Send Lette
Адвокація

Коаліція «Україна. 5 ранку» проаналізувала діючі статті ККУ щодо колабораційної діяльності. Які існують проблеми та як їх вирішити

Журналісти Медійної ініціативи за права людини відстежують судові справи щодо збройного конфлікту і фіксують проблеми, які виникають під час розгляду певних категорій справ. Зокрема, вони стосуються нових складів злочинів, які з’явилися в українському законодавстві після повномасштабного вторгнення РФ. 

Суть у тому, що нині існують відразу кілька статей ККУ, положення яких перегукуються між собою: «колабораційна діяльність» (стаття 111-1 КК України); державна зрада (стаття 111 КК України), виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікації її учасників (ст. 436-2 КК України) та інші суміжні статті. 

Це створює нерозуміння як для учасників процесу, так і для мешканців окупованих територій, які не можуть чітко простежити, за які саме дії українським законодавством передбачена відповідальність. 

Наші партнери в Коаліції «Україна. П‘ята ранку» підготували аналітичну записку та рекомендації про те, як розв’язати цю проблему. Ось до яких висновків вони доходять:

  • відсутність критеріїв розмежування зазначених статей створює проблеми подвійної кваліфікації та порушує принцип правової визначеності;
  • покарання за дії, що можуть бути кваліфіковані за статтею 111-1 або суміжними статтями, є неспівмірним. В окремих випадках покарання занадто суворе, в інших — не виконує функцію виправлення та запобігання скоєнню особою нових кримінальних правопорушень.

Експерти наголошують, що оптимальним варіантом є виділення тих видів діяльності, які напряму заборонені та можуть кваліфікуватися за статтею 111-1. На їхню думку, це сприятиме недвозначності тлумачення і таке доповнення відповідає логіці кримінального законодавства.

Зазначимо, що нині в Верховній Раді зареєстровано кілька законопроєктів, щодо уточнення заборонених видів та способів діяльності. Найбільш ефективним в контексті розмежування експерти Коаліції «Україна. П‘ята ранку» називають законопроєкт 7570 і запропонований в ньому спосіб сформулювати відмінні ознаки складу злочину. 

Зокрема, експерти вважають доцільним виключити відповідальність за публічні заклики до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України зі статті 111-1 КК України та виключити статтю 111-2 КК України, щоб усунути множення статей Кримінального кодексу, що містять ті ж склади злочинів при встановленні за них різних санкцій.

Почитати звіт українською – http://surl.li/eenxu; англійською – http://surl.li/eenya

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Переслідування цивільних українців Росією може бути злочином проти людяності — в ОБСЄ розкрили нові факти

В ОБСЄ презентували звіт про порушення міжнародного гуманітарного права, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов'язані зі свавільним позбавленням волі цивільних українців Російською Федерацією. Звіт підготовлений місією експертів ОБСЄ в рамках Московського механізму, запуск якого МІПЛ адвокатувала понад півтора року. Під час підготовки документу МІПЛ тісно співпрацювала з експертами місії, задокументовані нами факти про злочини Росії стали частиною звіту.

26 Квітня 2024

Адвокація
МІПЛ представила в ОБСЄ результати аналітики про права і мотивацію потерпілих від воєнних злочинів

Медійна ініціатива за права людини продовжує адвокаційний візит в ОБСЄ у рамках Supplementary Human Dimension Meetings. Аналітикиня Любов Смачило і керівниця відділу моніторингу судів у справах щодо війни Оксана Расулова взяли участь у заході “Виклики становлення правосуддя в Україні для потерпілих від воєнних злочинів і їхня мотивація на національному рівні", організований МІПЛ.

24 Квітня 2024

Адвокація
У Брюсселі показали фільм “20 днів у Маріуполі”: після цього МІПЛ взяла участь у дискусії

У столиці Бельгії показали десять фільмів цьогорічного міжнародного чеського фестивалю “Один світ” — найбільшої правозахисної події документального кіно у світі, організованої People in Need. Переглянули й оскароносну стрічку “20 днів у Маріуполі” українського режисера Мстислава Чернова. Серед глядачів була Любов Смачило, аналітикиня МІПЛ.

23 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Коригування, воєнні злочини та пособництво: 39 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

3 Травня 2024

Війна і правосуддя
“Всі викладали, чому я не можу?!” На Кіровоградщині суд виніс вирок чоловіку, який зняв для TikTok відео блокпоста

У Бобринецькому районному суді Кіровоградської області розглянули справу, у якій  місцевого жителя обвинувачують у перешкоджанні діяльності ЗСУ. Чоловік зняв та поширив у TikTok відео, на якому видно блокпост. Обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості. Суд її затвердив та призначив чоловіку два роки умовно. МІПЛ розповідає, як відбулося судове засідання та що говорив підсудний.

3 Травня 2024

Війна і правосуддя
Перше рішення Верховного Суду у справі про порушення законів і звичаїв війни. Розбір аргументації

Верховний Суд розглянув апеляційну скаргу адвокатки у справі Олександра Кабашного, “військового комісара” з Криму. Його заочно засудили до 8 років ув’язнення за участь у примусових кампаніях з мобілізації кримців до російської армії, що є порушенням законів і звичаїв війни. Станом на квітень 2024 це поки єдине рішення Верховного Суду щодо воєнних злочинів.

2 Травня 2024

Більше публікацій