Send Lette
Війна і правосуддя

Із обвинуваченим у вбивстві чоловіка на Сумщині було четверо інших військових рф. Яка їх участь у злочині

Перший обвинувачений у воєнному злочині після повномасштабного вторгнення рф в Україну Вадим Шишимарін повністю визнав свою вину у вбивстві цивільного чоловіка із Сумщини. Про це він заявив на засіданні Солом’янського суду Києва 18 травня 2022 року.

Під час засідання прокурор Андрій Синюк зачитав обвинувальний акт Шишимаріну, а суд визначив порядок дослідження доказів. Як з’ясувалося у суді, разом із Шишимаріним у групі було четверо інших військових рф. МІПЛ відтворює події на основі обвинувального акту та розповідаємо про решту росіян, які були із обвинуваченим.

Вадим Шишимарін

Вадим Шишимарін — командир відділення четвертої гвардійської танкової Кантемирівської дивізії Московської області. Вранці 24-го лютого Шишимарін з іншими військовими, зокрема з танкістами із 13-го гвардійського танкового полку, вирушили з міста Грайворон Білгородської області в бік російсько-українського кордону. Близько 9-ї години ранку росіяни перетнули держкордон у Сумській області.

«Таким чином Шишимарін набув статус комбатанта», — зазначив прокурор Синюк.

Кілька днів росіяни рухалися територією України. В Сумській області неодноразово потрапляли під обстріли військових ЗСУ. 27-28 лютого вони сформували колону з п’яти одиниць техніки: БМП, Камаз, два бензовози та ще одна БМП з військовими. Цією колоною вони почали відступати до кордону.

Російські військові поїхали в напрямку смт. Чупахівка Охтирського району. 28 лютого колона рухалася вулицею Леніна, через міст річки Ташань, згодом виїхала на вулицю Лебединську та продовжувала рух до села Грінченкове. Саме там її розбили українські військові. Вони повністю знищили КАМАЗ та одну з БМП. Близько 15 російських військових залишилися без транспорту. Вони розділилися на кілька груп. В одну з них увійшов Шишимарін та ще четверо російських військових:

Старший лейтенант Олександр Калінін, 1995 р.н.

Прапорщик Микола Макєєв, 1993 р.н.

Солдат-контрактник Іван Мальтісов, 2001 р.н.

Купаков І.В. (деталі щодо нього невідомі)

Таким складом росіяни деякий час рухалися пішки, доки не зустріли цивільний автомобіль між Чупахівкою та Грінченковим. Російські військові обстріляли машину — вибили лобове скло та пробили колесо. Водій автомобіля зміг врятуватися.

Росіяни забрали машину. За кермо сів Макєєв. Праворуч від нього був Купаков. За водієм позаду сидів Шишимарін, а праворуч від нього Мальтісов. У багажнику, кришка якого була піднята, розмістився Калінін.

Росіяни розвернулися та поїхали назад у напрямку Чупахівки. На вулиці Лебединській вони побачили чоловіка Олександра Шеліпова, який повертався додому та говорив по телефону. Він був у цивільному одязі та відповідно без зброї.

За даними обвинувачення, Купаков наказав Шишимаріну вбити чоловіка, бо той, нібито, може передавати військовим ЗСУ дані про їх розташування. Шишимарін через вікно автомобіля вистрілив 3-4 рази в голову Шеліпову. Той помер на місці.

Фото: Артур Пріхно

Після цього усі п’ятеро військових рф поїхали в напрямку моста через річку, де зустріли ще один цивільний автомобіль. Пригрозивши водію, вони відібрали авто, та невдовзі потрапили в засідку, організовану місцевими мешканцями. Люди з гладкоствольними рушницями зустріли російських військових — зав’язався бій. Купраков у цьому бою загинув, а решта вимушені були втікати до місцевої свиноферми.

Там росіяни ховалися до ранку 1 березня, а тоді вирішили йти в село Камиші Охтирського району та здатися місцевим мешканцям.

Калінін, Макєєв та Мальтісов уже будучи військовополоненими, розповіли свої історії перебування на території України. Всі вони перегукуються між собою, однак жоден з них, крім Шишимаріна, не сказав про вбивство цивільного.

Зокрема, Іван Мальтісов розповів, чому колона взагалі вирушила в напрямку росії. Як виявилося, російські військові обстріляли своїх же, а поранених вирішили евакуювати.

«Ми стояли в лісі і наші підбили наших. Сапери поставили фішки-свістульки. Один зі срочників наступив. Танкісти туди провели залп, ранили мого командира взводу. З іншого підрозділу старшого лейтенанта убили і ще когось ранили. Командир полку наступного дня сказав збирати колону і їхати в росію — везти поранених. У нас було дві БМП, «медичка» і два бензовоза. Проїхали десь кілометрів 20-25 і нас підбили — першу БМП і медичку», — розповів Мальтісов.

