Send Lette
Військовополонені

У рф обіцяють перетворити українських військовополонених на донорів крові. А це воєнний злочин

У держдумі російської федерації заявили, що хочуть використовувати українських військовополонених, які утримуються на території росії, як донорів крові для поранених російських військових.

Про це у своєму зверненні розповів російський депутат Сергій Леонов. «Ми не можемо не запропонувати українським військовополоненим в обов’язковому порядку, якщо їм, звісно, дозволяє здоров’я, стати донорами крові для наших збройних сил, для госпіталів та лікарень, де лікуються наші військовослужбовці та мирні мешканці, які постраждали у зв’язку з обстрілами українською армії», – сказав він.

У мережі також з’явилася інформація про те, що окупаційна влада на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей, примушують студентів місцевих вишів ставати донорами для поранених військових рф. 

Практика примусового забору крові у полонених була застосована нацистами за часів Другої світової війни. У своїх концентраційних таборах, таких як Бухенвальд, вони, крім експериментів над ув’язненими, примусово брали кров для своїх поранених солдат не лише у військовополонених, але й у цивільних і навіть дітей.

За законами і звичаями війни, прописаними у Додаткових протоколах Женевських конвенцій, будь-які медичні дії щодо військовополонених, якщо вони не обумовлені станом здоров’я особи, є незаконними і вважаються воєнним злочином.

«По-перше, здавання крові для переливання, як військовополоненими, так і іншими особами, що перебувають під владою супротивної сторони, може здійснюватися лише за їх добровільною згодою. У Женевській конвенції чітко зазначено, які медичні послуги повинні надаватися військовополоненим, і там ніде не передбачено донорство», – говорить адвокат Дмитро Поповський.  

По-друге, відповідно до п. 4, ст.11  Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року, будь-яка навмисна дія чи навмисна бездіяльність, що серйозно загрожують фізичному чи психічному стану або недоторканності будь-якої особи, яка перебуває під владою супротивної сторони, до котрої вона не належить, та які або порушують будь-яку із заборон, що містяться в пунктах 1 і 2, або не виконують вимог пункту 3, є серйозним порушенням цього Протоколу.

При цьому юрист зазначає: у Женевських конвенціях, хоча не згадується донорство крові, але міститься пряма заборона взяття донорських органів. «Тому можна вважати, що і примусове донорство крові може вважатися серйозним порушенням», – додає Дмитро Поповський.  

На території України насильницьке донорство заборонено. Про це йдеться у статті 144 Кримінального Кодексу України. Дія вказаної статті кримінального законодавства окупаційною державою не скасована та не призупинена. Власне, окупаційна держава і не може скасувати дію Кримінального кодексу чи призупинити його на територіях тимчасово непідконтрольних уряду України, оскільки, стаття про примусове донорство не становить загрозу безпеці окупаційної держави та не є перешкодою для виконання Конвенції про захист цивільного населення під час війни. Отже, насильницьке донорство є не лише порушенням норм міжнародного гуманітарного права, а й в Україні залишається кримінальним злочином.

_____________________________

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
Три роки без сну, онкологія, відчай: родини полонених морпіхів заявляють про подвійне катування

У російському полоні досі перебуває близько 1300 морських піхотинців. Ось уже три роки їхні родини борються за повернення морпіхів додому. Та поруч із цим є ще одна виснажлива боротьба — за власне здоров'я. Цю ситуацію родини називають “подвійним катуванням”: поки морських піхотинців мордують у російському полоні, їхні рідні ніби відчувають усе це на собі.

16 Квітня 2025

Військовополонені
“Мамо, буду за десять днів”: що сталося з українським десантником Пасічником

Останній раз Людмила Пасічник бачила сина на екрані телефону — він усміхався, але в очах було щось тривожне. "Ти так дивишся, наче востаннє телефонуєш", — сказала вона тоді. За кілька днів Олександр зник. І вже понад два роки Людмила щодня живе між вірою і страхом, збираючи по крихтах свідчення про сина. Олександр Пасічник — один із тисяч українських військових, яких шукають родини. Історія його матері — це історія безмежної любові, впертості й болю, що не стихає.

11 Квітня 2025

Військовополонені
Коордштаб призупинив роботу своїх регіональних центрів: родини полонених і зниклих безвісти проти

З 1 квітня 2025 року регіональні консультаційні центри Координаційного штабу у Миколаєві, Харкові, Львові та Вінниці призупинили свою роботу. Розповідаємо, що створять натомість та як реагують на це родин полонених та зниклих безвісти.

2 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У Києві судитимуть затриманого очільника окупаційної поліції Нової Каховки. І ще 101 справа наприкінці квітня 

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

19 Квітня 2025

Війна і правосуддя
У справі митрополита УПЦ МП додивилися відео обшуку: вилучили російську книгу і комп’ютер

Соснівський районний суд завершив досліджувати відео обшуку вдома у Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита УПЦ МП з Черкас. Церковника звинувачують у виправданні агресії Росії та порушенні рівноправності через віросповідання. Він відкидає провину, справу називає сфабрикованою. Раніше МІПЛ розповідала, як триває судовий процес та про докази у справі. Продовження — у репортажі з Черкас.  

18 Квітня 2025

Війна і правосуддя
Локальність і формалізм: правозахисники проаналізували вироки воєнним злочинцям за лютий і березень

Упродовж лютого — березня українські суди винесли ще 14 вироків у справах щодо воєнних злочинів, які російські військові та їхні прибічники вчинили на півночі та півдні України під час окупації. Ці справи, зокрема, стосувалися депортації, катувань, вбивств і незаконного затримання цивільних.

17 Квітня 2025

Більше публікацій