Send Lette
Інші воєнні злочини

Аналіз російських висловлювань до річниці окупації Криму

Ми продовжуємо моніторити висловлювання представників Російської Федерації щодо Криму — аби краще розуміти, що на порядку денному та які аргументи використовує Кремль, намагаючись виправдати порушення міжнародного права та окупацію частини української території.

Попередню серію щодо організованого РФ заходу на рівні ООН читайте тут.

Цього разу ми подивилися на заходи до річниці окупації, організовані в самій РФ. Власне, нам видається, що справжньою відповіддю на всі міжнародні заяви України та інших країн, які закликають Росію деокупувати Крим, — був не захід в ООН, а саме дійство 18 березня у Москві, на стадіоні «Лужнікі». Там відбувся концерт «День возз’єднання Криму і Севастополя з Росією» за участі Володимира Путіна та мера Москви Сергія Собяніна.

Величезна кількість людей, гул натовпу, переможний виступ Путіна — це все мало виглядати, вочевидь, вкрай переконливо в тому числі для міжнародних спостерігачів. Якщо в центрі всіх висловлювань України та міжнародної спільноти — є відновлення справедливості з точки зору права, то Володимир Путін — говорить про «історичну справедливість».

У меседжах Путіна, по суті, не було нічого нового. Але цікаво зауважити, що набір повідомлень був принципово інакшим від порядку денного в ООН. Очевидно, що президент РФ та його спічрайтери вважають, що народу неважливо, що відбувається в Криму, що там із дотриманням прав меншин та корінного народу, що з водою і гуманітарною ситуацією. Але що має значення — це «історична справедливість», патріотичні гасла та сильна рука держави. Тут ніхто не намагався показати глядачам «справжніх кримчан» чи запросити когось із півострова, хай навіть маріонеточного.

Основні меседжі Путіна:

так званий «Референдум» 2014-го року — це «відновлення історичної справедливості, «повернення кримчан у родину братніх народів Російської Федерації». Тут зауважимо та нагадаємо, що Генасамблея ООН кілька разів на рік підтримує резолюції, в яких не визнається цей так званий референдум, та які називають Крим окупованим. Так само вважає і Євросуд з прав людини.

далі був екскурс у історію — так як її бачить Росія. Ми не будемо переказувати і обговорювати його — знову ж таки залишимо це історикам. Зауважимо тільки, що, по-перше, в цій промові Путін знову ностальгує навіть не за СРСР, а за Російською імперією, а по-друге, намагання переглянути кордони, посилаючись на «історичну справедливість» — це, власне, один із тих факторів, які роблять окупацію Криму ще більш небезпечним прецедентом, адже бажаючих відновити свою «історичну справедливість» може знайтися дуже багато навіть у межах європейського континенту.

обоє промовців — і Путін, і Собянін — апелювали до Криму, точніше, до Херсонеса як до «святого місця» для православ’я, знову ж таки намагаючись виправдати спробу анексії Криму.

Ми перевірили пабліки деяких російських посольств, аби зрозуміти, чи намагалася РФ якомога ширше висвітлити цей захід. Побачили, що Посольства Росії, приміром, у Франції, Словенії, Німеччині, Норвегії, Австрії, Іспанії, Об’єднаному Королівстві Великобританії та Північної Ірландії не висвітлили ані концерт на “Лужніках”, ані неформальну зустріч Радбезу ООН з питань Криму від 17 березня (на відміну, приміром, від відповіді Путіна Байдену). Зате паблік Посольства Росії в США все ж таки опублікував новину про концерт із посиланням на англомовну версію промови Путіна, хоча публікації про неформальну зустріч Радбезу ООН з питань Криму відсутні.

У цій історії важливий також контекст. На стадіоні, який вміщує 81 тис. людей, не було де яблуку впасти, що спровокувало гарячі дискусії навіть у російських медіа. Кремль, звісно, запевняв, що «Лужники» були заповнені лише на 50%, та кадри телетрансляції продовжуть доводити інше. Окрім того, особливий цинізм полягає в тому, що паралельно із цим концертом у російських судах тривали судові засідання у так званих «санітарних справах» проти активістів і протестувальників, затриманих у зв’язку з акціями на підтримку Олексія Навального 23 січня. Учасникам акції інкримінують порушення санітарно-епідеміологічних правил, їм загрожують як штрафи і примусові роботи, так і позбавлення волі.

Водночас, серед тих російських дописувачів, хто критикував Кремль за такий цинізм, мало хто звертав увагу та критикував саму тему концерту. Більше того, минулого тижня сам штаб Олексія Навального (на тлі появи інформації про суттєве погіршення стану здоров’я найвідомішого російського опозиціонера, який перебуває в колонії), позначив на своїй мапі протестів Крим як Російську Федерацію, і навіть після звернення голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова з проханням виправити карту — відмовився вносити зміни.

Пост підготовлено в рамках співпраці МІПЛ із UNDP Ukraine / ПРООН в Україні
0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Жертвами сексуального насильства в умовах війни торік стали 85 українців, зокрема двоє дітей — звіт ООН

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявляє, що має дані про 52 чоловіка, 31 одну жінку, а також двох неповнолітніх, які у 2023 році постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Ці злочини скоєні як проти цивільних, так і проти військовополонених.

24 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
В Росії до 12 і 11 років суворого режиму засудили двох українців, яких звинуватили у замаху на окупаційного “мера” Бердянська

Південний окружний військовий суд Росії оголосив вирок щодо Віталія Расторгуєва і Володимира Кривцуна. Чоловіків звинуватили у підготовці акту міжнародного тероризму за нібито намір підірвати авто з головою окупаційної військово-цивільної адміністрації в Бердянську.

18 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
Херсон — Лефортово — Ростов: херсонців, яких Росія утримує за “тероризм”, почали судити

Сергій Офіцеров, Юрій Кайов, Сергій Ковальський, Костянтин Резнік, Сергій Кабаков, Денис Лялька, Сергій Гейдт, Олег Богданов і Юрій Тавожнянський — цивільні херсонці, яких росіяни викрали влітку 2022 року. Їх звинувачують у “підготовці та скоєнні акту міжнародного тероризму”. Із 20 лютого 2023 року дев’ятьох херсонців тримають у СІЗО № 1 у Ростові і незаконно судять.

3 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій