Send Lette
Насильницькі зникнення

Голоси родин зниклих безвісти прозвучали в Гаазі: до чого домовилися

Координаторка груп родин військовополонених МІПЛ Олена Бєлячкова взяла участь у панельній дискусії “Профілі зниклих безвісти: Голоси українських родин зниклих безвісти”, організованій Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти. Разом із представницею МІПЛ про проблему говорили українські правозахисниці та представники міжнародної спільноти. Захід відбувся в Гаазі.

За словами Олени Бєлячкової, зараз Медійна ініціатива за права людини допомагає 18 групам родин зниклих безвісти.

“Не кожна родина знає, що робити, куди звертатися після того, як отримує інформацію про зникнення свого родича. Не кожна родина знає про ту дорожню карту, яку розробив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Тож саме громадські організації стали тими, хто допомають цим родинам. Ми рекомендуємо родинам об’єднуватися в ініціативні групи, оскільки такі групи представляють інтереси одразу цілого підрозділу. Адже не кожна родина має можливість бути присутньою на зустрічах з органами, які займаються зниклими безвісти, не кожна сім’я може писати відповідні звернення. Особливо це стосується людей похилого віку та людей на тимчасово окупованих територіях. Також є зниклі безвісти, які не мають родичів”, — розповіла Бєлячкова.

Крім того, важливо не лише допомагати родинам, але й фіксувати історії цих сімей, певна Бєлячкова, зокрема висвітлювати їх у медіа, для того щоб в майбутньому добитися справедливості для постраждалих. Особливо, коли йдеться про насильницькі зникнення мирних жителів.

“Наша організація займається тим, що їздить у польові місії і отримує інформацію про насильницькі зникнення, проводить журналістські розслідування, бере свідчення у людей, яких вивезли. Ми рідним насильницьки зниклих пояснюємо, що документувати ці злочини важливо, оскільки це є доказовою базою для притягнення винних до відповідальності. Ми співпрацюємо зі слідчими Міжнародного кримінального суду. Родини людей, які насильницьки зникли, беруть участь у різних міжнародних зустрічах, щоб донести за кордоном інформацію про ті страшні злочини, які відбуваються в Україні. Цивільні, яких викрадають, перебувають у тих же камерах, що й військовополонені, до них застосовують ті ж тортури. Відповідно наслідки для здоров’я та психіки такі самі або й страшніші, бо це цивільні особи”, — заявила координаторка груп родин військовополонених МІПЛ.

Олена Бєлячкова додала, що МІПЛ і надалі буде документувати та фіксувати такі злочини. А також співпрацюватиме як з національними правоохоронними органами, так і з міжнародними інституціями, щоб розробити механізми повернення цивільних заручників.

Повністю трансляцію панельної дискусії “Профілі зниклих безвісти: Голоси українських родин зниклих безвісти” дивіться тут

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Чонгар, Крим, колаборанти, суд і підкуп: як із російської вʼязниці врятували родину херсонців

Рік родина Барчуків із Херсону провела у російському полоні. Першим окупанти затримали Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він, виконуючи рекомендації згори, почав ховати державне майно, але згодом росіяни влаштували на нього засідку. Після того, як чоловік зник, його родина, взялася ховати те, що Сергій вже встиг винести. Але вони також опинилися за гратами.

29 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Рік російського полону. Як родина херсонців, що хотіла зберегти державне майно, опинилася під “арештом”, але вирвалась на свободу

МІПЛ розповідає історію викрадення росіянами Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області, та його рідних, які намагалися захистити державну офісну техніку від російських мародерів, а натомість провели понад рік в окупаційних СІЗО, витримали тортури, знущання і все ж дочекалися свого звільнення. 

22 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Звільніть наших рідних! У Києві вимагають повернути цивільних з полону

У столиці рідні цивільних заручників, колишні бранці РФ, представники правозахисних організацій та Омбудсмена провели акцію на підтримку незаконно утримуваних Росією громадян України. Її організувала ГО “Цивільні в полоні”, яка об’єднує рідних близько 280 цивільних заручників.

10 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Коригування, воєнні злочини та пособництво: 39 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

3 Травня 2024

Війна і правосуддя
“Всі викладали, чому я не можу?!” На Кіровоградщині суд виніс вирок чоловіку, який зняв для TikTok відео блокпоста

У Бобринецькому районному суді Кіровоградської області розглянули справу, у якій  місцевого жителя обвинувачують у перешкоджанні діяльності ЗСУ. Чоловік зняв та поширив у TikTok відео, на якому видно блокпост. Обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості. Суд її затвердив та призначив чоловіку два роки умовно. МІПЛ розповідає, як відбулося судове засідання та що говорив підсудний.

3 Травня 2024

Війна і правосуддя
Перше рішення Верховного Суду у справі про порушення законів і звичаїв війни. Розбір аргументації

Верховний Суд розглянув апеляційну скаргу адвокатки у справі Олександра Кабашного, “військового комісара” з Криму. Його заочно засудили до 8 років ув’язнення за участь у примусових кампаніях з мобілізації кримців до російської армії, що є порушенням законів і звичаїв війни. Станом на квітень 2024 це поки єдине рішення Верховного Суду щодо воєнних злочинів.

2 Травня 2024

Більше публікацій