Send Lette
Адвокація

“Аби зрозуміти масштаби воєнних злочинів Росії, важливо вислухати тих, хто пройшов через путінську систему ГУЛАГів”, — Пятрас Ауштрявічюс

Проблему звільнення українських цивільних заручників із російського полону обговорюють у Брюсселі. Медійна ініціатива за права людини перебуває з адвокаційним візитом у Європарламенті, де зустрічається з європейськими політиками. Зокрема, 6 липня відбулася пресконференція за участі МІПЛ, родичів цивільних бранців та колишніх заручників. МІПЛ висловлює вдячність Пятрасу Ауштрявічюсу, членові Європейського парламенту і литовському політику, за те, що долучився до заходу. Публікуємо його промову.

Агресивна війна Росії проти України — це передусім війна проти цивільного населення. Проти цивільної інфраструктури та суспільства.

Російські військові зазвичай мають достатньо хоробрості лише для того, щоб воювати і переслідувати цивільне населення, програючи одну за одною битви зі Збройними силами України. І це частина воєнного злочину.

Безумовно, це також буде частиною процесу притягнення до відповідальності та частиною платформи, про яку ми говоримо як про міжнародний трибунал. Але між тим дуже важливо не нехтувати і не залишати полонених і депортованих цивільних осіб у своєрідному вакуумі, без жодної підтримки. Знаючи, що Російська Федерація є країною-терористом, неможливо розраховувати на якусь щиру співпрацю з терористами. 

Але справа, яку робить МІПЛ, є надзвичайно важливою. Ми маємо відстежувати їх (цивільних заручників, — МІПЛ). Ми маємо фіксувати кожен можливий факт, щоб представити його насамперед сім’ям, які залишаються без нічого.

Ми не маємо жодної допомоги, жодного контакту з тими людьми, які перебувають у російських в’язницях. Навіть для того, щоб нанести їх на своєрідну інформаційну мапу, для того, щоб наповнити цю справу для міжнародного трибуналу. Але ми знаємо, що іноді ті, хто відповідальні за злочини, — дуже бояться розкриття місць, імен, суті злочинів, які вони скоїли. Тому нанесення (фактів воєнних злочинів проти цивільних,— МІПЛ) на інформаційну мапу є дуже важливим. 

І ми повинні підтримувати громадські організації, які цим займаються. Бо ми дійсно дуже мало знаємо про цю категорію захоплених Російською Федерацією заручників. Хоча ми послідовно вносимо в кожну нашу резолюцію цю категорію цивільних осіб як частину тих, хто особливо постраждав від російської окупації. 

Ми продовжуватимемо це робити. Тому аби спробувати зрозуміти масштаби воєнних злочинів, скоєних Росією, важливо вислухати тих, хто пройшов через так би мовити путінську систему ГУЛАГів. 

Про це також має знати російське суспільство. Ми повинні знайти ефективні канали комунікації і способи донести цю інформацію до російської сторони. Я не говорю про колективну відповідальність — тут ідеться саме про моральну провину. Існує моральний аспект цього питання. І вони повинні відчувати себе принаймні некомфортно, коли їхня влада, їхні спецслужби скоюють такого роду злочини.

Тож, я ще раз дякую Ользі Решетиловій і Тетяні Катриченко за те, що робить Медійна ініціатива за права людини. І я дійсно сподіваюся, що цей захід проллє більше світла на ці особливі злочини, які, на жаль, досі вчиняються російськими окупантами та російською владою проти українського суспільства.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
38 тисяч зниклих українців: як знайти та ідентифікувати людей

Понад пів сотні дипломатів взяли участь у спеціальному заході ОБСЄ, де Медійна ініціатива за права людини вперше з початку війни Росії проти України порушила проблему зниклих безвісти українців. Крім МІПЛ і делегацій країн-учасниць ОБСЄ, в дискусії взяли участь рідні зниклих безвісти, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти.

16 Травня 2024

Адвокація
Переслідування цивільних українців Росією може бути злочином проти людяності — в ОБСЄ розкрили нові факти

В ОБСЄ презентували звіт про порушення міжнародного гуманітарного права, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов'язані зі свавільним позбавленням волі цивільних українців Російською Федерацією. Звіт підготовлений місією експертів ОБСЄ в рамках Московського механізму, запуск якого МІПЛ адвокатувала понад півтора року. Під час підготовки документу МІПЛ тісно співпрацювала з експертами місії, задокументовані нами факти про злочини Росії стали частиною звіту.

26 Квітня 2024

Адвокація
МІПЛ представила в ОБСЄ результати аналітики про права і мотивацію потерпілих від воєнних злочинів

Медійна ініціатива за права людини продовжує адвокаційний візит в ОБСЄ у рамках Supplementary Human Dimension Meetings. Аналітикиня Любов Смачило і керівниця відділу моніторингу судів у справах щодо війни Оксана Расулова взяли участь у заході “Виклики становлення правосуддя в Україні для потерпілих від воєнних злочинів і їхня мотивація на національному рівні", організований МІПЛ.

24 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій