Send Lette
Війна і правосуддя

“Ніхто нікуди не тікав”. Колишній голова Харківської СБУ заявив, що позивається до ДБР, СБУ та Офісу Генпрокурора

Романа Дудіна, колишнього голову Харківського облуправління СБУ, обвинувачують у державній зраді нібито через нього тамтешня СБУ не діяла належним чином на початку вторгнення Росії. Одна з причин Дудін нібито самовільно залишив місце служби, втік із Харкова. Тепер він позивається до ДБР, СБУ та Офісу Генпрокурора за поширення цієї інформації. 21 серпня Шевченківський райсуд Києва не зміг провести перше засідання по суті у цій справі. Прокурор мав оголосити обвинувальний акт, а суд визначитися з порядком розгляду справи та дослідженням доказів. Натомість головуючий суддя колегії Володимир Бугіль заявив самовідвід, оскільки за три дні до засідання у нього закінчився допуск до держтаємниці.

Після засідання Дудін заявив журналістам, що 18 серпня подав пʼять цивільних позовів на 380 мільйонів гривень до правоохоронних органів.

— По 100 мільйонів на кожну службу — ДБР, Генпрокуратуру та СБУ. І по 40 мільйонів позову — до групи прокурорів та групи слідчих. Вони розповідали на своїх пресконференціях, що 24-го я втік до мами на Волинь. Всі розуміють, що ніхто нікуди не тікав. Я перебував у Києві. Від керівника СБУ (тоді це був Іван Баканов, МІПЛ) я отримав наказ висуватися разом із групою “Альфи” до Києва. Як військовослужбовець я цей наказ виконав, — сказав Дудін.

Роман Дудін у залі судових засідань. Фото: МІПЛ

Він стверджує, що 25 лютого отримав наказ та виїхав із Харкова в Київ, де зайняв позиції на Володимирській, 33 та два дні зачищав урядовий квартал і затримував підозрілих людей. Каже, що головним завданням було утримати урядові приміщення: Верховну Раду, Кабінет Міністрів, вулицю Банкову, де розташований Офіс президента, МВД, СБУ: “Якщо урядові будівлі не захоплені, країна не вважається переможеною”. Дудін стверджує, що після цього з групою спецназу та зброєю повернувся до Харкова.

За версією слідства, Дудін знав про вторгнення РФ 24 лютого 2022 року, але діяв на шкоду обороноздатності й безпеці держави. Він нібито не сумнівався в успіху наступу Росії і розраховував на хороше ставлення від окупантів. Організував спроби захопити владу в регіоні, усунути голову Харківської ОВА та дискредитував владу через недостовірну інформацію для медіа. Також Харківська СБУ під його керівництвом нібито не виконала поставлені завдання, натомість Дудін наказав підлеглим покинути Харків і сам полишив місце служби.

Минулоріч 29 травня президент Володимир Зеленський звільнив Дудіна, оскільки той “не працював на захист міста з перших днів повномасштабної війни, а думав тільки про себе”.

Група адвокатів Романа Дудіна. Позаду — їхній клієнт. Фото: МІПЛ

Дудін уже майже рік перебуває в СІЗО. Він не визнає вину та стверджує, що має документи, які повністю спростовують версію обвинувачення. Називає себе “напевно, єдиним, хто вчинив щось для того, щоб Харківський регіон був не зданий”.

У липні 2023 року прокуратура спрямувала до суду обвинувальний акт. Через те, що в судах Харкова та області немає спеціального дозволу на діяльність, пов’язану з держтаємницею, справу Дудіна передали до Києва. Тепер після самовідводу судді Бугіля має сформуватися новий склад колегії Шевченківського райсуду, який розглядатиме справу і визначатиме, чи будуть засідання закритими.

Юрій Глотов, один із адвокатів обвинуваченого, каже, що захист наполягатиме на відкритому слуханні справи, а закритими проводити тільки ті частини, що містить держтаємницю — це один том справи з грифом “Цілком таємно”.

Якщо вину Дудіна доведуть, йому загрожує 15 років ув’язнення або довічне.

Ірина Домащенко, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Пошук HIMARS, коригування у Миколаєві і воєнні злочини: 52 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

13 Травня 2024

Війна і правосуддя
Досвід для України. Як у Боснії та Герцеговині шукають зниклих безвісти

Одна з найсерйозніших проблем під час війни і після неї — пошук зниклих безвісти та їхня ідентифікація. В Україні, де вже зараз, за офіційною інформацією, налічується понад 30 тисяч зниклих безвісти, ефективна система пошуку лише формується. Утім досвід розбудови такої системи є, зокрема у Боснії та Герцеговини. На запрошення Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ) цю країну відвідала Олена Бєлячкова, координаторка родин полонених Медійної ініціативи за права людини. Розповідаємо про почуте і побачене нею.

9 Травня 2024

Війна і правосуддя
Коригування, воєнні злочини та пособництво: 39 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

3 Травня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Пошук HIMARS, коригування у Миколаєві і воєнні злочини: 52 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

13 Травня 2024

Військовополонені
Зниклі безвісти з 57-ї бригади: важкі бої, загибель, полон і пошук

У перший же день повномасштабного вторгнення Росії в Україну уся територія Луганської області перетворилася на поле битви. На той час бійці 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка перебували на позиціях у районі Трьохізбенки. Тоді ж у полон потрапила значна кількість військовослужбовців бригади, більшість із них досі утримують росіяни, є й ті, що вважаються зниклими безвісти. З того часу для багатьох сімей бійців 57-ї бригади почалася боротьба — знайти та повернути своїх рідних.

10 Травня 2024

Війна і правосуддя
Досвід для України. Як у Боснії та Герцеговині шукають зниклих безвісти

Одна з найсерйозніших проблем під час війни і після неї — пошук зниклих безвісти та їхня ідентифікація. В Україні, де вже зараз, за офіційною інформацією, налічується понад 30 тисяч зниклих безвісти, ефективна система пошуку лише формується. Утім досвід розбудови такої системи є, зокрема у Боснії та Герцеговини. На запрошення Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ) цю країну відвідала Олена Бєлячкова, координаторка родин полонених Медійної ініціативи за права людини. Розповідаємо про почуте і побачене нею.

9 Травня 2024

Більше публікацій