Send Lette
Військовополонені

У рф обіцяють перетворити українських військовополонених на донорів крові. А це воєнний злочин

У держдумі російської федерації заявили, що хочуть використовувати українських військовополонених, які утримуються на території росії, як донорів крові для поранених російських військових.

Про це у своєму зверненні розповів російський депутат Сергій Леонов. «Ми не можемо не запропонувати українським військовополоненим в обов’язковому порядку, якщо їм, звісно, дозволяє здоров’я, стати донорами крові для наших збройних сил, для госпіталів та лікарень, де лікуються наші військовослужбовці та мирні мешканці, які постраждали у зв’язку з обстрілами українською армії», – сказав він.

У мережі також з’явилася інформація про те, що окупаційна влада на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей, примушують студентів місцевих вишів ставати донорами для поранених військових рф. 

Практика примусового забору крові у полонених була застосована нацистами за часів Другої світової війни. У своїх концентраційних таборах, таких як Бухенвальд, вони, крім експериментів над ув’язненими, примусово брали кров для своїх поранених солдат не лише у військовополонених, але й у цивільних і навіть дітей.

За законами і звичаями війни, прописаними у Додаткових протоколах Женевських конвенцій, будь-які медичні дії щодо військовополонених, якщо вони не обумовлені станом здоров’я особи, є незаконними і вважаються воєнним злочином.

«По-перше, здавання крові для переливання, як військовополоненими, так і іншими особами, що перебувають під владою супротивної сторони, може здійснюватися лише за їх добровільною згодою. У Женевській конвенції чітко зазначено, які медичні послуги повинні надаватися військовополоненим, і там ніде не передбачено донорство», – говорить адвокат Дмитро Поповський.  

По-друге, відповідно до п. 4, ст.11  Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року, будь-яка навмисна дія чи навмисна бездіяльність, що серйозно загрожують фізичному чи психічному стану або недоторканності будь-якої особи, яка перебуває під владою супротивної сторони, до котрої вона не належить, та які або порушують будь-яку із заборон, що містяться в пунктах 1 і 2, або не виконують вимог пункту 3, є серйозним порушенням цього Протоколу.

При цьому юрист зазначає: у Женевських конвенціях, хоча не згадується донорство крові, але міститься пряма заборона взяття донорських органів. «Тому можна вважати, що і примусове донорство крові може вважатися серйозним порушенням», – додає Дмитро Поповський.  

На території України насильницьке донорство заборонено. Про це йдеться у статті 144 Кримінального Кодексу України. Дія вказаної статті кримінального законодавства окупаційною державою не скасована та не призупинена. Власне, окупаційна держава і не може скасувати дію Кримінального кодексу чи призупинити його на територіях тимчасово непідконтрольних уряду України, оскільки, стаття про примусове донорство не становить загрозу безпеці окупаційної держави та не є перешкодою для виконання Конвенції про захист цивільного населення під час війни. Отже, насильницьке донорство є не лише порушенням норм міжнародного гуманітарного права, а й в Україні залишається кримінальним злочином.

_____________________________

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Військовополонені
Бій, про який мовчать: як у Павлівці зникли безвісти більше ста військовослужбовців

Марину, Яну, Наталю та Світлану об'єднує спільна історія: два роки тому вони востаннє розмовляли зі своїми рідними — військовослужбовцями, які зникли безвісти у боях за Павлівку Донецької області. Це сталося наприкінці жовтня — початку листопада. Така ж доля у тому місці спіткала понад сотню українських армійців. Об'єднавшись у спільноту, їхні родини шукають рідних, виходять на акції підтримки зниклих безвісти і полонених, зустрічаються з цього приводу з владою.

12 Листопада 2024

Військовополонені
Змусити Росію відпустити поранених полонених може країна-покровителька – правозахисниця

Щоб активізувати повернення важкохворих та важкопоранених військовополонених, Україна має шукати третю країну, яка б вплинула на Росію у питанні створення змішаних медичних комісій, регламентованих Женевськими конвенціями. Про це заявляє Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ.

5 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій