Send Lette
Війна і правосуддя

Суд почав процес над росіянкою щодо заклику ґвалтувати українок. Захист просить перенести розгляд з Києва

Шевченківський районний суд Києва 20 квітня провів засідання у справі росіянки Ольги Биковської, яка закликала чоловіка, російського військового Романа Биковського, ґвалтувати українок. Прокурор просив суд здійснювати спеціальне судове провадження — тобто слухати справу заочно. Натомість захист Биковської наголошує на необхідності змінити територіальну підсудність розгляду справи. Журналістка МІПЛ побувала на засіданні. 

Як встановили слідчі, у квітні 2022 року Роман Биковський перебував в окупованій Білозерці на Херсонщині та спілкувався по мобільному зі своєю дружиною. Тоді в розмові росіянка схиляла свого чоловіка до сексуального насильства над українками: “Давай там, українських баб ґвалтуй. І мені нічого не кажи. Зрозуміло?”

СБУ перехопила телефонну розмову, задокументувала факт злочину, українські журналісти ідентифікували Биковську та її чоловіка. Обвинувачена оголошена в міжнародний розшук. Відомо, що вона жила у тимчасово окупованому Криму, а народилася в Орловській області РФ.

Биковську звинуватили у злочині за ч. ст. 438 “Порушення законів та звичаїв війни”. Крім того, в її обвинуваченні міститься ч. 1 ст. 14, що означає готування до злочину — “підшукування співучасників або змова на вчинення злочину”.

Обвинувачену в суді представляла захисниця з центру безоплатної правової допомоги Ольга Іваницька. Адвокатка зазначила, що Шевченківський суд, який отримав справу, не повинен її розглядати.

“Злочин вчинено на території Херсонської області. Згідно з КПК, кримінальне провадження має розглядатися саме за місцем вчинення кримінального правопорушення”, — обґрунтувала своє клопотання Ольга Іваницька.

Суддя Андрій Трубніков оголошує рішення. Фото МІПЛ

Прокурор Офісу Генпрокурора Олександр Сафарян не погодився зі стороною захисту. Він зазначив, що “необхідно розмежовувати дії обвинуваченої і дії тієї особи, яку вона закликала вчиняти злочини”. Биковська ж, за словами прокурора, в момент вчинення злочину перебувала в окупованому Криму, але конкретне місце не встановлене. 

“Ми надаємо правову оцінку саме діям Биковської, яка перебувала у невстановленому досудовим розслідуванням місці. Відповідно до ст. 32 КПК, якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування”, — сказав Сафарян.

Тобто, на думку обвинувачення, місцеперебування Биковського, який не є обвинуваченим у цьому провадженні і лише приймав телефонний дзвінок дружини, не є місцем вчинення злочину.

Враховуючи, що виникли сумніви щодо підсудності цієї справи та аби не ставилося під сумнів будь-яке майбутнє рішення суду по суті справи, суддя Шевченківського райсуду Києва Андрій Трубніков задовольнив клопотання захисту. Обвинувальний акт по справі Биковської направлять до Київського апеляційного суду для вирішення питання підсудності.

 

Ірина Домащенко

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
В Україні вперше з 2022 року виправдали звинувачену у держзраді — великий репортаж МІПЛ про справу

МІПЛ понад рік відстежувала судовий процес над Світланою Оголь з Миколаївщини. Її обвинувачували в державній зраді за те, що вона нібито здала росіянам ветерана АТО, якого вони закатували разом зі ще одним чоловіком. Зрештою суд визнав, що нічого з переліченого Оголь не робила. Її виправдали та відразу ж звільнили. Оголь провела в СІЗО понад два роки.

18 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Спецоперація “Синиця”, блогер в ЄС та робота на ФСБ з “Укроборонпрому”: 73 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

15 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій