Send Lette
Інші воєнні злочини

Обстріли лікарень, або як Росія знищує систему охорони здоров’я України

За сто днів з часу повномасштабного вторгнення Росія атакувала 172 лікарні. Кількість пошкоджених медичних об’єктів збільшується щодня. Про це говорить Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров’я, колишній заступник міністра охорони здоров’я України. Під час ефіру у Twitter Spaces, який МІПЛ проводить у співпраці з незалежною журналісткою Ольгою Токарюк, він розповів, як його організація документує злочини Росії щодо медичних закладів України та лікарів.

За словами Ковтонюка, збирати інформацію про напади на лікарні в Українському центрі охорони здоров’я почали ще в лютому, одразу від початку повномасштабного вторгнення РФ. Згодом це переросло у великий проєкт, націлений не тільки на документування такого виду воєнних злочинів, а й на запобігання їхнього повторення. «Ми стали єдиною великою незалежною організацією в Україні, яка документує напади на лікарні», – говорить він.

Ковтонюк зазначає, що Росія досі має можливість вливати на міжнародну спільноту через Всесвітню організацію охорони здоров’я, членом якої вона є. Він дивується, чому організація не звертає увагу на злочини Росії, країни-члена ВООЗ, яка систематично знищує українську систему охорони здоровʼя, руйнує міста, вбиває цивільних та дітей. Аби нагадати про ці злочини Росії, у Всесвітній день здоров’я організація Ковтонюка запустила відповідну інформаційну кампанію.

Інформаційна кампанія Українського центру охорони здоров’я

Аналізуючи тактику ведення Росією війни не тільки в Україні, але й в інших державах, в Українському центрі охорони здоров’я виявили закономірності:

«Це дуже специфічна тактика використання системи охорони здоров’я та гуманітарної сфери загалом як частини війни. Завдяки нашим партнерам з інших країн, ми дізналися, що Росія робить подібне не вперше. У Сирії вона використовувала точно таку ж тактику – навмисно обстрілювала величезні території цивільної інфраструктури, щоб створити відчуття психологічної незахищеності та тиску. Тим самим намагалася змусити людей покинути свою країну. І Росія досягла в цьому успіху не тільки в Сирії, але й в Україні»

Знищення цивільної інфраструктури та обласної лікарні в Маріуполі на власні очі бачила лікарка Оксана Кирсанова. Після нападу Росії 24 лютого вона продовжувала працювати в Обласній лікарні інтенсивного лікування лікарем-анестезіологом.

«Наша лікарня була одна з тих, яка повноцінно функціонувала в місті. У палатах вибило все скло у вікнах. Ми намагалися їх заклеювати, але вибуховою хвилею від щоденних нових авіаударів усе руйнувалося знову. Ми мали генератор, тому могли працювати в операційних. Утім він інколи не витримував навантаження. Через це дуже часто ми вентилювали пацієнтів вручну. Працювали в усіх операційних без відпочинку, бо щодня швидка привозила сотні людей. Серед цих людей були дуже маленькі та вагітні жінки», – згадує лікарка.

Вигляд Обласної лікарні інтенсивного лікування у Маріуполі після обстрілів військами РФ

Кирсанова перша повідомила МІПЛ про окупацію військовими РФ лікарні та розповіла, що ті використовували медзаклад як живий щит. Одразу після окупації військові РФ почали приводити туди людей із навколишніх будинків, які напередодні вони ж і зруйнували. Оксана каже, що восьмиповерхова лікарня була вщент забита людьми, які всюди сиділи прямо на підлозі в антисанітарних умовах.

«Російські військові використовували нашу лікарню як щит, бо знали що українські військові не стрілятимуть у відповідь, – розповідає Оксана Кирсанова. – Вони обмежили пересування лікарнею. Говорили, щоб після шостої ми не виходили в коридори, інакше стрілятимуть без попередження. Усіх хворих ми переносили на носилках. Ми намагалися зробити це до шостої вечора, щоб не наражати на небезпеку пацієнтів. Усі автівки, які приїжджали до лікарні, російські військові розстрілювали. Хтось намагався вистрибнути з машини, хтось загинув, бо залишився в машині. Тому поранених до нас приносили на руках чи на ковдрах, а не привозили в каретах швидких».

