можуть бути у тюрмах росії, припускає Ольга Решетилова. Окрім того, відомо про близько сотні імен лідерів громади викрадених на новоокупованих територіях, як Херсон.

У правозахисному центрі Зміна разом з партнерами задокументували 136 викрадень, проте реальна кількість таких інцидентів може бути набагато більше, каже голова Зміни Тетяна Печончик. За її словами, причин у викраденні або затриманні активних членів громад може бути як мінімум дві. По-перше, у такий спосіб російські військові намагаються залякати місцеве населення та зменшити опір окупаційній владі. По-друге, військові рф викрадають голів міст та сіл, щоб схилити їх до співпраці з окупаційною владою. Часто це супроводжується катуванням, сказала Тетяна Печончик.

Радниця Всесвітньої організації проти катувань Євгенія Андреюк підкреслила, що російські військові не надають інформацію родичам викрадених про причини викрадення, а також де знаходиться їх родичі. З юридичної точки зору це називається ув’язнення без комунікації, і це частина насильницького зникнення, пояснила Євгенія. За її словами, це можна розглядати як злочини проти людяності. Відомості про ці злочини Всесвітньої організації проти катувань подаватиме у Міжнародний кримінальний суд.

Практика викрадення, катування та вбивства людей не нова, зазначили правозахисниці Ольга Решетилова та Тетяна Печончик. Такий самий метод російські військові застосовували у Криму з початку окупації у 2014 та на окупованих територіях Донбасу. Досі невідома доля щонайменше 40 українців та кримських татар, які зникли в Криму під час так званої “рускої весни” у 2014 році. Вже у 2022 році російські військові масштабували цей метод на новоокупованих територіях України. 

Ефіри у Twitter Spaces Медійна ініціатива за права людини проводить спільно з Українською Гельсінською спілкою за права людини. 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Чонгар, Крим, колаборанти, суд і підкуп: як із російської вʼязниці врятували родину херсонців

Рік родина Барчуків із Херсону провела у російському полоні. Першим окупанти затримали Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він, виконуючи рекомендації згори, почав ховати державне майно, але згодом росіяни влаштували на нього засідку. Після того, як чоловік зник, його родина, взялася ховати те, що Сергій вже встиг винести. Але вони також опинилися за гратами.

29 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Рік російського полону. Як родина херсонців, що хотіла зберегти державне майно, опинилася під “арештом”, але вирвалась на свободу

МІПЛ розповідає історію викрадення росіянами Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області, та його рідних, які намагалися захистити державну офісну техніку від російських мародерів, а натомість провели понад рік в окупаційних СІЗО, витримали тортури, знущання і все ж дочекалися свого звільнення. 

22 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Звільніть наших рідних! У Києві вимагають повернути цивільних з полону

У столиці рідні цивільних заручників, колишні бранці РФ, представники правозахисних організацій та Омбудсмена провели акцію на підтримку незаконно утримуваних Росією громадян України. Її організувала ГО “Цивільні в полоні”, яка об’єднує рідних близько 280 цивільних заручників.

10 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Коригування, воєнні злочини та пособництво: 39 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

3 Травня 2024

Війна і правосуддя
“Всі викладали, чому я не можу?!” На Кіровоградщині суд виніс вирок чоловіку, який зняв для TikTok відео блокпоста

У Бобринецькому районному суді Кіровоградської області розглянули справу, у якій  місцевого жителя обвинувачують у перешкоджанні діяльності ЗСУ. Чоловік зняв та поширив у TikTok відео, на якому видно блокпост. Обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості. Суд її затвердив та призначив чоловіку два роки умовно. МІПЛ розповідає, як відбулося судове засідання та що говорив підсудний.

3 Травня 2024

Війна і правосуддя
Перше рішення Верховного Суду у справі про порушення законів і звичаїв війни. Розбір аргументації

Верховний Суд розглянув апеляційну скаргу адвокатки у справі Олександра Кабашного, “військового комісара” з Криму. Його заочно засудили до 8 років ув’язнення за участь у примусових кампаніях з мобілізації кримців до російської армії, що є порушенням законів і звичаїв війни. Станом на квітень 2024 це поки єдине рішення Верховного Суду щодо воєнних злочинів.

2 Травня 2024

Більше публікацій