Send Lette
Адвокація

“Аби зрозуміти масштаби воєнних злочинів Росії, важливо вислухати тих, хто пройшов через путінську систему ГУЛАГів”, — Пятрас Ауштрявічюс

Проблему звільнення українських цивільних заручників із російського полону обговорюють у Брюсселі. Медійна ініціатива за права людини перебуває з адвокаційним візитом у Європарламенті, де зустрічається з європейськими політиками. Зокрема, 6 липня відбулася пресконференція за участі МІПЛ, родичів цивільних бранців та колишніх заручників. МІПЛ висловлює вдячність Пятрасу Ауштрявічюсу, членові Європейського парламенту і литовському політику, за те, що долучився до заходу. Публікуємо його промову.

Агресивна війна Росії проти України — це передусім війна проти цивільного населення. Проти цивільної інфраструктури та суспільства.

Російські військові зазвичай мають достатньо хоробрості лише для того, щоб воювати і переслідувати цивільне населення, програючи одну за одною битви зі Збройними силами України. І це частина воєнного злочину.

Безумовно, це також буде частиною процесу притягнення до відповідальності та частиною платформи, про яку ми говоримо як про міжнародний трибунал. Але між тим дуже важливо не нехтувати і не залишати полонених і депортованих цивільних осіб у своєрідному вакуумі, без жодної підтримки. Знаючи, що Російська Федерація є країною-терористом, неможливо розраховувати на якусь щиру співпрацю з терористами. 

Але справа, яку робить МІПЛ, є надзвичайно важливою. Ми маємо відстежувати їх (цивільних заручників, — МІПЛ). Ми маємо фіксувати кожен можливий факт, щоб представити його насамперед сім’ям, які залишаються без нічого.

Ми не маємо жодної допомоги, жодного контакту з тими людьми, які перебувають у російських в’язницях. Навіть для того, щоб нанести їх на своєрідну інформаційну мапу, для того, щоб наповнити цю справу для міжнародного трибуналу. Але ми знаємо, що іноді ті, хто відповідальні за злочини, — дуже бояться розкриття місць, імен, суті злочинів, які вони скоїли. Тому нанесення (фактів воєнних злочинів проти цивільних,— МІПЛ) на інформаційну мапу є дуже важливим. 

І ми повинні підтримувати громадські організації, які цим займаються. Бо ми дійсно дуже мало знаємо про цю категорію захоплених Російською Федерацією заручників. Хоча ми послідовно вносимо в кожну нашу резолюцію цю категорію цивільних осіб як частину тих, хто особливо постраждав від російської окупації. 

Ми продовжуватимемо це робити. Тому аби спробувати зрозуміти масштаби воєнних злочинів, скоєних Росією, важливо вислухати тих, хто пройшов через так би мовити путінську систему ГУЛАГів. 

Про це також має знати російське суспільство. Ми повинні знайти ефективні канали комунікації і способи донести цю інформацію до російської сторони. Я не говорю про колективну відповідальність — тут ідеться саме про моральну провину. Існує моральний аспект цього питання. І вони повинні відчувати себе принаймні некомфортно, коли їхня влада, їхні спецслужби скоюють такого роду злочини.

Тож, я ще раз дякую Ользі Решетиловій і Тетяні Катриченко за те, що робить Медійна ініціатива за права людини. І я дійсно сподіваюся, що цей захід проллє більше світла на ці особливі злочини, які, на жаль, досі вчиняються російськими окупантами та російською владою проти українського суспільства.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
У Будапешті відкрилася виставка про українських цивільних, незаконно утримуваних Росією

У столиці Угорщини відкрилася виставка “Цивільні в неволі: Історії незаконних затримань”, організована Медійною ініціативою за права людини (МІПЛ) у партнерстві з Державним самоврядуванням українців в Угорщині (ДСУУ). Вона присвячена одній з маловідомих гуманітарних проблем російської війни проти України — насильницьким зникненням та незаконному утриманню в тюрьмах РФ українських цивільних з окупованих територій. 

28 Березня 2025

Адвокація
Британський музикант випустив трек, основою якого стала історія полону Максима Буткевича

Call Me Maks (“Називай мене Макс”) — це перший реліз рамках кампанії The Stronger We Become, спрямованої на звільнення тисяч українських військовополонених та цивільних, які перебувають у російській неволі.

28 Березня 2025

Адвокація
100 тисяч за поранення: як військовому отримати додаткові виплати

Додаткова винагорода — це виплата, яка є доповненням до основного грошового забезпечення військовослужбовця. Зокрема, на винагороду у розмірі 100 тисяч гривень можуть розраховувати військові, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов’язане з захистом батьківщини. Однак є випадки, коли виплату не нараховують, а деякі поранені захисники навіть не знають про таку можливість. Розповідаємо, чому можуть не виплачувати кошти, які документи необхідно подати, аби оформити виплату, та від чого залежить її розмір. 

25 Березня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Коордштаб призупинив роботу своїх регіональних центрів: родини полонених і зниклих безвісти проти

З 1 квітня 2025 року регіональні консультаційні центри Координаційного штабу у Миколаєві, Харкові, Львові та Вінниці призупинили свою роботу. Розповідаємо, що створять натомість та як реагують на це родин полонених та зниклих безвісти.

2 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
ФСБ за спинами зрадників: як росіяни окуповували Голу Пристань

Упродовж всього 2022 року росіяни намагалися збудувати на окупованій Херсонщині власні органи влади, і головне — репресивний апарат із місцевих колаборантів. Вони мали б працювати під наглядом ФСБ, яку підсилювали передусім зрадниками із Криму, окупованих частин Донеччини і Луганщини, бійцями “Беркуту”, що втекли після Майдану, колишніми українськими топпосадовцями.

1 Квітня 2025

Аналітика
На 300% зросли терміни ув’язнення: Росія засуджує українців жорстокіше, ніж до повномасштабної війни  

31 березня в інформаційному агентстві “Укрінформ” представили дослідження про політику судового переслідування українських цивільних та військовополонених Росією, яке має ознаки воєнних злочинів та злочину проти людяності. Авторами дослідження стали Центр прав людини ZMINA, Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), онлайн видання “Ґрати” та ГО “Кримський процес”.

31 Березня 2025

Більше публікацій