Send Lette
Інші воєнні злочини

«Броня» дозволив»: історія виживання в окупованому Високопіллі

Високопілля на Херсонщині було в окупації з середини березня до початку вересня 2022 року. Весь цей час у селищі перебували місцеві. Деяким нікуди було їхати, інші не встигли вчасно залишити окуповану територію. Люди розповідають, що представники окупаційних військ тероризували місцеве населення, забирали майно, документи.

Під час однієї з польових місій журналісти МІПЛ побували у Високопіллі, записали свідчення місцевих. Зокрема, Ірини, яка просила не згадувати її прізвище з міркувань безпеки. Вона називає позивний людини, яка тривалий час контролювала населений пункт – «Броня».


«Стріляв по жінці, яка втікала»

«Вони зайшли 14 березня. Величезна колона російських військ. Ми бачили, як вони рухалися трасою, рили окопи біля неї, ставили свої міномети. А потім пішли селом…

Майже два тижні ми сиділи у своїх домівках і не насмілювалися показати носа на вулицю. Моєму сину Сергію тоді було 17 років. У нього тут був друг, Артем. Звісно, хлопцям хотілося поспілкуватися, і він пішов до друга з ночівлею. Той жив на нашій вулиці. Я всю ніч не спала, ніби відчувала, що щось погане станеться. І зранку дізналася, що хлопці поранені», – говорить Ірина.

Один із будинків у Високопіллі після деокупації. Фото – МІПЛ, Віктор Ковальчук

Це було 24 березня. Росіяни, зі слів жінки, святкували місяць від початку війни. 

«Чи як вони казали: «Спеціальної військової операції». Напилися і почали ходити по хатах, чіплятися до людей, – продовжує Ірина. – Прийшли до сусідки Артема. Спочатку їх було двоє, а потім лишився один. Домагався до неї. Кричав: «Дівчину мені давай! Скільки тобі років?» Вона каже: «50». Він каже: «Ти стара для мене». А потім, коли вийшов у двір, сусідка почала втікати з будинку. І цей росіянин схопив автомат і почав по ній стріляти. Так вийшло, що вона бігла в напрямку двору, де був мій син із другом. Сергію куля влучила в руку, а Артему – в спину. Жінка, на щастя, вижила – по ній він не влучив. Вона потім виїхала з Високопілля». 

Російський сухпай, залишений військовими окупаційних військ в одному з приміщень Високопілля. Фото – МІПЛ, Віктор Ковальчук


«Другий обстріл за три дні»

Жінка розповідає, як самостійно обробляла хлопцям рани, бо лікаря поряд не було: «Посадили у машину і повезли в Велику Олександрівку, за 30 км від Високопілля. Там у лікарні їх прийняв хірург. Але ми вимушені були залишити хлопців у лікарні, бо була комендантська година і нам сказали повертатися. Два дні ми не знали, що з дітьми… (Ірина робить паузу, приборкує сльози). Потім нам повідомили, що добрі люди вивезли хлопців до Архангельського. Це поруч, кілометрів 10. І нам потрібно було просто забрати їх звідти. Я пішла на блокпост і вмовляла нас випустити до Архангельського. Тоді росіяни майже нікого не випускали. Зрештою, ми виїхали».

Ірина каже, що до Архангельського проїхали без проблем. Але коли поверталися, побачили на узбіччі колону російської техніки.

«За кермом нашої автівки – мій старший син. Я кажу: «Синок, не їдь сильно». Проїхали. Але побачили, що за нами почав їхати білий бусик із намальованими літерами «Z», – продовжує вона. 

Росіяни забирали у місцевих машини та малювали на них літери «Z». Фото – МІПЛ, Віктор Ковальчук

З машини вистрибнув чоловік у військовій формі. Відстань від нього до машини Ірини з синами була приблизно сто метрів. «Починають стріляти по нашій машині. Я боялася повернутися назад, думала, що наші діти мертві. Я бачила їхні перелякані очі. Це для них був другий обстріл за три дні… Але бог не покинув нас. Ми зупинилися. Я вийшла з машини, бо на хлопців росіяни завжди реагували неадекватно, особливо на молодих. Починали до них чіплятися. Я показала усі документи, сказала, що хлопці поранені. Вони довго вивчали ці документи, розповідали, що ми маємо попереджати на посту, що їхатимемо. Тоді було таке враження, що кожен там встановлює свої правила. Зрештою, нас відпустили і ми поїхали далі», – розповідає Ірина з Високопілля. 

