Send Lette
Війна і правосуддя

“Ніхто нікуди не тікав”. Колишній голова Харківської СБУ заявив, що позивається до ДБР, СБУ та Офісу Генпрокурора

Романа Дудіна, колишнього голову Харківського облуправління СБУ, обвинувачують у державній зраді нібито через нього тамтешня СБУ не діяла належним чином на початку вторгнення Росії. Одна з причин Дудін нібито самовільно залишив місце служби, втік із Харкова. Тепер він позивається до ДБР, СБУ та Офісу Генпрокурора за поширення цієї інформації. 21 серпня Шевченківський райсуд Києва не зміг провести перше засідання по суті у цій справі. Прокурор мав оголосити обвинувальний акт, а суд визначитися з порядком розгляду справи та дослідженням доказів. Натомість головуючий суддя колегії Володимир Бугіль заявив самовідвід, оскільки за три дні до засідання у нього закінчився допуск до держтаємниці.

Після засідання Дудін заявив журналістам, що 18 серпня подав пʼять цивільних позовів на 380 мільйонів гривень до правоохоронних органів.

— По 100 мільйонів на кожну службу — ДБР, Генпрокуратуру та СБУ. І по 40 мільйонів позову — до групи прокурорів та групи слідчих. Вони розповідали на своїх пресконференціях, що 24-го я втік до мами на Волинь. Всі розуміють, що ніхто нікуди не тікав. Я перебував у Києві. Від керівника СБУ (тоді це був Іван Баканов, МІПЛ) я отримав наказ висуватися разом із групою “Альфи” до Києва. Як військовослужбовець я цей наказ виконав, — сказав Дудін.

Роман Дудін у залі судових засідань. Фото: МІПЛ

Він стверджує, що 25 лютого отримав наказ та виїхав із Харкова в Київ, де зайняв позиції на Володимирській, 33 та два дні зачищав урядовий квартал і затримував підозрілих людей. Каже, що головним завданням було утримати урядові приміщення: Верховну Раду, Кабінет Міністрів, вулицю Банкову, де розташований Офіс президента, МВД, СБУ: “Якщо урядові будівлі не захоплені, країна не вважається переможеною”. Дудін стверджує, що після цього з групою спецназу та зброєю повернувся до Харкова.

За версією слідства, Дудін знав про вторгнення РФ 24 лютого 2022 року, але діяв на шкоду обороноздатності й безпеці держави. Він нібито не сумнівався в успіху наступу Росії і розраховував на хороше ставлення від окупантів. Організував спроби захопити владу в регіоні, усунути голову Харківської ОВА та дискредитував владу через недостовірну інформацію для медіа. Також Харківська СБУ під його керівництвом нібито не виконала поставлені завдання, натомість Дудін наказав підлеглим покинути Харків і сам полишив місце служби.

Минулоріч 29 травня президент Володимир Зеленський звільнив Дудіна, оскільки той “не працював на захист міста з перших днів повномасштабної війни, а думав тільки про себе”.

Група адвокатів Романа Дудіна. Позаду — їхній клієнт. Фото: МІПЛ

Дудін уже майже рік перебуває в СІЗО. Він не визнає вину та стверджує, що має документи, які повністю спростовують версію обвинувачення. Називає себе “напевно, єдиним, хто вчинив щось для того, щоб Харківський регіон був не зданий”.

У липні 2023 року прокуратура спрямувала до суду обвинувальний акт. Через те, що в судах Харкова та області немає спеціального дозволу на діяльність, пов’язану з держтаємницею, справу Дудіна передали до Києва. Тепер після самовідводу судді Бугіля має сформуватися новий склад колегії Шевченківського райсуду, який розглядатиме справу і визначатиме, чи будуть засідання закритими.

Юрій Глотов, один із адвокатів обвинуваченого, каже, що захист наполягатиме на відкритому слуханні справи, а закритими проводити тільки ті частини, що містить держтаємницю — це один том справи з грифом “Цілком таємно”.

Якщо вину Дудіна доведуть, йому загрожує 15 років ув’язнення або довічне.

Ірина Домащенко, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
В Україні вперше з 2022 року виправдали звинувачену у держзраді — великий репортаж МІПЛ про справу

МІПЛ понад рік відстежувала судовий процес над Світланою Оголь з Миколаївщини. Її обвинувачували в державній зраді за те, що вона нібито здала росіянам ветерана АТО, якого вони закатували разом зі ще одним чоловіком. Зрештою суд визнав, що нічого з переліченого Оголь не робила. Її виправдали та відразу ж звільнили. Оголь провела в СІЗО понад два роки.

18 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Спецоперація “Синиця”, блогер в ЄС та робота на ФСБ з “Укроборонпрому”: 73 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

15 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій