Send Lette
Інші воєнні злочини

Мешканців непідконтрольних територій перевіряють на лояльність до окупантів

Деяких затримують на 30 днів та утримують у місцях позбавлення волі разом із українськими військовополоненими, цивільні стають свідками воєнних злочинів.

Олексій – 27-річний житель села Анадоль Донецької області. Цей населений пункт наприкінці лютого 2022 року захопили військові РФ за підтримки своїх військових проксі-формувать. Тоді ж до будинку Олексія прийшли представники так званого «управління боротьби з організованою злочинністю» окупованого Донецька – так чоловік потрапив у полон на 30 днів.

Нині він уже на волі, в безпеці, але все одно просить не називати його прізвище, хоча й погодився розповісти свою історію МІПЛ.

Він говорить, що одразу після захоплення села там розпочалася так звана фільтрація. Кожен місцевий житель повинен був отримати спеціальну довідку, без якої не можна виїхати до іншого населеного пункту. Крім цього – спеціальну перепустку не лише для пересування транспортом, а й людини.

«Я був представником влади, тож коли ця фільтрація почалась, до мене прийшли представники так званих силових структур. Хотіли дізнатися більше про місцеву владу, зв’язки з СБУ, місце розташування українських військових. Запитували прізвища тих місцевих, хто міг допомагати українській армії, хто служив у лавах Збройних сил України або мав зв’язки з “Азовом”», – розповідає Олексій.

Операція «фільтрація». Через що проходять українці, які опинилися під російською окупацією

Після допиту його затримали і відвезли в Донецьк. Кілька днів Олексій перебував у місцевому ізоляторі тимчасового тримання: «Коли тебе привозять до цього “управління”, і не катуют – це рідкість. Я бачив, що робили з українськими військовими, до них застосовували електричний струм. Ні про які Женевські конвенції не йдеться».

Згодом Олексія перевезли до колонії №120 біля села Оленівка Донецької області. Спершу чоловік, як і багато інших, кото там утримують, перебував у камері разом із військовими, потім його перевели в камеру до цивільних. 

«Умови там дуже жахливі. В одній камері нас було 40 людей, 30 людей спали, а 10 стояли і ми так мінялися. На всіх нам давали п’ять літрів води. Санітарних умов взагалі не було. Ну, і крім цього, постійно всіх били», – каже чоловік.

За його словами, на той час у камерах було багато цивільних із Маріуполя, а також волонтерів, котрі вивозили людей з-під обстрілів. 

«Ці хлопці вивозили людей з Маріуполя, на блокпосту їх затримали. Хоча у них були документи від Червоного Хреста», – додає він.

Олексій також говорить, що у колонії утримуються жінки, не лише військові, але й поліцейські та цивільні: «Я бачив десь близько 50 жінок. Ставлення до них було трохи кращим, ніж до чоловіків – їх не били, але й нічого доброго теж не було». 

Звільнили чоловіка на початку квітня. «Мені просто сказали, що я цивільний, тож мене можуть утримувати лише 30 днів, тобто застосовувати так званий адміністративний арешт. Доказів порушень не знайшли – відпустили. Але про це я дізнався аж у день звільнення», – каже Олексій.

Він знайшов можливість виїхати з окупованих територій. Про те, що відбувається у його селі, знає небагато: «Військові залишилися на околицях. Є ті, хто “контролює порядок”. Зруйновані обʼєкти намагаються відновлювати. Наскільки мені відомо, у селі відкрили школу, вчать дітей любити “руській мір”. Нормального життя там нема».

——-

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Реєстр збитків для України: як українцям домогтися компенсації від Росії

Реєстр збитків для України, створений за ініціативи Ради Європи, запрацював у травні 2023 року. Однак більшість категорій для подання заяв на відшкодування відкрилися нещодавно. Деякі українці дещо скептично ставляться до появи ще одного Реєстру. Медійна ініціатива за права людини роз'яснює його роботу та пояснює, чому варто подати до нього заяву.

14 Квітня 2025

Інші воєнні злочини
Росіяни засудили до 19 років ув’язнення інженера Запорізької АЕС Сергія Потинга

26 березня російський суд засудив працівника Запорізької АЕС Сергія Потинга до 19 років колонії. Його звинуватили в незаконному зберіганні зброї та намаганні підірвати автівку представника силових структур Росії (ст. 222, 205, 30 КК РФ). До вироку чоловік майже два роки перебував у російській вʼязниці. Перед тим окупанти викрадали його рідних, аби ті розповіли, де Сергій переховується.

26 Березня 2025

Інші воєнні злочини
Окупаційна поліція проводить рейди у селищах Донеччини

Окупаційна поліція провела 25 березня рейд у селищі Донське на півдні Донецької області з оглядами сотень домівок і авто і перевірками документів у мешканців. Про це йдеться у повідомленні “міністерства внутрішніх справ” у Донецьку.

26 Березня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Локальність і формалізм: правозахисники проаналізували вироки воєнним злочинцям за лютий і березень

Упродовж лютого — березня українські суди винесли ще 14 вироків у справах щодо воєнних злочинів, які російські військові та їхні прибічники вчинили на півночі та півдні України під час окупації. Ці справи, зокрема, стосувалися депортації, катувань, вбивств і незаконного затримання цивільних.

17 Квітня 2025

Військовополонені
Три роки без сну, онкологія, відчай: родини полонених морпіхів заявляють про подвійне катування

У російському полоні досі перебуває близько 1300 морських піхотинців. Ось уже три роки їхні родини борються за повернення морпіхів додому. Та поруч із цим є ще одна виснажлива боротьба — за власне здоров'я. Цю ситуацію родини називають “подвійним катуванням”: поки морських піхотинців мордують у російському полоні, їхні рідні ніби відчувають усе це на собі.

16 Квітня 2025

Війна і правосуддя
Реєстр збитків для України: як українцям домогтися компенсації від Росії

Реєстр збитків для України, створений за ініціативи Ради Європи, запрацював у травні 2023 року. Однак більшість категорій для подання заяв на відшкодування відкрилися нещодавно. Деякі українці дещо скептично ставляться до появи ще одного Реєстру. Медійна ініціатива за права людини роз'яснює його роботу та пояснює, чому варто подати до нього заяву.

14 Квітня 2025

Більше публікацій