Send Lette
Насильницькі зникнення

Голоси родин зниклих безвісти прозвучали в Гаазі: до чого домовилися

Координаторка груп родин військовополонених МІПЛ Олена Бєлячкова взяла участь у панельній дискусії “Профілі зниклих безвісти: Голоси українських родин зниклих безвісти”, організованій Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти. Разом із представницею МІПЛ про проблему говорили українські правозахисниці та представники міжнародної спільноти. Захід відбувся в Гаазі.

За словами Олени Бєлячкової, зараз Медійна ініціатива за права людини допомагає 18 групам родин зниклих безвісти.

“Не кожна родина знає, що робити, куди звертатися після того, як отримує інформацію про зникнення свого родича. Не кожна родина знає про ту дорожню карту, яку розробив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Тож саме громадські організації стали тими, хто допомають цим родинам. Ми рекомендуємо родинам об’єднуватися в ініціативні групи, оскільки такі групи представляють інтереси одразу цілого підрозділу. Адже не кожна родина має можливість бути присутньою на зустрічах з органами, які займаються зниклими безвісти, не кожна сім’я може писати відповідні звернення. Особливо це стосується людей похилого віку та людей на тимчасово окупованих територіях. Також є зниклі безвісти, які не мають родичів”, — розповіла Бєлячкова.

Крім того, важливо не лише допомагати родинам, але й фіксувати історії цих сімей, певна Бєлячкова, зокрема висвітлювати їх у медіа, для того щоб в майбутньому добитися справедливості для постраждалих. Особливо, коли йдеться про насильницькі зникнення мирних жителів.

“Наша організація займається тим, що їздить у польові місії і отримує інформацію про насильницькі зникнення, проводить журналістські розслідування, бере свідчення у людей, яких вивезли. Ми рідним насильницьки зниклих пояснюємо, що документувати ці злочини важливо, оскільки це є доказовою базою для притягнення винних до відповідальності. Ми співпрацюємо зі слідчими Міжнародного кримінального суду. Родини людей, які насильницьки зникли, беруть участь у різних міжнародних зустрічах, щоб донести за кордоном інформацію про ті страшні злочини, які відбуваються в Україні. Цивільні, яких викрадають, перебувають у тих же камерах, що й військовополонені, до них застосовують ті ж тортури. Відповідно наслідки для здоров’я та психіки такі самі або й страшніші, бо це цивільні особи”, — заявила координаторка груп родин військовополонених МІПЛ.

Олена Бєлячкова додала, що МІПЛ і надалі буде документувати та фіксувати такі злочини. А також співпрацюватиме як з національними правоохоронними органами, так і з міжнародними інституціями, щоб розробити механізми повернення цивільних заручників.

Повністю трансляцію панельної дискусії “Профілі зниклих безвісти: Голоси українських родин зниклих безвісти” дивіться тут

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
На Херсонщині росіяни закрили у підвалі онкохворого пенсіонера і пʼять днів морили його голодом

Селище Дніпровське розташоване на правобережжі Херсонщини, трохи більш як за 20 км від Херсона. Коли почалася повномасштабна війна РФ проти України, росіяни його окупували. Загарбники почали вдиратися у домівки місцевих, незаконно обшукували їх, перевіряли документи. Заходили вони й до пенсіонера Павла Мурашева.

19 Листопада 2024

Насильницькі зникнення
Вирізали ножем по тілу і гасили об нього недопалки — страшні подробиці знущань над мешканцем Голої Пристані 

Григорій Головко, 41-річний підприємець із окупованої ворогом Голої Пристані на Херсонщині, у найменших деталях памʼятає події того страшного дня, коли росіяни позбавили його волі. За сім місяців і три дні незаконного утримання його відпустили. Після цього разом із родиною чоловік виїхав на підконтрольну Україні територію.   

18 Листопада 2024

Насильницькі зникнення
Полювання на цивільних: як і чому Росія викрадає українців

“Росія приховує тисячі українців у в'язницях і катівнях. Їхні рідні майже не мають підстав сподіватися на швидку зустріч”, — такими рядками починається стаття впливового німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, опублікована у серпні цього року. Вона розповідає історії трьох звичайних українських родин, які або пережили насильнецьке викрадення під час окупації, або ж досі чекають на повернення рідних додому.

14 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій