Send Lette
Аналітика

Історичне рішення ЄСПЛ: суд у Страсбурзі розглядатиме справу проти Росії. Що це означає для України

Європейський суд з прав людини визнав прийнятною спільну міждержавну справу “Україна та Нідерланди проти Росії”. Це означає, що суд лише взяв до розгляду справу, в основі якої лежать різні епізоди воєнних злочинів росіян в Україні. Однак юристи наголошують: це історичне рішення, яке означає, що ЄСПЛ багато в чому погодився з доводами України.

Журналісти МІПЛ відстежують судові процеси щодо воєнних злочинів, а відтак нам важливо проаналізувати, як це рішення вплине на порушені в Україні справи проти ймовірних воєнних злочинців.


З чим погодився ЄСПЛ

ЄСПЛ одностайно вирішив, що з 11 травня 2014 року події на окупованому Росією Донбасі підпадають під юрисдикцію суду. Іншими словами, ЄСПЛ може розглядати та оцінювати ці події.

Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко назвала цей результат мегарішенням ЄСПЛ для України. За її словами, суд визнав, що російські військові присутні на сході України з квітня 2014 року, а не пізніше серпня 2014 року РФ здійснила там широкомасштабне розгортання своїх військ.

Маргарита Сокоренко

Загалом, як говорить експерт МІПЛ, керуючий партнер АО “Амбрела” Андрій Яковлєв, є кілька ключових категорій порушень прав людини на Донбасі, які здійснює Росія і які ЄСПЛ  розглядатиме по суті:

  1. Незаконні військові напади на цивільних осіб та цивільні об’єкти, включаючи збиття літака рейсу MH17 17 липня 2014 року;
  2. Розстріл мирних жителів, страти без судочинства та тортури або побиття до смерті цивільних осіб та українських солдатів, які були військовополоненими;
  3. Примусова праця;
  4. Незаконні арешти і позбавлення волі;
  5. Навмисні напади і залякування релігійних діячів, які не відповідають російській православній традиції;
  6. Переслідування незалежних журналістів і блокування українських мовників;
  7. Знищення чи розкрадання приватної власності, в тому числі будинки і транспортні засоби цивільних; 
  8. Заборона навчання українською мовою;
  9. Напади на цивільних осіб української етнічної приналежності або громадян, які підтримують територіальну цілісність України;
  10. Викрадення та передача в Росію трьох груп дітей і дорослих, які їх супроводжували.


Що відкинув суд?

В ЄСПЛ представники Росії стверджували про фальсифікацію доказової бази проти РФ, про упередженість експертних висновків і досліджень. Ці аргументи ЄСПЛ не взяв до уваги.

За словами Маргарити Сокоренко, суд відкинув твердження РФ, що міждержавна справа є повністю необґрунтованою та не відповідає вимогам справжніх скарг у розумінні статті 33 Конвенції. “Улюблені закиди: справи проти Росії — це спосіб перекласти відповідальність за порушення прав людини ЗСУ”, — прокоментувала Сокоренко.  

Деякі аргументи уряду України суд також відхилив. Українська сторона скаржилася на бомбардування та обстріли територій, що не перебували під контролем російських окупаційних адміністрацій. 

“ЄСПЛ відзначив, що оскільки жертви перебували поза межами контрольованих окупаційними адміністраціями територій, ці скарги не підпадають під територіальну юрисдикцію Росії”, — наголошує Маргарита Сокоренко. 


Що це значить для судових справ в Україні?

Перш за все рішення ЄСПЛ означає, що саме Росія несе відповідальність за катування, вбивство, викрадення цивільних та інші серйозні порушення прав людини і одночасно законів і звичаїв війни, що мали місце на окупованих територіях. На цьому наголошує Андрій Яковлєв:

“Це спростить процедуру розгляду інших подібних скарг, оскільки вже вирішено питання відповідальності РФ і констатовано наявність адміністративних практик, тобто підтримуваних РФ триваючих порушень, що мають системний характер. Це значить, що доводити порушення прав людини стане простіше. Спроститься також рух справ у Європейському суді за скаргами громадян та юридичних осіб — жертв подібних порушень. Водночас я не думаю, що рішення ЄСПЛ визначально вплине на кримінальні справи, які розглядаються в українських судах, позаяк у кримінальних процесах встановлюється вина конкретних осіб у вчиненні злочинів, а не держави. Інша справа — притягнення до цивільної відповідальності. Тут рішення Європейського суду буде помічне”.