Калінін же розповів, що був командиром роти забезпечення. За його словами, всього в його колоні на Сумщину вирушило близько ста машин. На питання, чи бачив він, як російські військові розстрілюють цивільних, відповів:

«Ми стояли два дні на дорозі там була стрільба лише вгору по безпілотникам. Коли проїжджали через якісь села, бачили, що машини горіли, але це була наша техніка. А те що будинки почали бомбити, це я дізнався уже в поліції», — сказав Калінін.

Микола Макєєв розповів, що здалися росіяни цивільним у селі Комиші.

«Я побачив на пагорбі скупчення людей. Я автомат за спину прибрав, підняв руки і ми здалися. Віддали зброю, екіпірування. Цивільні були без зброї, лише один дід потім підійшов з обрізом. Нас погодували, а потім приїхали військові», — сказав Макєєв.

На лаві ж підсудних нині один Вадим Шишимарін, який зізнався, що «вистріляв чергу в голову чоловіку». Шишимаріна судять за ст. 438 Кримінального кодексу України «Порушення законів та звичаїв війни» – фактично єдиною статтею за воєнні злочини, яка є в українську кримінальному кодексі, при цьому, як вказують експерти, доволі розмитою.

Раніше справи за цією статтею щодо подій на сході України та в Криму з 2014 року вже передавалися в українські суди. За нею з початку збройного конфлікту в Україні винесено чотири вироки, лише один з яких — не заочний. Вадим Шишимарін — перший, кого судять за воєнний злочин під час повномасштабного вторгнення рф в Україну.

Фото: Артур Пріхно

Зазначимо, що справу Шишимаріна доволі швидко передали до суду — з моменту затримання військового рф минуло трохи більше двох місяців. Суд своєю чергою також оперативно перейшов до розгляду справи по суті. Така оперативність раніше була великою рідкістю для української судової системи, розгляд справ щодо війни міг відкладатися роками, що не сприяло інтересу медіа та спостерігачів. Про це МІПЛ писала в аналітичному звіті «Право на правду». Сподіваємося, що нові практики Солом’янського суду змінять нарешті цю сумну традицію.

Перший процес над російським військовим після повномасштабного вторгнення рф викликав величезний резонанс — на засідання, за словами головуючого судді Сергія Агафонова, прийшли близько 150 представників медіа різних країн. Однак, зала судових засідань не могла вмістити всіх бажаючих висвітлювати процес.

«Аби забезпечити гласність судового процесу», суддя Агафонов оголосив перерву в засіданні та анонсував, що продовжиться воно вже в приміщенні Київського апеляційного суду, де є більші зали. Також процес транслюється на Youtube-каналі «Судової влади».

Сьогодні, 19 травня в процесі над Шишимаріним планують допитати потерпілу — дружину вбитого Олександра Шеліпова, а також свідків.

___________

Медійна ініціатива за права людини у коаліції з іншими правозахисними організаціями документує воєнні злочини та злочини проти людяності, що вчиняються на території України у зв’язку зі збройною агресією російської федерації.

Відомі вам факти надсилайте на адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com.

 

 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Геноцид у Сребрениці: уроки історії для України

11 липня 1995 року понад вісім тисяч боснійських мусульман — чоловіків і хлопчиків — були захоплені та вбиті військами та поліцейськими боснійських сербів біля міста Сребрениця. Це сплановане та організоване масове вбивство людей за релігійною та етнічною ознакою досі вважається найбільшим у Європі з часів Другої світової війни.

30 Квітня 2024

Війна і правосуддя
Коригування дронів по Сумах, воєнні злочини та Паша “Мерседес”: 44 справи щодо війни за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Квітня 2024

Війна і правосуддя
Коригування по Херсону, обстріл Яворівського полігону і воєнні злочини: 39 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Геноцид у Сребрениці: уроки історії для України

11 липня 1995 року понад вісім тисяч боснійських мусульман — чоловіків і хлопчиків — були захоплені та вбиті військами та поліцейськими боснійських сербів біля міста Сребрениця. Це сплановане та організоване масове вбивство людей за релігійною та етнічною ознакою досі вважається найбільшим у Європі з часів Другої світової війни.

30 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Чонгар, Крим, колаборанти, суд і підкуп: як із російської вʼязниці врятували родину херсонців

Рік родина Барчуків із Херсону провела у російському полоні. Першим окупанти затримали Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він, виконуючи рекомендації згори, почав ховати державне майно, але згодом росіяни влаштували на нього засідку. Після того, як чоловік зник, його родина, взялася ховати те, що Сергій вже встиг винести. Але вони також опинилися за гратами.

29 Квітня 2024

Адвокація
Переслідування цивільних українців Росією може бути злочином проти людяності — в ОБСЄ розкрили нові факти

В ОБСЄ презентували звіт про порушення міжнародного гуманітарного права, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов'язані зі свавільним позбавленням волі цивільних українців Російською Федерацією. Звіт підготовлений місією експертів ОБСЄ в рамках Московського механізму, запуск якого МІПЛ адвокатувала понад півтора року. Під час підготовки документу МІПЛ тісно співпрацювала з експертами місії, задокументовані нами факти про злочини Росії стали частиною звіту.

26 Квітня 2024

Більше публікацій