В іншій лікарні, на лівому березі Маріуполя, через постійні обстріли росіян пацієнти також перебували в непридатних для лікування умовах. Місцева жителька Тетяна, яка евакуювалася з міста на початку березня, розповідає, що її мати з підозрою на інсульт лежала в палаті без вікон, де було всього 4 градуси тепла. Діагноз не підтвердився, але й визначити причину поганого стану жінки лікарі не встигли – медзаклад почали обстрілювати. У людей майже не було води – топили сніг, їжу не постачали. Якщо якісь продукти і з’являлися, то з них готували на вогнищі у дворі лікарні.

«Моя мама лежить і не встає, – так у березні говорила Тетяна в інтервʼю МІПЛ. – Вона лежить на другому поверсі під вибитим вікном. Коли йде обстріл, родичі накривають її подушками та ковдрами і виходять у коридор». Пізніше батьки Тетяни вибралися з лікарні, повернутися додому, який, на щастя, вцілів. Але виїхати з Маріуполя не наважуються. Тетяна каже, що через слабке здоров’я вони не витримають довгої дороги.

«Думаю, що це буде трагедія, якщо ця безкарність триватиме, – переконаний Павло Ковтонюк, який дізнався історії про те, як росіяни знищували лікарні в Маріуполі. – Як я вже казав, Росія робила те саме в Сирії: 244 напади на медичні установи за три роки. В Україні ж ми зафіксували 172 напади на лікарні за сто днів. Ми повинні про це говорити, посилити тиск на Росію, аби вона припинила нищити медичні установи».

Запис ефіру буде доступний протягом 30 днів. Ефіри у Twitter Spaces Медійна ініціатива за права людини проводить спільно з Українською Гельсінською спілкою за права людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Жертвами сексуального насильства в умовах війни торік стали 85 українців, зокрема двоє дітей — звіт ООН

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявляє, що має дані про 52 чоловіка, 31 одну жінку, а також двох неповнолітніх, які у 2023 році постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Ці злочини скоєні як проти цивільних, так і проти військовополонених.

24 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
В Росії до 12 і 11 років суворого режиму засудили двох українців, яких звинуватили у замаху на окупаційного “мера” Бердянська

Південний окружний військовий суд Росії оголосив вирок щодо Віталія Расторгуєва і Володимира Кривцуна. Чоловіків звинуватили у підготовці акту міжнародного тероризму за нібито намір підірвати авто з головою окупаційної військово-цивільної адміністрації в Бердянську.

18 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
Херсон — Лефортово — Ростов: херсонців, яких Росія утримує за “тероризм”, почали судити

Сергій Офіцеров, Юрій Кайов, Сергій Ковальський, Костянтин Резнік, Сергій Кабаков, Денис Лялька, Сергій Гейдт, Олег Богданов і Юрій Тавожнянський — цивільні херсонці, яких росіяни викрали влітку 2022 року. Їх звинувачують у “підготовці та скоєнні акту міжнародного тероризму”. Із 20 лютого 2023 року дев’ятьох херсонців тримають у СІЗО № 1 у Ростові і незаконно судять.

3 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Коригування, воєнні злочини та пособництво: 39 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

3 Травня 2024

Війна і правосуддя
“Всі викладали, чому я не можу?!” На Кіровоградщині суд виніс вирок чоловіку, який зняв для TikTok відео блокпоста

У Бобринецькому районному суді Кіровоградської області розглянули справу, у якій  місцевого жителя обвинувачують у перешкоджанні діяльності ЗСУ. Чоловік зняв та поширив у TikTok відео, на якому видно блокпост. Обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості. Суд її затвердив та призначив чоловіку два роки умовно. МІПЛ розповідає, як відбулося судове засідання та що говорив підсудний.

3 Травня 2024

Війна і правосуддя
Перше рішення Верховного Суду у справі про порушення законів і звичаїв війни. Розбір аргументації

Верховний Суд розглянув апеляційну скаргу адвокатки у справі Олександра Кабашного, “військового комісара” з Криму. Його заочно засудили до 8 років ув’язнення за участь у примусових кампаніях з мобілізації кримців до російської армії, що є порушенням законів і звичаїв війни. Станом на квітень 2024 це поки єдине рішення Верховного Суду щодо воєнних злочинів.

2 Травня 2024

Більше публікацій