Send Lette
Війна і правосуддя

Адвоката російського військового притягнуть до відповідальності за неявку до суду

Олександр Кондратьєв — російський командир, який брав участь в окупації Бучанського району у 2022 році. За версією обвинувачення, він грабував будинки, імітував розстріл і знущався над місцевою. Зараз його справу слухають у суді, проте досі не почали розгляд по суті, зокрема і тому, що адвокат захисту не приходить у суд. За два роки моніторингу МІПЛ справ щодо воєнних злочинів це перший випадок, коли адвоката російського військового притягнуть до відповідальності за неявку до суду.  

Макарівський районний суд розглядає справу Кондратьєва заочно. Йому надали адвоката з Центру надання безоплатної вторинної правової допомоги — Максима Лапшина. Шостого березня відбулося чергове засідання у справі. У суді були присутні прокурор Дмитро Пономарьов, двоє потерпілих, а також представник потерпілої адвокат Юрій Білоус. Захисник російського військового надіслав клопотання про неможливість його присутності у судовому розгляді ані в суді, ані по відеозвязку.

На початку засідання суддя запитала думку сторін щодо того, чи можливо розглядати справу без обвинуваченого та його захисника. Прокурор зазначив, що суд ухвалив рішення про спеціальний судовий розгляд — без обвинуваченого, тобто суд міг почати слухати справу, але чергова неявка захисника унеможливлює це. На думку Дмитра Пономарьова, потрібно забезпечити як змагальність сторін, так і принцип диспозитивності, врахувати інтереси та забезпечити право на захист обвинуваченому. Він підкреслив, що захисник у своєму клопотанні не надав підтвердження поважних причин неявки до суду, а також не аргументував, чому він надає пріоритетність іншим справам, а не тій, де особу звинувачують у скоєнні особливо тяжкого злочину. 

Те, що ми не можемо розпочати розгляд по суті, говорить про невиконання процесуальних обов’язків, наголосив прокурор. Дмитро Пономарьов попросив суд повідомити Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатів про те, що захисник втретє просить відкласти судовий розгляд, не пояснивши причини. Він підкреслив, що суд 27 лютого 2023 року ухвалив відмовити адвокату в подальшій участі онлайн, його заздалегідь повідомили про розклад. Прокурор резюмував, що оскільки адвокат не зʼявляється, це затягує судовий розгляд і належним чином не захищає обвинуваченого.

Адвокат Юрій Білоус, який представляє потерпілу, прохав визнати причини неявки адвоката неповажними та порушити питання про дисциплінарну відповідальність. Він наголосив, що відповідно до узагальненої практики Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, участь в інших судових засіданнях є поважною причиною неявки в інші судові засідання, але з підтвердженням належними доказами. Два клопотання, які адвокат подавав про відкладення судових засідань, не підтверджені жодними доказами. Білоус зазначив, що захисник обвинуваченого тричі (із чотирьох призначених засідань за 2024 рік) подавав клопотання про відкладення, що свідчить про систематичність неявки адвоката до суду. Резюмуючи Білоус прохав притягнути до відповідальності захисника Кондратьєва.

Потерпілі підтримали це прохання. Суд погодився у частині відсутності поважних причин пропуску судових засідань. Суддя зазначила, що адвокат не надав належних доказів щодо перебування його в інших судових засіданнях, хоча мав би це зробити, а суд не зобов’язаний самостійно перевіряти і встановлювати такі докази. Зрештою суд задовольнив клопотання прокурора та визнав неповажною причину пропуску адвоката Максима Лапшина. Відповідну ухвалу про порушення дисциплінарного провадження суд надішле до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів. У справі оголосили перерву. Наступне засідання призначили на 20 березня.

Після засідання МІПЛ зв’язалася з адвокатом Максимом Лапшиним, аби дізнатися його позицію. Він переконує: обґрунтував суду, що у ті дні слухались інші судові справи. За його словами, суд підтримав клопотання адвоката потерпілих, аби адвокат обвинуваченого з’являвся особисто, хоча в інших справах, які розглядає ця ж суддя, він брав участь за допомогою відеозв’язку. 

— Я не бачу, в чому я винний. Є закон, який передбачає відеоконференцію. Суд технічно обладнаний. Це моє право. Я не зовсім розумію, чому вони мене так обмежують. Як на мене, це тиск, — сказав він у коментарі МІПЛ.

Максим Лапшин, адвокат. Фото: Facebook-сторінка Лапшинв

Лапшин вважає, що має право обрати спосіб захисту свого клієнта. 

—  Чому ви надаєте пріоритетність іншим справам, а не особливо тяжкій —  воєнному злочину? — уточнила журналістка МІПЛ.

—  Верховний Суд дійсно каже, що не можна надавати перевагу справі, яка менш значуща. Я зазначив, що є захисником у справі за статтями 255 і 307 КК України, де передбачено покарання 15 років. Там 36 осіб, девʼять із яких — мої підзахисні. Чому це не може бути пріоритетною справою? Двадцять дев’ятого лютого нам повідомили про судове засідання у цій справі, де розглядатиметься питання продовження запобіжного заходу, наразі мої підзахисні під вартою. Так, справа воєнного злочину також особливо важка, але там обвинувачений у розшуку і питання про продовження тримання під вартою не розглядають. Тому дійсно пріоритетною є інша справа. 

Адвокат Максим Лапшин збирається подати скаргу до Ради адвокатів на захисника потерпілих, а щодо скарги на суд, то визначиться після ознайомлення з ухвалою.

Надія Чучвага, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Полонений росіянин, шпигунство за ЗСУ та військовополонений з Криму: 64 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

23 Грудня 2024

Війна і правосуддя
В Україні почався суд над російським десантником Чаловим, якого звинувачують у розстрілі дітей і дорослих у Бучі

Микита Чалов — оператор бойової машини 104-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії, який у 2022 році окупував Бучу. Слідство заявляє, що Чалов розстріляв два цивільних авто, вбивши двох дорослих і двох дітей. Ще троє людей отримали важкі поранення. Чалова обвинувачують у воєнному злочині. Справу почали слухати в Ірпінському міськсуді.

20 Грудня 2024

Війна і правосуддя
Херсонського депутата Карамалікова судять за держзраду — в окупації він передав росіянам затриманого пілота

У Кривому Розі судять Іллю Карамалікова, херсонського депутата від партії Ігоря Колихаєва “Нам тут жити!” За версією слідства, на початку окупації він видав Росгвардії російського пілота, якого затримали містяни. Це тягне на державну зраду. Карамаліков підтверджує, що відпустив військового, але доводить, що не через проросійські погляди. Йому загрожує 15 років або довічне ув’язнення. МІПЛ побувала на процесі.

18 Грудня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Полонений росіянин, шпигунство за ЗСУ та військовополонений з Криму: 64 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

23 Грудня 2024

Військовополонені
184 українців померли у російському полоні від початку великої війни — Коордштаб

Медійна ініціатива за права людини отримала інформацію про офіційно підтверджену кількість українців, загиблих у російському полоні. Більшість із них — військовополонені, однак є і цивільні. МІПЛ також дослідила найпоширеніші причини смерті в полоні.

23 Грудня 2024

Свідчення під катуваннями: як у Таганрозі вибивають зізнання у тероризмі

У Ростові-на-Дону закінчився суд над Олександром Максимчуком, військовополоненим азовцем. Чоловіку дали 20 років ув'язнення за “участь у терористичній організації”, але фактично — за захист України у складі сил безпеки й оборони. Максимчук — ледь не єдиний український полонений, який, перебуваючи за ґратами, публічно заявляє про катування.

21 Грудня 2024

Більше публікацій