Send Lette
Без категорії

Заява громадських організацій щодо спроби парламенту необґрунтовано обмежити право на інформацію

Ми, представники громадських організацій, закликаємо народних депутатів України відхилити проєкти законів №7033-д, що передбачає обмеження доступу до судового реєстру, та №8359, що дозволяє не проводити запис судових засідань.

Вважаємо, що запропоновані цими законопроєктами зміни становлять небезпеку непропорційного обмеження доступу суспільства до важливої інформації, праву на справедливий суд, створять колізії із вимогами законодавства та суперечать цінностям демократичного суспільства. 

Нагадуємо, що Єдиний державний реєстр судових рішень був впроваджений Законом “Про доступ до судових рішень” у 2006 році як важлива частина програми адаптації українського законодавства до європейського для подальшого вступу України до Європейського Союзу. 

Проєкт закону №7033д пропонує цілу низку сумнівних нововведень як на період воєнного стану, так і у мирний час.

По-перше, передбачається суттєве розширення переліку відомостей, що не можуть бути розголошені в текстах судових рішень. Зокрема, йдеться про найменування та розташування об’єктів критичної інфраструктури. Проблема в тому, що перелік таких об’єктів нестабільний і неповний, а відомості щодо більшості об’єктів й так доступні у відкритих джерелах (наприклад, про органи пенсійного фонду, соціального захисту населення, органи місцевого самоврядування і, врешті, про суди). Немає жодного сенсу ховати інформацію “від ворога”, яка й так роками йому відома і доступна. Зате таке приховування значним чином ускладнить моніторинг судових рішень для громадськості. 

По-друге, на час дії воєнного стану та рік після його закінчення пропонується обмежити доступ до судових рішень у справах, які становлять особливий суспільний інтерес (зокрема, про злочини проти основ нацбезпеки, охорону держтаємниці, недоторканості держкордонів, призову і мобілізації, а також порядку несення військової служби). Таке обмеження є непропорційним та не відповідає запиту суспільства. Адже журналісти, адвокати, науковці, громадські активісти не зможуть дізнатися про обставини справи та призначене судом покарання державним зрадникам, колаборантам, посібникам окупантів тощо. Приховування судових рішень однозначно підвищить напругу і недовіру до влади в українському суспільстві. 

По-третє, планується надати суддям право довільно вилучати із судового реєстру інформацію з рішень у справах, розглянутих у відкритому засіданні, що суперечить загальному принципу гласності судового процесу і несе корупційні ризики.

Своєю чергою, проєкт закону №8359 передбачає простір для зловживання щодо фіксації судового процесу. Згідно з ним, під час воєнного чи надзвичайного стану “у разі об’єктивної неможливості” повністю фіксувати судове засідання технічно, секретар записує лише істотні моменти розгляду справи у протоколі. Трактувати, що таке об’єктивна неможливість, будь-який суддя може по-своєму.

Законодавство повинно мати єдиний підхід щодо обмеження доступу до інформації, тож відкрита інформація не повинна бути обмежена у судових рішеннях. Інакше це загрожує нормальному функціонуванню Єдиного державного реєстру судових рішень, який є демократичним досягненням українського суспільства. 

Обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі до рівня Росії і Білорусі і становитиме небезпеку для подальшого процесу інтеграції до Європейського Союзу. Наразі народні депутати України планують непропорційно обмежити українців вільно отримувати інформацію, яка становить значний суспільний інтерес, зокрема про рішення, докази у справах, а також про осіб, обвинувачених і засуджених за вчинення цих злочинів. 

Закликаємо Верховну Раду України відхилити законопроєкти №7033д та №8359 як такі, що є шкідливими для системи правосуддя та свободи слова, доступу громадськості до публічної інформації, особливо в під час війни та після її завершення.

17.03.2023

Центр прав людини ZMINA

Харківський антикорупційний центр

Фундація DEJURE

Інститут миру і порозуміння

Харківський інститут соціальних досліджень

Освітній дім прав людини – Чернігів

ГО “Поступовий гурт франківців”

Інститут масової інформації

Медійна ініціатива за права людини

Центр протидії корупції 

Асоціація УМДПЛ

Ukrainian Legal Advisory Group 

Рух ЧЕСНО

Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Інститут законодавчих ідей

Центр громадянських свобод

ХОФ Громадська Альтернатива

ГО “Невидима”

Інкубатор демократичних ініціатив

ГО Експертна група “Сова”

Регіональний центр прав людини

ГО “Платформа прав людини”

Антикорупційний штаб

БФ “Гендер Зед”

Transparency International Ukraine

Лабораторія законодавчих ініціатив

Правозахисний ЛГБТ Центр “Наш світ”

БО “БФ “Восток-СОС”

ГО “Блакитний птах”

ГО “Центр моніторингу влади”

Bihus.Info

ГО “Донбас СОС”

ГО “Київські котики”

ГО “СВІЖА КРОВ”

ГО “Цегла”

ГО “КримСОС”

Anti-corruption Research and Educational Center

Інституту законодавчих ідей

Кримська правозахисна група

Центр економічної стратегії

ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Свідчення під катуваннями: як у Таганрозі вибивають зізнання у тероризмі

У Ростові-на-Дону закінчився суд над Олександром Максимчуком, військовополоненим азовцем. Чоловіку дали 20 років ув'язнення за “участь у терористичній організації”, але фактично — за захист України у складі сил безпеки й оборони. Максимчук — ледь не єдиний український полонений, який, перебуваючи за ґратами, публічно заявляє про катування.

21 Грудня 2024

Правозахисницю і волонтерку Олену Бєлячкову нагородили медаллю “Честь. Слава. Держава”

Олену Бєлячкову, координаторку родин зниклих безвісти і полонених Медійної ініціативи за права людини та волонтерку з 10-річним стажем, нагородили медаллю Київського міського голови “Честь. Слава. Держава” за мужність, патріотизм та високу громадянську позицію. 

29 Листопада 2024

Єрмак у Канаді озвучив план звільнення цивільних українців з російського полону. До його розробки долучилась МІПЛ

Андрій Єрмак, керівник Офісу президента України, під час Міністерської конференції з людського виміру Формули миру у Монреалі заявив, що міжнародна спільнота має спрямувати зусилля на звільнення цивільних, яких утримує Росія. Про це йдеться на сайті президента України. 

31 Жовтня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Один вирок на тисячу злочинів Росії: українське правосуддя не встигає за реальністю

За три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну українські правоохоронці зафіксували понад 150 тисяч воєнних злочинів. Їх вчиняли всюди, куди приходила російська армія. Така кількість наштовхує на думку, що це частина загального умислу та політики Росії, які спрямовані на знищення України. Проте з роботи національної судової системи цього не видно.

3 Квітня 2025

Адвокація
Родинам зниклих безвісти важлива інформація, а не репарації, — Катриченко в Гаазі

Зниклі безвісти — це не лише жертви бойових дій або руйнувань, це тисячі українців, які перебувають у російській неволі. Про це заявила Тетяна Катриченко, голова Медійної ініціативи за права людини, під час експертної дискусії в Гаазі “Шляхи до репарацій за зниклих безвісти в Україні: правові та інституційні рішення”. Захід організовано Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти та Реєстром збитків для України.

3 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
Понад 80% викрадених українців зазнали насильства в російському утриманні — дослідження МІПЛ і Zmina

Медійна ініціатива за права людини і Центр прав людини Zmina проаналізували свідчення 93 цивільних українців, яких росіяни затримали під час окупації територій України, але згодом звільнили.

3 Квітня 2025

Більше публікацій