Андрій Яковлєв

За словами Яковлєва, з рішення ЄСПЛ можна зробити висновок, що квазісудова система на окупованих територіях нелегітимна, що в так званих “ДНР” і “ЛНР” відсутній справедливий суд. На думку юриста, це сприятиме довірі до української Феміди, яка тривалий час констатує вчинення РФ численних воєнних злочинів.

Яковлєв рішення ЄСПЛ називає історичним і визначальним:

“Той факт, що констатовано застосування адміністративних практик, дозволяє уже зараз передбачити фінальне рішення в цій міждержавній справі. Плюс воно спростить і пришвидшить рух індивідуальних справ у Європейському суді, оскільки ключові питання прийнятності для їх розгляду в ЄСПЛ уже вирішені”. 

Насамкінець Маргарита Сокоренко наголошує, що юридичне визнання Росії учасницею війни на сході України з 2014 року є важливим для інших юридичних механізмів. На її думку, рішення ЄСПЛ враховуватимуть під час розгляду справ проти Росії іншими судами.

“Ми, звісно, не можемо вказувати українським судам, як розглядати справи і що враховувати. Але висновки ЄСПЛ у міждержавній справі дають додаткові аргументи для громадян України, які звертатимуться з тих чи інших питань до суду, при розгляді судами кримінальних справ, які пов’язані з обставинами війни”, наголошує Сокоренко.  

За її словами, в таких справах суди досліджують злочини в контексті загальної ситуації та обставин, тому рішення щодо прийнятності стане в пригоді українським судам.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Аналітика
Примусова паспортизація. Як українцям на окупованих територіях та в РФ нав’язують російське громадянство

Коаліція "Україна. П'ята ранку", до якої входить Медійна ініціатива за права людини, підготувала спільну аналітику. Мета дослідження: простежити ключові етапи та практики впровадження політики нав’язування громадянства РФ українським громадянам, а також надати правову кваліфікацію таких дій — у межах міжнародного права і в межах українського законодавства.

10 Квітня 2024

Аналітика
Зневіра чи пошук справедливості: чому потерпілі від воєнних злочинів беруть участь у судових засіданнях

Двадцятого березня МІПЛ презентувала аналітичне дослідження про правове становище, досвід і мотивацію потерпілих у справах щодо воєнних злочинів.

20 Березня 2024

Аналітика
Загибель українських військових у російському полоні — МІПЛ презентувала аналітику

Мета аналітики — наголосити на неналежному утриманні українців у російському полоні та проблемах із забезпеченням їхніх прав і притягненням до відповідальності винних у тортурах.

22 Лютого 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Геноцид у Сребрениці: уроки історії для України

11 липня 1995 року понад вісім тисяч боснійських мусульман — чоловіків і хлопчиків — були захоплені та вбиті військами та поліцейськими боснійських сербів біля міста Сребрениця. Це сплановане та організоване масове вбивство людей за релігійною та етнічною ознакою досі вважається найбільшим у Європі з часів Другої світової війни.

30 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Чонгар, Крим, колаборанти, суд і підкуп: як із російської вʼязниці врятували родину херсонців

Рік родина Барчуків із Херсону провела у російському полоні. Першим окупанти затримали Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він, виконуючи рекомендації згори, почав ховати державне майно, але згодом росіяни влаштували на нього засідку. Після того, як чоловік зник, його родина, взялася ховати те, що Сергій вже встиг винести. Але вони також опинилися за гратами.

29 Квітня 2024

Адвокація
Переслідування цивільних українців Росією може бути злочином проти людяності — в ОБСЄ розкрили нові факти

В ОБСЄ презентували звіт про порушення міжнародного гуманітарного права, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов'язані зі свавільним позбавленням волі цивільних українців Російською Федерацією. Звіт підготовлений місією експертів ОБСЄ в рамках Московського механізму, запуск якого МІПЛ адвокатувала понад півтора року. Під час підготовки документу МІПЛ тісно співпрацювала з експертами місії, задокументовані нами факти про злочини Росії стали частиною звіту.

26 Квітня 2024

Більше публікацій