У її сина куля так і залишилась у руці, її одразу не змогли дістати. «Хірург просто поставив дренаж. У такому стані ми й забирали хлопців», – уточнює жінка.

Молодша донька Ірини біля автомобіля своєї родини. Фото – МІПЛ, Віктор Ковальчук


«Про «Броню», мабуть, чули всі»

«Ми поїхали далі. Проїхали метрів сто, бачимо: за нами танк їде, а за ним — ще одна машина — здоровенний джип. Знову зупиняють, перевіряють документи. Ми всі знервовані і перелякані. Просимо відпустити нас, аби ми довезли дітей додому. І один із росіян говорить: «Гаразд, скажете, що «Броня» дозволив їхати».

Цікаво, що саме цей позивний журналісти МІПЛ уже чули в інших населених пунктах Херсонщини. Ймовірно, він належить одному з командирів окупаційних військ. 

На запитання, хто такий «Броня», Ірина відповідає: «Про нього у Високопіллі, мабуть, чули всі. Він тут був нібито командиром. Усі питання вирішувалися через нього. «Броня» усім розповідав, що він із «ДНР». Підлеглі його боялися. Знаю, що дехто ходив скаржитися «Броні» на те, що його солдати тут коять звірства. А коїли вони таке, що страшно згадувати… Ходили вулицями, віджимали машини, інколи навіть стріляли по вулицях, коли їм треба було, аби люди не виходили з хат. І, звісно ж, шукали дівчат… Я дуже боялася за дочку, їй 14. Одного разу росіяни їхали нашою вулицею. Молоді, років 19-20. І моя донька вийшла в цей момент, хоча ми їй забороняли виходити на вулицю. Дякую богові, що вони не побачили, звідки вона вийшла і куди зайшла. А за два дні до сусіда прийшли росіяни, запитали: «Ми тут бачили дівчину. Де вона живе?» Він каже: «Вона виїхала два дні тому». Це дуже страшно».

Високопільська адміністрація — місце, де базувалися окупаційні війська. Фото – МІПЛ, Віктор Ковальчук

23 квітня діти Ірини змогли виїхати, а наступного дня поїхала вона разом із чоловіком і старенькою мамою: «Мені важко згадувати те, що ми пережили за ті півтора місяця, але я хочу, щоб ці нелюди, які поранили мого сина і чинили тут звірства, відповіли за свої дії». 

Звіт підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки й у рамках проєкту “Hela Sverige Skramlar for Ukraina”

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

12 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
У справах про катування цивільних втрачаються докази, оскільки процесуально опитати свідків, які перебувають за кордоном, неможливо — Анна Рассамахіна 

Якщо справа порушена в Україні, а свідки перебувають за кордоном (і таких випадків зараз багато), то слідчий не може дистанційно допитати і долучити матеріали цього допиту як докази.

30 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Систематичне порушення РФ Женевських конвенцій — злочин проти людяності, — правозахисники

Практики жорстокого поводження і порушення прав українських військовополонених Російська Федерація застосовує від початку збройного конфлікту в Україні. З 2014 року методи РФ не змінилися, а стали більш масовими. У такій поведінці росіян простежується державна політика.

21 Листопада 2024

Адвокація
Друга міжнародна конференція “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” стартувала

Сьогодні, 21 листопада, з урочистої церемонії відкриття розпочалася конференція "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South”, яка зібрала на одному майданчику понад 100 учасників, серед яких лідери громадської думки, експерти, журналісти, урядовці, представники дипломатичного корпусу.

21 Листопада 2024

Адвокація
Трагедія у Ягідному та мотивація постраждалих: іноземні делегати конференції Crimea Global відвідали Чернігівщину

21 листопада у Києві розпочалась Друга міжнародна конференція "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South". Окрім дискусійних панелей в рамках конференції відбулися кілька спеціальний заходів. Один з них присвятили мотивації потерпілих у процесі правосуддя. Організатороми події стали Медійна ініціатива за права людини та Освітній дім прав людини в Чернігові.

21 Листопада 2024

Більше публікацій