Send Lette
Війна і правосуддя

З початку року перелік судових процесів щодо воєнних злочинів кримських суддів поповнився новими справами. Розповідаємо, що з ними відбувається.

Вже кілька років в Україні тривають судові процеси над суддями, які, за даними обвинувачення, перейшли на бік країни-агресорки та допомагають їй у незаконному переслідуванні українців. Зокрема йдеться про суддів з анексованого Росією Криму. 

Здебільшого ці справи стосувалися державної зради, однак цього року до суду потрапили щонайменше чотири справи, які стосуються воєнних злочинів суддів — “порушення законів та звичаїв війни”.

МІПЛ відстежила та проаналізувала, що відбувається з цими справами і чому їх розгляд вкрай важливий для України. 

За що судять суддів

Обвинувачення у воєнному злочині є серйознішим за обвинувачення у державній зраді. Обвинувальні вироки у цій категорії справ підтверджуватимуть здійснення Російською Федерацією воєнних злочинів з 2014 року. Зокрема, щодо політики депортації громадян України за межі півострова. 

Саме у цьому обвинувачують “суддю” “Вірменського міського суду республіки Крим” Ларису Лихачову. Прокуратура АР Крим стверджує, що «суддя» брала безпосередню участь у реалізації політики РФ, спрямованої на витіснення українців, незгодних з окупаційним режимом.

Зокрема, слідству відомо, що Лихачова ухвалила рішення про видворення з території півострова 33 громадян України. Аргументацією для “судді” було те, що ці люди нібито не мали дозвільних документів. Але українське законодавство не передбачає необхідність подібних документів для проживання на території Криму. 

Ще до повномасштабного вторгнення, 8 лютого цього року, справу Лихачової передали до Дарницького районного суду Києва. Доволі оперативно суд призначив підготовче засідання, яке планувалося ще в березні. Однак провести його не змогли й досі. Відповідно, розгляд справи по суті не почали. 

За воєнний злочин судять і “суддю” Київського районного суду Сімферополя Михайла Бєлоусова. Його обвинувачують у політичному переслідуванні українських активістів, що є частиною політики Російської Федерації. 

За даними обвинувачення, Бєлоусов незаконно засудив до 10 років ув’язнення активіста Андрія Коломійця, визнавши його винним у “замаху на вбивство двох працівників “Беркуту” під час Революції Гідності в Києві.   

Відомий цей “суддя” і переслідуванням кримськотатарських активістів. Віін присудив штраф 30 тисяч рублів Заїру Смедляєву за те, що той “самостійно сів у автобус” російських силовиків, коли ті затримували інших кримськотатарських активістів. 

Справа Бєлоусова опинилася у Шевченківському районному суді Києва в червні цього року. Суд призначив підготовче засідання на перше серпня, однак на цьому розвиток справи зупинився. Підготовче засідання досі не провели. 

У жовтні минулого року Михайло Бєлоусов разом із сімома “колегами” потрапив до санкційного списку ЄС.  

Віктор Можелянський — ще один “суддя”, обвинувачений у “порушенні законів та звичаїв війни”. У 2017 році він розглядав справу заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова.

Віктора Можелянського судять заочно за воєнний злочин

У прокуратурі АР Крим стверджують, що суддя знав про дію норм міжнародного гуманітарного права, але незаконно розглядав справу Умерова саме за російським законодавством. Тоді як на території Криму мають діяти виключно норми національного законодавства України. 

Ще в червні справу Можелянського передали до Шевченківського райсуду Києва. Та за чотири місяці суд так само, як і в попередніх справах, не зміг перейти до розгляду по суті.   

Аналогічна ситуація і з “суддею” Андрієм Кулішовим, який виніс обвинувальний вирок у справі згаданого Ільмі Умерова, засудивши його до двох років позбавлення волі. 

Справу Кулішова передали до Оболонського районного суду Києва за два дні до повномасштабного вторгнення, 22 лютого. За тиждень суд призначив підготовче засідання. На цій стадії процес залишається і досі. 

Відтак, жодна з чотирьох останніх справ щодо воєнних злочинів «суддів» поки не пройшла стадію підготовчого засідання. 

РФ порушує норми МГП

Факт депортації українців із Криму підтверджує порушення Росією міжнародного гуманітарного права (МГП). На цьому наголошує експерт МІПЛ, керуючий партнер АО «Амбрела», адвокат Андрій Яковлєв. 

Він зазначає, що закони і звичаї війни, зокрема ст. 49 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, забороняє, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію людей.

“Окупаційна адміністрація не має права депортувати або іншим способом переміщувати українців з Кримського півострову. Ця заборона абсолютна. Застосоване окупаційним судом російське законодавство не може суперечити імперативним нормам МГП”, — зазначає Яковлєв. 

За його словами, судді, які розпоряджаються депортувати українців з Криму на підставі російського законодавства, вчиняють грубе порушення принципів судочинства. 

А відтак “вироки в цих справах важливі для виконання державою зобов’язань провести розслідування воєнного злочину та  покарання винних осіб”.

Зазначимо, що наступного тижня відбудеться засідання у справі Віктора Можелянського. Воно заплановане на 10:00 1 листопада в Деснянському районному суді Києва. 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Геноцид у Сребрениці: уроки історії для України

11 липня 1995 року понад вісім тисяч боснійських мусульман — чоловіків і хлопчиків — були захоплені та вбиті військами та поліцейськими боснійських сербів біля міста Сребрениця. Це сплановане та організоване масове вбивство людей за релігійною та етнічною ознакою досі вважається найбільшим у Європі з часів Другої світової війни.

30 Квітня 2024

Війна і правосуддя
Коригування дронів по Сумах, воєнні злочини та Паша “Мерседес”: 44 справи щодо війни за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Квітня 2024

Війна і правосуддя
Коригування по Херсону, обстріл Яворівського полігону і воєнні злочини: 39 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Геноцид у Сребрениці: уроки історії для України

11 липня 1995 року понад вісім тисяч боснійських мусульман — чоловіків і хлопчиків — були захоплені та вбиті військами та поліцейськими боснійських сербів біля міста Сребрениця. Це сплановане та організоване масове вбивство людей за релігійною та етнічною ознакою досі вважається найбільшим у Європі з часів Другої світової війни.

30 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Чонгар, Крим, колаборанти, суд і підкуп: як із російської вʼязниці врятували родину херсонців

Рік родина Барчуків із Херсону провела у російському полоні. Першим окупанти затримали Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він, виконуючи рекомендації згори, почав ховати державне майно, але згодом росіяни влаштували на нього засідку. Після того, як чоловік зник, його родина, взялася ховати те, що Сергій вже встиг винести. Але вони також опинилися за гратами.

29 Квітня 2024

Адвокація
Переслідування цивільних українців Росією може бути злочином проти людяності — в ОБСЄ розкрили нові факти

В ОБСЄ презентували звіт про порушення міжнародного гуманітарного права, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов'язані зі свавільним позбавленням волі цивільних українців Російською Федерацією. Звіт підготовлений місією експертів ОБСЄ в рамках Московського механізму, запуск якого МІПЛ адвокатувала понад півтора року. Під час підготовки документу МІПЛ тісно співпрацювала з експертами місії, задокументовані нами факти про злочини Росії стали частиною звіту.

26 Квітня 2024

Більше публікацій